ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.10.07 р.                                                                               Справа № 15/274                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь” м. Теплогорськ (код ЄДРПОУ 20328151)

до відповідача закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32515954)

про стягнення заборгованості у сумі  51138,47 грн., в тому числі основного боргу - 51015,47 грн., 3% річних - 123,00 грн., інфляції - 1015,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Безрук О.О. за довіреністю №3 від 05.06.07 р.  

від відповідача: Пуговкіна А.В. за довіреністю №19 від 30.08.07 р. (в останнє судове  

засідання не з’явилася)

                                                          В судовому засіданні оголошувалася

                                                    перерва з 25.09.07р. до 11.10.07р.

       До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь” м. Теплогорськ до закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі  51138,47 грн., в тому числі основного боргу - 51015,47 грн., 3% річних - 123,00 грн., інфляції - 1015,47 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/274, судове засідання було призначено на 25.09.2007 р., сторони були зобов’язані представити до суду документи та учинити певні дії.

У судовому засіданні від представників сторін  було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Позивач відповідно до ст. 22  ГПК України надав до суду заяву від 02.10.07 р., в якій зменшено суму позовних вимог та заявлено до стягнення заборгованість у сумі 51124,82 грн., а саме: основний борг – 50000,00 грн., 3% річних -  254,82 грн.,  інфляція – 870,00 грн.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 26.09.07р. проти позову заперечує, вважає вимоги позивача необґрунтованими.

У відповідності до пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – ТОВ „Вугілля – Південь” м. Теплогорськ (покупець) та відповідачем -  ЗАТ „Енерговугілля” м. Донецьк (постачальник) був укладений договір поставки № 10/1-05 від 10.01.06 р. (надалі – Договір).

Згідно п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується поставити та передати, а покупець – прийняти та сплатити вугільну продукцію відповідно до умов, що передбачені у специфікації до Договору.

Дослідивши Договір, з якого виникли права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом, своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264 – 271 Господарського кодексу України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов’язання  виникають, зокрема, з договору.

Внаслідок підписання сторонами договору № 10/1-05 від 10.01.06 р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов’язки.

Згідно п. 4.1 цього Договору у позивача виникло зобов’язання сплатити вартість поставленої продукції шляхом перерахування передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача у строки, що були узгоджені Специфікацією до вищевказаного Договору.

На виконання цього пункту Договору позивач платіжним дорученням №350 від 14.01.05 р. здійснив передплату за товар у сумі 50000,00 грн., але товар  відповідачем до теперішнього часу не був поставлений.

Згідно  п. 2.2 Договору строки поставки товару вказуються сторонами у специфікаціях до даного договору. Так, Специфікацією (додатком №1) до Договору передбачена поставка вугільної продукції в 2005 році, тобто строк поставки закінчується 31.12.2005 р., а з 01.01.06 р. починається прострочення поставки товару.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України  зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Крім того, відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Це стосується грошового зобов’язання про повернення попередньої оплати.  

Так як  претензія № 394 від 24.05. 07р. з вимогою повернути передплату у сумі 50000,00 грн. була отримана відповідачем 30.05.07 р., про що свідчить надпис уповноваженої особи ЗАТ „Енерговугілля” про її вручення на рекомендованому повідомлені, строк виконання відповідачем свого обов’язку щодо повернення коштів позивача має починатися з  07.06.07 р.

Але відповідачем у порушення Договору, а також вимог діючого законодавства, у встановлений законом строк не були повернуті кошти у розмірі 50000,00 грн., що сплачені позивачем у порядку передплати  платіжним дорученням № 350 від 14.01.05 р.

Враховуючи, що позов позивачем в цій частині обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, позовні вимоги позивача  - „Вугілля – Південь” м. Теплогорськ щодо стягнення з відповідача - ЗАТ „Енерговугілля” м. Донецьк  передплати у сумі 50 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем було первісно заявлено до стягнення 3% річних в сумі 123,00 грн., інфляція у розмірі 1015,47 грн.

Однак, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем було зменшено загальну суму позовних вимог до 51124,82 грн., в тому числі зменшено інфляцію до  870,00 грн. та збільшено суму 3% річних до 254,82  грн.  

Суд вказану заяву позивача прийняв до розгляду та в подальшому розглядав позовні вимоги на загальну суму 51124,82 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Вищевказане зобов’язання про повернення суми попередньої оплати за товар суд вважає грошовим для відповідача, тому є правомірним застосування норм статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування інфляції та 3% річних на суму попередньої оплати.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляції у сумі 870,00 грн. та 3% річних у сумі  254,82  грн.  суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 129 Конституції України; статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 82 - 85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити.

 Стягнути з закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, б. 30; код ЄДРПОУ 32515954; розрахунковий рахунок 260043444 в АКБ „Легбанк” м. Київ, МФО 300056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля–Південь” (юридична адреса: 94091, Луганська область, м. Теплогорськ,  вул. Єнісейська, 1; код ЄДРПОУ 20328151; розрахунковий рахунок 26008053700154 в ЛФ Приватбанк м. Стаханов, МФО 304795) суму 51124,82 грн. (а саме: суму основного боргу – 50000,00 грн., інфляцію – 870,00 грн., 3% річних – 254,82 грн.), крім того витрати на сплату державного мита у розмірі 511,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,97 грн.

У судовому засіданні 11.10.2007 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.