Справа № 2-1032/10

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2010 року                                                                                                   м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Головко Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю представника позивача Климця О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

 21 червня 2010 року  публічне акціонерне товариство (далі – ПАТ) “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним позовом до ОСОБА_3. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/08-112/122943, відповідно до якого ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” надало ОСОБА_3 кредит у сумі 20 576 грн. на споживчі цілі з процентною ставкою за користування, що складає 29,5 % річних строком на 72 місяці, а останній був зобов'язаний повертати банку суму кредиту та сплачувати проценти щомісячними платежами. Відповідно до умов цього договору, при порушенні строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. З 01 січня 2010 року відповідач не виконує своїх зобов’язань зі сплати обов’язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за його користування. Його заборгованість за зазначеним вище договором станом на 16 травня 2010 року склала 20 368 грн. 45 коп., з яких: 16354 грн. 38 коп. – сума заборгованості за кредитом, 1982 грн. 69 коп. – сума заборгованості з процентів за користування кредитом, а також 2031 грн. 38 коп. – з пені. Позивач просив достроково розірвати вказаний кредитний договір та стягнути з відповідача на свою користь 20 368 грн. 45 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, що їх надав позивач, суд дійшов наступного.

 18 вересня 2007  року між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/08-112/122943, відповідно до якого ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” надало ОСОБА_3 кредит у сумі 20 576 грн. на споживчі цілі з процентною ставкою за користування, що складає 29,5 % річних строком на 72 місяці, а останній був зобов'язаний повертати банку суму кредиту та сплачувати проценти щомісячними платежами. Відповідно до умов цього договору, при порушенні строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Кінцевий строк повернення кредиту становив 18 вересня 2013 року.

З 01 січня 2010 року ОСОБА_3 не виконує своїх зобов’язань зі сплати обов’язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за його користування. Його заборгованість за зазначеним вище договором станом на 16 травня 2010 року склала 20 368 грн. 45 коп., з яких: 16354 грн. 38 коп. – сума заборгованості за кредитом, 1982 грн. 69 коп. – сума заборгованості з процентів за користування кредитом, а також 2031 грн. 38 коп. – з пені.

Ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості з кредитного договору № 014/08-112/122943 від 18.09.2007р..

      Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

    Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

     Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

     Оскільки неповернення відповідачем кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.

  Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

     Згідно ст. 66 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 20.09.2001р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України. В Положенні Національного банку України “Про кредитування” № 246 від 28.09.1995р. зазначено, що кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

      Враховуючи, що відповідачем прострочено повернення позики, відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України,  якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідач порушив умови договору та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, а тому у суду є підстави задовольнити позов у повному обсязі.

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 203 грн. 68 коп., в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3091 та № 3095 від 21.05.2010р..

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 209, 212-215, 226 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості    – задовольнити повністю.

Кредитний договір  № 014/08-112/122943 від 18 вересня 2007 року, укладений між  публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 – достроково розірватти.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”  в рахунок заборгованості станом на 16 травня 2010 року за кредитним договором № 014/08-112/122943 від 18 вересня 2007 року – 20 368 (двадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 45 копійок, а також 323 (триста двадцять три) гривні 68 копійок – в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення є заочним та може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а відповідачем – у той же строк з дня отримання ним копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: