Судове рішення #11200172

                                                                                                                                   

                                                                                                          Справа № 2- 1308/10

                                                                                                                                       

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                   І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 

28 вересня 2010 року  

Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

        головуючий суддя         -        Товстика  І.В.

        при секретарі                 -         Турчик С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на нерухоме майно,-

                                                          В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 звернувся із позовом до Сарненської міської ради встановлення факту належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на нерухоме майно.

 Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Сарненської сільської ради  від 27.12.1972 року йому була виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, в зв»язку з чим отримав план забудови земельної ділянки в м.Сарни від 01.02.1973 року, який погоджений з районним архітектором 27.02.1973, також було видане свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР та типовий проект житлового будинку, в яких помилково зазначений як «ОСОБА_1», після чого, завершивши будівництво житлового будинку, в 1980 році виготовив технічний паспорт на будинковолодіння по АДРЕСА_1 з планом присадибної ділянки, в яких помилково зазначений як «ОСОБА_1», що не відповідає даним паспорта, а тому просить встановити факт належності даних документів як правовстановлюючих.

Крім того, позивач вказує, що будинковолодіння в АДРЕСА_1 було збудоване з дотриманням установленого законом порядку і не є самочинним, на даний час земельна ділянка, на якій збудований житловий будинок зареєстрована за ним, що є підставами для визнання права власності на будинковолодіння, хоча житловий будинок і не був зданий в експлуатацію, в зв»язку з чим просить визнати право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 Рівненської області.

    Позивач ОСОБА_1 підтримав позов  в повному обсязі та дав пояснення згідно заяви.

    Відповідач Сарненська міська рада просить розглядати справу без участі представника та вирішити спір згідно чинного законодавства.

           Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги  підлягають до часткового задоволення зі слідуючих підстав.

           Із оглянутих судом плану забудови земельної ділянки в м.Сарни від 01.02.1973 року, який погоджений з районним архітектором 27.02.1973, свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР та типового проекту житлового будинку, встановлено, що на підставі рішення виконкому Сарненської сільської ради  від 27.12.1972 року ОСОБА_1 в установленому законом порядку була відведена земельна ділянка в м.Сарни  для індивідуального будівництва житлового будинку, і він отримав право на забудову будинку відповідно до затвердженого компетентними органами проекту.

          Із оглянутого технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) від 07.02.1980 року та плану присадибної ділянки по АДРЕСА_1 на ім»я «ОСОБА_1», вбачається, що будинковолодіння  АДРЕСА_1 та земельна ділянка зареєстровані за позивачем.

            Оглянутий паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області 09.01.1998 року на ім»я ОСОБА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку, що технічний паспорт на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1, виданий Рівненським ОБТІ 07.02.1980 року та план присадибної ділянки по АДРЕСА_1 на ім»я «ОСОБА_1», план забудови земельної ділянки в м.Сарни від 01.02.1973 року, свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР та типовий проект житлового будинку, в яких зазначений як «ОСОБА_1», дійсно належать позивачу як правовстановлюючі документи, які є необхідними для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому позовні вимоги в цій частині, які є обґрунтованими, підлягають до задоволення.

            Відповідно до ст.380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання.

            Судом достовірно встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 збудований позивачем на відведеній земельній ділянці з отриманням належного дозволу і належно затвердженого проекту, що передбачено ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", однак в порушення вимог закону без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкту.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки ) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

У даному випадку позивачем не представлені докази, що житловий будинок, який є нерухомим майном, збудований в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, що підтверджується лише актом готовності об»єкта до експлуатації.

           Оскільки, будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке збудував ОСОБА_1 не прийняте в установленому законом порядку до експлуатації як новостворене майно, суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для виникнення права власності на дане нерухоме майно, крім того критично оцінює посилання позивача про те, що реєстрація прав на земельну ділянку є підставою для набуття права власності на будинковолодіння, так як законом не передбачено, що суд може визнати право власності на збудоване нерухоме майно в зв»язку з відведенням земельної ділянки для забудови, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності на нерухоме майно є безпідставними.

    Керуючись ст.ст. 328, 331, 380  ЦК України, ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.ст. 5,6,212-215  ЦПК України, суд –

                                                             В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Сарненської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на нерухоме майно задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1,1949 року народження, технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1, виданого Рівненським ОБТІ 07.02.1980  року та плану присадибної ділянки по АДРЕСА_1 на ім»я «ОСОБА_1», плану забудови земельної ділянки в м.Сарни від 01.02.1973 року, свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР та типового проекту житлового будинку, в яких зазначений як «ОСОБА_1».

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Сарненської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 відмовити.

Звільнити відповідача від сплати державного мита на підставі рішення Сарненської міської ради.

    Рішення може бути оскаржене  до  апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Сарненський районний суд.

                                   СУДДЯ : підпис                       Копія вірна

                          СУДДЯ САРНЕНСЬКОГО

                              РАЙОННОГО СУДУ                              ТОВСТИКА І.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація