ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.07 Справа № 20/256/07
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ””, м.Запоріжжя
до Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя
про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача –Демченко Н.М. (довіреність №6-юр від 05.01.2007р.);
Від відповідача –ЛоленкоО.А. (довіреність №01-01/1772 від 22.12.2006р.) ;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про зобов’язання реєстратора –Державне підприємство “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис, зареєстрований 12.12.2006р. за №4205011 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, літ.К-4, івн.№1000094 по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя, внесений на підставі ухвали Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі від 08.12.2006р. про забезпечення позову у справі №0150/06.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/256/07, судове засідання призначено на 04.07.2007р. У судовому засіданні 04.07.2007р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 09.07.2007р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 09.07.2007р. в порядку ст..69 ГПК України строк вирішення спору у справі №20/256/07 продовжений на один місяць – до 09.08.2007р. Ухвалою суду від 09.07.2007р. розгляд справи відкладено на 27.07.2007р.
27.07.2007р. справу розглянуто, за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Позивач надав заяву про зміну позовних вимог, яка мотивована наступним. ТОВ “СП МДМ” на підставі свідоцтв є власником частини приміщень нежитлової будівлі, літ.К-4, інв. №1000094 по пр.Маяковського, 11 у м.Запоріжжя. Безпідставне внесення відповідачем у Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про арешт нерухомого майна, частина приміщень якого належить на праві власності ТОВ “СП МДМ”, позбавило підприємство позивача права на свій розсуд розпорядитися цим майном, принаймні продати його. Безпідставність внесення такого запису полягає в тому, що він внесений на підставі ухвали Постійно діючого третейського суду України при Українській товарній біржі від 08.12.2006р. про забезпечення позову у справі №0150/06, який не входить до судової системи України. Згідно з ст.ст. 55,57 Закону України “Про третейські суди” виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа; рішення третейського суду, яке не виконане добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ухвала Постійного діючого третейського суду при Українській товарній біржі не є підставою для внесення запису про арешт нерухомого майна. Право власності позивача було протиправно обмежене відповідачем, а тому ТОВ “СП МДМ” має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права розпорядження своїм майном шляхом вилучення запису, зареєстрованого 12.12.2006р. за №4205011 з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. На підставі ст.ст.16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.1,12,16, ч.4 ст.22 ГПК України просить усунути перешкоди у здійсненні ТОВ “СП МДМ” права розпорядження нерухомим майном –приміщеннями нежитлової будівлі, літ.К-4, інв.№1000094 по пр.Маяковського, 11 у м.Запоріжжя, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису, зареєстрованого 12.12.2006р. за №4205011, контрольна сума А92А3ГБ1АД, про накладення арешту нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ.К-4, інв.№1000094 по пр.Маяковського, 11 у м.Запоріжжя, внесеного на підставі Ухвали Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі від 08.12.2006р. про забезпечення позову по справі №0150/06.
У порядку ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. Порядок внесення відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об’єкти нерухомого майна регламентується Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99р. №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України. 10.06.99р. за №364/3657 (із змінами та доповненнями). Відповідно до абз.4 пп. 2.1.2. п.2.1 Положення ( в редакції, що була чинна на момент реєстрації обтяження) підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об’єкти нерухомого майна є: заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об’єкта нерухомого майна, оформлена у відповідності до додатків 1-3 Положення, що подається судами і слідчими органами у зв’язку з накладенням ними арешту на об’єкти нерухомого майна (звільненням з під арешту). Заява про реєстрацію обтяження об’єкта нерухомого майна, надана Постійно діючим третейським судом при Українській товарній біржі (вих.№23 від 12.12.2006р.), на підставі якої Запорізькою філією ДП “Інформаційний центр”, як реєстратором, до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 12.12.2006р. внесено запис з реєстраційним номером 4205011, була оформлена належним чином, підстав для відмови реєстратором у внесенні відомостей до Реєстру заборон не було. Відповідно до абз.4 пп. 2.1.2. п.2.1 Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про зняття заборони та арештів на об’єкти нерухомого майна є заява про вилучення обтяження об’єкта нерухомого майна, що подається судами (у тому числі третейськими) і слідчими органами у зв’язку зі звільненням з-під арешту об’єктів нерухомого майна. Таким чином, внесення до Єдиного реєстру заборон відомостей про зняття арешту може здійснюватися Реєстратором на підставі належним чином оформленої заяви, поданої органами, зазначеними у пп..2.1.2 п.2.1 Положення, а у випадку винесення судом відповідного рішення, постанови чи ухвали –на підставі відповідної постанови органу Державної виконавчої служби про виконання зазначеного рішення, постанови чи ухвали суду. Таким чином, вважає, що інформація про обтяження нерухомого майна внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на підставі належного документа. Закон України “Про третейські суди” не регулює відносини, що виникають з приводу реєстрації / відмови в реєстрації обтяжень об’єктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Ці відносини регулюються спеціальними нормативно-правовим актом –Положенням. Відповідач не наділений повноваженнями щодо трактування норм закону та визначення компетенції органів, меж їх прав та обов’язків, витребування документів та перевірки фактів, які викладені у заяві та на підставі яких виникла необхідність у внесенні того чи іншого обтяження щодо відповідного майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Оспорюване обтяження виникло на підставі ухвали третейського суду (відносини регламентуються процесуальними кодексами України та Законом України “Про третейські суди”), а реєстрація обтяження проведена на підставі нормативно - правових актів іншої галузі права, при цьому вона проведена з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, що регламентує такі відносини. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам серія БГ №012000 від 31.08.2000р. та реєстраційного посвідчення серія БГ №012000 від 28.11.2000р. за Українсько-угорським спільним підприємством “МДМ”, правонаступником якого є позивач, було зареєстровано на праві колективної власності приміщення першого поверху та підвалу (номера приміщень з 28 по 248), інв. №1000094, в будинку, розташованому за адресою: м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 11. Реєстраційні посвідчення видані на підставі свідоцтв, виданих приватними нотаріусами Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. 18.08.2000р. р.№1565 та Коноваловою Л.С. 20.11.2000р. р.№2132 відповідно. Згідно з відмітками на реєстраційних посвідченнях, свідоцтвах у подальшому позивач розпорядився частиною майна (приміщення №№52,53-75, 76,77, 145-164, 177,179-208, 218- 220-223, 225-242).
Матеріали справи свідчать, що 12.12.2006р. Постійно діючий третейський суд при Українській товарній біржі звернувся до реєстратора з заявою вих.№23 про реєстрацію обтяження об’єкта нерухомого майна, а саме арешту будівлі літ.К-4, інв.№1000094 по пр.Маяковського, 11 у м.Запоріжжя на підставі ухвали про забезпечення позову Постійного діючого третейського суду України при Товарній біржі від 08.12.2006р., № документу №0150/06.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №10472905 від 14.12.2006р. (запис 20) 12.12.2006р. реєстратором –Запорізька філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України внесено запис №4205011 про арешт нерухомого майна: нежитлова будівля, літера К-4, інвентарний №1000094, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.11. Запис внесено на підставі ухвали про забезпечення позову від 08.12.2006р. у справі №0150/06 Постійного діючого третейського суду при Товарній біржі
ТОВ “СП МДМ” звернулося з позовом до ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном –приміщенням нежитлової будівлі, літ. К-4, інв. №1000094 по пр. Маяковського,11 у м.Запоріжжя, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису, зареєстрованого 12.12.2006р. за №4205011, контрольна сума А92А3ГБ1АД, про накладення арешту нерухомого майна, що і є предметом даного спору.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст.16,321,391 ЦК України.
Із змісту статей 15,16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Приписами ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до приписів п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з даним позовом.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявні документи не можуть бути доказами, які б свідчили про те, що відповідач чинить перешкоди у здійсненні позивачем права розпорядження нерухомим майном - приміщенням нежитлової будівлі, літ. К-4, інв. №1000094 по пр. Маяковського,11 у м.Запоріжжя, яке, як стверджує позивач, належить йому на праві власності як на час звернення до суду, так і на час розгляду справи, та в чому конкретно складаються ці перешкоди.
Відповідно до п.2.1. Положенням про єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99р. №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України. 10.07.99р. за №364/3657 (із змінами та доповненнями, внесеними на час розгляду справи) підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна, зокрема, є: заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається судами (у тому числі третейськими судами) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту). На час внесення запису до реєстру цей пункт містив вказівку, що підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна, зокрема, є: заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається судами і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).
Позивач стверджує, що запис в Єдиному реєстрі заборон чинить йому перешкоди у здійсненні права розпорядженням приміщенням нежитлової будівлі, літ. К-4, інв. №1000094 по пр. Маяковського,11. Однак, позивач не надав належних доказів його права власності на всі приміщенням нежитлової будівлі, літ. К-4, інв. №1000094 по пр. Маяковського,11, оскільки як слідує із матеріалів справи відповідно до реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна серія БГ №012000 від 31.08.2000р. та реєстраційного посвідчення серія БГ №012000 від 28.11.2000р. за Українсько-угорським спільним підприємством “МДМ”, правонаступником якого є позивач, було зареєстровано на праві колективної власності приміщення першого поверху та підвалу (номера приміщень з 28 по 248), інв. №1000094, в будинку, розташованому за адресою: м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 11. Згідно з відмітками на реєстраційних посвідченнях, свідоцтвах у подальшому позивач розпорядився частиною майна (приміщення №№52,53-75, 76,77, 145-164, 177,179-208, 218- 220-223, 225-242). Крім того, які саме дії відповідача чинять перешкоди позивачу в здійсненні права розпорядження нерухомим майном та які при цьому норми права порушені Запорізькою філією ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України не доведено. Позивач не надав доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з відповідною вимогою, що є предметом даного спору, і йому було відмовлено. Як слідує із Положення про єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99р. №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України. 10.07.99р. за №364/3657, відповідач не наділений повноваженнями накладати арешти чи заборони, а здійснює лише їх реєстрацію.
У підтвердження доводів щодо факту чинення перешкод позивач надав лише копію витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №10472905 від 14.12.2006р. Однак, цей документ господарський суд не може прийняти як належний доказ порушення відповідачем прав позивача, як власника нерухомого майна, які б підлягали захисту. Будь - яких інших доказів на підтвердження того, що позивач мав намір розпорядитися власністю, однак не зміг у зв’язку з діями відповідача, що саме відповідач чинить перешкоди у здійсненні ТОВ “СП МДМ” права розпорядження нерухомим майном –приміщеннями нежитлової будівлі, літ.К-4, інв.№1000094 по пр.Маяковського, 11 у м.Запоріжжя, позивач не надав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають як недоведені.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.22,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.10. 2007р.