2-а-387/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Любицького В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд,-
В С Т А Н О В И В:
27.01.2010 року ОСОБА_2 звернулася до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до позовної заяви прохала суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі нарахувати на її користь недоплачену їй , як дитині війни, щомісячну держану соціальну допомогу за 2006-2009 роки.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії “Дитина війни” та відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України ”Про державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Відповідач надали заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 стосувалося лише Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а рішень щодо неконституційності Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачці доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов”язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни; за рахунок яких коштів повинні здійснювати ці виплати.
В судове засідання представник відповідача не з”явився. Про дату, час та місце слухання справи були належним чином повідомлявся. Надав до суду заяви про розгляд справи без його участі.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач має статус “Дитина війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 11.11.1993 року.
Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України” Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Закон України “ Про Державний бюджет на 2006 рік “ від 20.12.2005 року дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року , який набрав чинності 15.03.2006 року , до статті Закону України “ Про державний бюджет на 2006 рік було внесено зміни , яким встановлено , що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги , встановлені ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” запровадженні не були.
Закони України “ Про Державний бюджет на 2006 рік “ від 20.12.2005 року та “ Про внесення до Закону України “ про Державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ , оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено , а потім передбачені нею виплати не запровадженні, тобто позовні вимоги ОСОБА_2, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік , суд вважає їх частково підлягаючими до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України “ Про Державний бюджет на 2007 рік” , дію статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону , було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6- рп / 2007 (справа про соціальні гарантії громадян ) , визнано таким , що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п. 12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” , з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскаржене .
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України , УПФУ в Семенівському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії , передбачено ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року , оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України ” ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Що стосується вимог позивачки про зобов»язання відповідача виплачувати їй в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими виходячи з наступного .
Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України “ Про державний бюджет на 2008 рік та « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ текст статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З 01 січня 2008 року позивачці було нараховано та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру , що підтверджується довідкою УПФ України в Семенівському районі Полтавської області від 16.02.2010 року № 347/06-03/1 , а саме : на загальну суму 579 , 3 грн. та з 01.01.2009 року по даний час щомісячно 49,8 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України “ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства , рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України , суд дійшов висновку , що з 22.05.2008 року УПФУ в Семенівському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закон України “ Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 ЗУ “ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, нарахувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмір 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Згідно ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивачки суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з підвищенням пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов”язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов»язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до положення «Про Пенсійний фонд України «, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “ Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районним управління Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов»язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ в Семенівському районі Полтавської області за місцем проживання позивача.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов»язок щодо:
• призначення пенсії ;
• підготовки документів для її виплати;
• забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій;
Пунктом 1.1 « Положення про Управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах «, затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов»язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, як передбачено Законом України “ Про соціальний захист дітей війни” , покладено саме на орган Пенсійного фонду України.
Враховуючи , що держава взяла на себе обов»язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов»язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України , який діє через свої місцеві органи , що входять в систему його органів ,але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати , суд, вважає що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
На підставі вищевикладеного , суд вважає, що позивачці по справі підлягають до виплати наступні суми коштів, а саме:
- сума коштів підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – 742 , 65 грн.;
- сума коштів підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року – 591,3 грн.(( 1170,6 ( до виплати ) – 579,3 ( виплачених ) = 591,3 грн.));
- сума коштів підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року – 1195,2 грн. ((1792,8 ( до виплати ) – 597,6 грн. ( виплачених ) = 1195,2 грн.));
- сума коштів підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по день ухвалення судом рішення – 199, 2 грн.(( 298,8 ( до виплати ) – 99,6( виплачених ) = 199,2 грн. )
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного , керуючись ст. 64,124,152 КУ , ст. ст. 3,6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 6-14,71,159-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд ,–
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі протиправною, в частині нарахування підвищення до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі встановленому ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 28.02.2010 року.
в строк до 20 березня 2010 року .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту постанови та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
Головуючий – В. О. Любицький
Начальнику Управління Пенсійного фонду України
в Семенівському районі Полтавської області
Ткаченко С.П.
_____________________________________________
38200, смт.Семенівка, вул..Леніна, 44
Полтавської області
Направляю для відома копію постанови Семенівського районного суду Полтавської області від 17.02.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ України в Семенівському районі Полтавської області про неправомірні дії.
Додаток: копія постанови;
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області В.О.Любицький
Начальнику Управління Пенсійного фонду України
в Семенівському районі Полтавської області
Ткаченко С.П.
_____________________________________________
1. 38200, смт.Семенівка, вул..Леніна, 44
Полтавської області
Направляю для відома копію постанови Семенівського районного суду Полтавської області від 17.02.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ України в Семенівському районі Полтавської області про неправомірні дії.
Додаток: копія постанови;
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області В.О.Любицький