ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 р. Справа № 2-а-2664/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні
за участю
прокурора : Сувалова В.О.
представників сторін:
позивача : Комісарчук М.І.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Козятинського міжрайонного прокурора у Вінницькій області в інтересах держави та урядового органу державного правління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи підприємця - ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
ВСТАНОВИВ:
22 червня 2010 року Козятинський міжрайонний прокурор у Вінницькій області звернувся до суду в інтересах держави та урядового органу державного правління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Житомирській області дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що відповідачем було порушено вимогу ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з регулярних перевезень пасажирів за маршрутом "Бердичів - Комсомольське", без оформлення документів зазначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду. По факту порушення було складено акт № 156575 від 14.01.2010 року (а.с. 8). На підставі даного акту 01.03.2010 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена постанова № 088508 (а.с. 5) про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1 700 грн. 00 коп.
Посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_2 в строки, встановлені законом, застосовані фінансові санкції, в добровільному порядку не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року провадження у адміністративній справи зупинялось до вирішення питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій (а.с. 28).
15 вересня 2010 року провадження у справі поновлено (а.с. 31) в зв`язку з тим, що ухвалою суду від 12.08.2010 р. позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити даний адміністративний позов у повному обсязі.
Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав. Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Аналогічна норма передбачена і ч. 1 ст. 49 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 35).
Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та забезпечення реалізації ним свої прав, передбачених ст.ст. 49, 51 КАС України, а тому вважає, що наявні усі підстави для розгляду даної справи без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 січня 2010 року, на підставі завдання на перевірку № 093474 від 13.01.2010 року, державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено Акт № 156575 (а.с. 8) про перевірку транспортного засобу ПАЗ-3205, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3. Транспортний засіб належить ФОП ОСОБА_2 В акті зафіксовано порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з регулярних перевезень пасажирів за маршрутом "Бердичів - Комсомольське", без оформлення документів зазначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду.
Відповідача було повідомлено про розгляд його справи в Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області 01 квітня 2010 року, однак конверт повернувся з відміткою - "термін зберігання закінчено" (а.с. 6). На розгляд справи відповідач не прибув.
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 088508 від 01.03.2010 року (а.с. 5) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн. 00 коп. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Дану постанову направлено відповідачу, про що свідчить реєстр згрупованих внутрішніх поштових відправлень № 2 від 03.03.2010 року (а.с. 10). Вона у строки, встановлені законом, відповідачем в добровільному порядку не виконана.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх в добровільному порядку. Так, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами державної виконавчої служби.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі –Закон).
Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Пункт 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає поняття автомобільного перевізника, як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З гідно зі ст.35 Закону послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за такими видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Як визначено абз. 53 ст.1 Закону регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р.
Згідно з п. 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п.26 Порядку). У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку). Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (п. 29 Порядку).
Як встановлено в судовому засіданні, основною підставою складення акту перевірки, та, як наслідок, винесення постанови, була відсутність схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду, які необхідні для здійснення регулярних пасажирських перевезень. Наявність зазначеного порушення підтверджується викладеним в акті перевірки.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень) фінансових санкцій з їх перерахуванням на р/р 31116106700007, код 34701036, Держбюджет м. Козятин, 21081100 ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 04.10.10
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар:
27.09.2010