Справа №2-1155/2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 іменем України

4 жовтня 2010 року     м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі:   головуючого судді:     Бондаренко О. І.

при секретарі:     Волощук І. О.

за участю: представника позивача:   Бездітного І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Бріоні» до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

    Приватне підприємство «Бріоні» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що 14.05.2009 року між позивачем та Бохоницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ПП «Бріоні» для комерційного використання - розміщення торгівельного закладу по наданню послуг населенню, надано в оренду земельну ділянку площею 0,2620 га, що розташована вАДРЕСА_1

Перед підписанням акту приймання-передачі вказаної земельної ділянки землевпорядником Бохоницької сільської ради було визначено її межі в натурі (на місцевості) шляхом встановлення відповідних межових знаків.

Земельна ділянка ПП «Бріоні» межувала з земельною ділянкою, площею 0,2123 га, яка відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 25.07.2003 року належить ОСОБА_2, і також знаходиться в АДРЕСА_1

Земельні ділянки ПП «Бріоні» та ОСОБА_2 були відділені одна від одної, встановленими в натурі (на місцевості) межовими знаками.

Власник сусідньої земельної ділянки, ОСОБА_2 на початку травня 2010 року  знищив межові знаки та зайняв частину належної ПП «Бріоні» земельної ділянки, встановивши через неї металевий паркан висотою 1,70 м.

Дії відповідача грубо порушують права ПП «Бріоні», як землекористувача, оскільки не дозволяють користуватися належною на правах оренди земельною ділянкою, за яку відповідно до умов договору про оренду землі, позивач сплачує орендну плату.

 За наведених обставин позивач просить зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,0138 га, що належить на праві оренди приватному підприємству «Бріоні» та знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом знесення за рахунок відповідача металевого паркану та демонтажу його фундаменту. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

    В судовому засіданні представник позивача Бездітний І.І. уточнив позовні вимоги, зазначивши, що на даний час відповідач звів уже не металевий, а цегляний паркан, тому просить суд винести рішення про знесення даного паркану за виключенням вказаного в позовній заяві металевого паркану.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином і в установлений Законом строк повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить друковане оголошення в газеті «Вінниччина» від 30.07.2010 року  в матеріалах справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 14.05.2009 року між позивачем та Бохоницькою сільською радою Вінницького району Вінницької області укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ПП «Бріоні» для комерційного використання - розміщення торгівельного закладу по наданню послуг населенню, надано в оренду земельну ділянку площею 0,2620 га, що розташована в АДРЕСА_1

Факт укладення договору оренди землі між Бохоницькою сільською радою Вінницького району та ПП «Бріоні», підтверджується відповідною копією договору від 14.04.2009р.(а.с.6-10).

Земельна ділянка ПП «Бріоні» межує з земельною ділянкою, площею 0,2123 га, яка відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 25.07.2003 року належить ОСОБА_2, і також знаходиться АДРЕСА_1 (а.с.12).

Земельні ділянки ПП «Бріоні» та ОСОБА_2 були відділені одна від одної, встановленими в натурі (на місцевості) межовими знаками.

Однак, на початку травня 2010 року власник сусідньої земельної ділянки ОСОБА_2, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу йому земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду), знищивши межові знаки, зайняв частину належної ПП «Бріоні» земельної ділянки та встановив через неї металевий паркан, який на даний час замінив на цегляний.

19.05.2010 року, за заявою ПП «Бріоні», Бохоницькою сільською радою створено
спеціальну земельну комісію, яка виходом на місце встановила, що власник суміжної
земельної ділянки АДРЕСА_1
ОСОБА_2 здійснив самовільний захват частини земельної ділянки ПП «Бріоні» площею 0,0137га, що підтверджується відповідною копією акту від 19.05.2010 року (а.с.13).

19.05.2010 року висновок земельної комісії підтвердила незалежна землевпорядна організація ПП «Глобус», про що свідчить копія схематичного плану з відміткою про місце і розмір самовільно захопленої земельної ділянки, де відображено розбіжності, що існують між земельною ділянкою зайнятою відповідачем в натурі та земельною ділянкою переданою йому у власність згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 25.07.2003 року (а.с.14,15).    

Частина 2 статті 95 ЗК України передбачає, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Ст. 152 ЗК України визначає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а захист прав громадян  та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюватися шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають
поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення  самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене, дії відповідача грубо порушують права ПП «Бріоні», як землекористувача, оскільки не дозволяють користуватися належною на правах оренди земельною ділянкою.

За даних обставин суд приходить до висновку , що позовні вимоги ПП «Бріоні» є доведеними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 95, 152, 158, 212 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Бріоні» задоволити.

Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,0138 га, що належить на праві оренди приватному підприємству «Бріоні» та знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 паркану та демонтажу його фундаменту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Бріоні» судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 8грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: