Справа № 2а-380/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року                                          Староміський  районний  суд м. Вінниці

в складі:  судді Шидловського О.В.,

                 при секретарі Данилевич А.О.,

                 за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м. Вінниці Санукевича Є.С., ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області про скасування постанови  про адміністративне правопорушення,

встановив :

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ВДАІ м. Вінниці Санукевича Є.С. ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області про скасування постанови  про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 26.07.2010 р. інспектором ВДАІ м. Вінниці Санукевичем Є.С. було складено протокол про порушення позивачем п.15.9 правил дорожнього руху та винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу, розміром 260 гривень. З протоколом про адміністративне правопорушення та постановою по справі про адміністративне правопорушення позивач не погоджується і вважає їх протиправними, оскільки здійснена ним зупинка була змушеною та миттєвою. Так, 26.07.2010 р. близько 17.50 год. на службовому автомобілі НОМЕР_1, позивач їхав по справах ТОВ «ПГ «Вінниця-Буд» разом зі співробітницею вказаної фірми юрисконсультом ОСОБА_4 Раптово під час руху автомобіля по вул. Київській в м. Вінниці  ОСОБА_4, яка перебуває в стані вагітності стало погано, тому вона попросила знайти найближчу аптеку та зупинитися біля неї, як найближче, що і змусило позивача здійснити вимушену зупинку, яка тривала близько однієї хвилини,  після чого позивач продовжив рух автомобіля, однак був зупинений  інспектором ВДАІ м. Вінниці Санукевичем Є.С., який не зважаючи на пояснення позивача, склав відносно            ОСОБА_1  протокол про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що його зупинка була вимушеною, просить скасування постанови  про адміністративне правопорушення.

            В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову за обставин викладених у позовній заяві, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення.  

           Відповідач інспектор ВДАІ м. Вінниці Санукевича Є.С. в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення у яких позов не визнав, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 128 ч.4  КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.07.2010р., о 17.50 год.,           ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Вінниці по вул. Київській,  здійснив зупинку в зоні дії зупинки громадського транспорту, чим порушив п.15.9 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.3).

           Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 174489 від 26.07.2010 року, винесеної інспектором ВДАІ м. Вінниці Санукевичем Є.С. ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, за скоєне правопорушення на  ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. (а.с. 4)

            Як пояснив в судовому засіданні позивач, він 26.07.2010 р. о 17.50 год.  здійснив вимушену зупинку в м. Вінниці по вул. Київській, що було пов’язано з терміновою необхідністю придбання ліків, вимушена зупинка тривала близько однієї хвилини.  

    Відповідно до п.15.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями) зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

    Як встановлено судом відповідальність за порушення зупинки, стоянки передбачається ч.1 ст.122 КУпАП і тягне за собою накладення штрафу у вигляді від  п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 -340 грн.

    Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові  і службові особи зобов’язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    П. 1.10. ПДР України передбачено, що вимушена зупинка — припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі, як вбачається з матеріалів справи позивачем була здійснена саме змушена зупинка задля необхідності у придбанні лікві у аптеці.

Враховуючи встановлені судом факти, суд прийшов до висновку про правомірність зупинки позивача,  а тому позов підлягає задоволенню, а постанова  серії АВ № 174489 від 26.07.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення і накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. скасуванню.

Провадження по адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1  ст. 122 КУпАП необхідно закрити.

            На підставі викладеного, керуючись Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N1306 від 1010.2001 року (із змінами та доповненнями) та ст.288 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, суд -    

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 174489 від 26.07.2010 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. – скасувати.

Провадження в адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП - закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя