Справа № 2-80/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

            14 вересня 2010 р.                                      м. Макіївка                        

                Червоногвардійський  районний суд міста Макіївки Донецької області в складі

головуючого судді                              Березнікова О.В.

при секретарі                                           Шуляк В.О.

представника позивача                        ОСОБА_1

представника відповідача                    ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2006 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 10 травня 2006 року вона придбала у відповідача набір м’яких меблів «Мангуст» вартістю 2600 грн. Набір меблів виявився із дефектами, в дивані просіли м’які елементи, диван перекосився, розійшлися елементи з’єднань.  Позивач неодноразово зверталась до магазину з вимогою усунути наявні дефекти, проте, порушуючи вимоги ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», в проведенні ремонту їй було відмовлено. Позивач також посилається на те, що придбання недоброякісного товару і небажання продавця усунути виниклі дефекти заподіяли позивачці моральні страждання, які полягали в тому, що вона була позбавлена можливості користуватися дорогим товаром. Протягом року позивач і її родина вимушені були позбавляти себе можливості повноцінно відпочити, через це погіршився її сон, у неї впала працездатність, постійно виникали сімейні конфлікти, моральні страждання позивачки продовжуються по теперішній час. Крім того, в заяві про зміну підстав та розміру позовних вимог  позивачка вказала, що нею було проведено товарознавчу експертизу, висновок якої за № 2138/26 від 24 травня 2007 року, свідчить про наявність на меблі наступних дефектів : незначні потертості декоративних полірованих накладок, розходження з’єднань елементів, перекіс, значна остаточна деформація м’яких елементів з правої сторони сидіння, розрив облицювальної тканини з правої сторони сидіння розміром 10х6 см., за яку позивачкою було сплачено 218 грн 92 коп.

Також, Позивачкою було сплачено 469 грн 210 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи за № 6185/26 від 08.02.2008 року, висновок якої свідчить про наявності істотних дефектів, невідповідності меблі вимогам стандартних норм, та встановлено, що продані меблі були не фабричного виробництва. За таких обставин Позивачка вважає, що їй заподіяна істотна моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 гривень та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 2600 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди, а також стягнути на її користь з відповідача 688 грн 12 коп. у відшкодування витрат пов’язаних із сплатою висновків спеціаліста-товарознавця, 2000 гривень у відшкодування сплачених нею послуг з надання правової допомоги .

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явилась, про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

 Представник позивача – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні поясненням викладеним в позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі додавши, що в зв’язку з зазначеними в позові обставинами Позивачка захворіла та отримала групу інвалідності, просив суд її позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача, ОСОБА_2 що діяла на підставі довіреності,  в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись при цьому на те, що набір спірних меблів позивач в магазині ОСОБА_4 не купувала. Рахунок, на який посилається позивач, як на підставу укладення договору купівлі-продажу, не може бути доказом придбання зазначеного товару. Такі рахунки відповідач видає кожному потенційному покупцю, якого просто консультує, щодо вартості товару. Товар який продає відповідач технічно складний та крупно габаритний.  Усі меблі, що маються у продажу у зв’язку із крупногабаритністю відповідач не може виставити в торговому залі із зазначенням цін та надає можливість покупцеві обирати за каталогами. Крім того, більшість товару відповідач продає за принципом наборної системи,  тобто покупець може вибрати не усі складові кухні, спальні чи м’яких меблів. Тому, відповідач проводить розрахунок вартості тих складових, які цікавлять покупця і видає рахунки, що дають покупцю інформацію про ціну товару. Такі рахунки є підставою для проведення оплати, однак не можуть бути підтвердженням проведення оплати за товар. Посилаючись на зазначені обставини, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши надані докази та проаналізувавши доводи позову, суд  відмовляє в задоволені позовних вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, свобод чи інтересів.    

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі  під час придбання,  замовлення або використання  продукції,  яка реалізується на території України, для задоволення  своїх особистих потреб мають право на відшкодування   шкоди  (збитків),  завданих  дефектною  чи  фальсифікованою продукцією або  продукцією  неналежної  якості,  а  також   майнової   та  моральної  (немайнової)  шкоди,  заподіяної  небезпечною для життя і  здоров'я  людей  продукцією  у  випадках,  передбачених законодавством;  звернення до суду та інших уповноважених органів державної  влади за захистом порушених прав;

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів ” захист  прав  споживачів,   передбачених   законодавством,  здійснюється судом.  При  задоволенні  вимог  споживача  суд  одночасно вирішує  питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Так  судом встановлено, що 10.05.2006 року позивач придбала набір м’яких меблів «Мангуст-2» вартістю 2600 грн. Зазначений товар виявився із дефектами, що підтвердив також висновок судової товарознавчої експертизи № 6185/26 від 08.02.2008 року, яким було встановлено, що меблі вироблені кустарним способом та не відповідають вимогам ГОСТ у 19917-93 «Меблі для сидіння та лежання».

Факт того, що товар є неналежної якості є доведеним, та спору між сторонами з цього приводу не має.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

Відповідно вимог Закону України «Про захист прав споживачів», термін договір вживається у такому значенні – це усна чи письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача розглядаються після надання розрахункового документу. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує факт покупки з відміткою про дату продажу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ, це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Рахунок (а.с. 8), який був наданий позивачем на підтвердження придбання меблів, який не містить, обов’язкових реквізитів зазначених на бланку (відсутній ідентифікаційний номер СПД – фізичної особи ОСОБА_4, р/р та печатка підприємця), не може бути доказом укладення договору купівлі-продажу.

Інших доказів, щодо укладення договору купівлі-продажу позивачем до суду не надано.

При огляді у судовому засіданні документів бухгалтерського обліку, що були надані представником відповідача, судом було встановлено, що дійсно при продажу товарів відповідачем використовуються бланки розрахункових документів - накладна та товарний чек.

Бланк рахунку використовується лише, як підстава для здійснення оплати, а ні як документ про оплату.

 Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім
випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено факту укладення договору купівлі-продажу, а тому відсутні правові підстави, щодо задоволення його позовних вимог.

Розглядаючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, завданої придбанням товару неналежної якості, суд  враховує, що Законом України „Про захист прав споживачів” передбачено відшкодування моральної шкоди лише в разі настання небезпеки для життя і здоров’я людей у випадках передбачених законодавством. Судне приймає до уваги доводи представника позивача щодо інвалідності позивачки, яка стала результатом її душевних хвилювань с приводу предмету позову, оскільки вони ні чим не підтверджені та в судовому засіданні не встановлені, а також судом не встановлений і той факт, що під час експлуатації дефектного товару життю чи здоров’ю позивачці була завдана шкода, або будь-яка небезпека, тому суд на підставі зазначеного вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди, є таким, що не відповідає вимогам Закону та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60 ,212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.. 4,8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

                                                               ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» - відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя: