ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 вересня 2010 р.           Справа № 2-а-3673/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,

при секретарі судового засідання:   Чорному В`ячеславу Валерійовичу  

за участю представника позивача:   Чернюка М.В.,

перекладача: ОСОБА_2,

відповідача :   ОСОБА_3   

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області   

до:   громадянина Сирії ОСОБА_3  

про: примусове видворення за межі України

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області до громадянина Сирії ОСОБА_3 про примусове видворення за межі України.

Позов мотивовано тим, що громадянин Сирії ОСОБА_3 перебуває на території України на нелегальному становищі, офіційно не працює, дозвіл на працевлаштування в Україні відсутній, займається торгівельною діяльністю на ринках України. Власного житла, приймаючої сторони та законних джерел існування не виявлено. Від добровільного виїзду з території України ухиляється.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задоволити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.

Громадянин Сирії ОСОБА_3, 1985 року народження, 17.10.2004 року прибув на територію України по освітній візі, відкритій на підставі запрошення на навчання у Вінницькому національному медичному ініверситеті ім. М.І. Пирогова.

Відрахований з числа студентів 2010 року як такий, що закінчив навчання.

З часу відрахування до часу виявлення гр. Сирії ОСОБА_3  постійної роботи не мав, оскільки дозвіл на працевлаштування в Центрі зайнятості  не оформив. У шлюбі з громадянкою України не перебуває, ніхто з його близьких родичів не є громадянином України.

Термін перебування в Україні не продовжував. Після того, як відпали підстави для подальшого перебування в Україні, самостійно не виїхав на батьківщину, перейшовши фактично на нелегальне становище, не працює, приймаюча сторона відсутня. Підстав для подальшого перебування в Україні не виявлено.

В 2010 року гр. Сирії ОСОБА_3 було затримано працівниками СГІРФО Ленінського РВ ГУМВС України у Вінницькій області. З підстав відсутності законних підстав для подальшого перебування ОСОБА_3 на території України, 15.08.2010 року начальником Ленінського РВ ГУ МВС України у Вінницькій області було прийняте рішення про видворення його за межі України в добровільному порядку, із зобов'язанням покинути територію України до 10.08.2010 р.

Проте, відповідач у визначений термін територію України не залишив, продовжує злісно порушувати положення ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1994року, ухиляючись від добровільного виїзду з України.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.  Така  постанова  приймається  судом за зверненням  органу  внутрішніх  справ,  органу  охорони державного кордону або Служби безпеки України,  якщо іноземець або особа  без громадянства  ухиляються  від  виїзду  після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави  вважати,  що  вони  будуть ухилятися від виїзду.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з пояснень відповідача, він не заперечує проти задоволення позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач не заперечував проти заявленого позову, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже позов підлягає повному задоволенню.  

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.   

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Примусово видворити за межі території України  громадянина Сирії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено:   04.10.10  

Суддя          Іващук Олена Іванівна

29.09.2010