КОПІЯ                                                                                                                                          

                                                                                                    Справа № 2-796/10

                                                                                                         2010 рік

Рішення

іменем України

     28 вересня 2010 року                                          м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

       головуючого: судді Лященка О.В.

       при секретарі: Шафатинській О.В.

       з участю  представника позивача: ОСОБА_1

      відповідача: ОСОБА_2    

роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

  ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

  В позовній заяві покликається на ту обставину, що він є депутатом Володимир-Волинської міської ради,  працює генеральним директором ТзОВ «BRW-Україна», являється засновником та керівником цілого ряду громадських організацій, є відомою людиною як у місті Володимир-Волинський, так і поза його межами.  25 червня 2010 року відбулася 43 сесія Володимир-Волинської міської ради, де у «Різному» відповідач по справі ОСОБА_2 публічно, в присутності депутатів та запрошених, у тому числі й керівників підприємств, установ та організацій, а також представників засобів масової інформації, виступив із офіційним листом-заявою, та зазначив: «ОСОБА_3 на початку 90-х років був причетний до вибуху 300 грамів тротилу, внаслідок чого постраждала вагітна жінка, у якої стався викидень. Після вибуху ОСОБА_3 затримали і він міліціонерам написав явку з повинною, в якій у всьому зізнався».  Відповідач виступив офіційно, на сесії міської ради, оголосивши дану інформацію публічно. Тобто, сама по собі інформація, поширена відповідачем, може бути використана як «чорний піар» проти нього, носить замовницький характер та виходячи із її офіційності, не потребує додаткової перевірки.

   Такі відомості про нього є неправдивими і такими, що принижують його честь, гідність, завдають шкоди його діловій репутації та моральної шкоди йому особисто, адже відповідач поширив недостовірну інформацію практично всьому керівництву міста, депутатському корпусу, запрошеним та представникам мас-медіа.

 Після даного виступу відповідача він відчув справжній шок,  зрозумів, що у людей складеться хибна про нього думка. Проте будь-які спроби переконати людей, що це все неправда, будуть невдалими, якщо він не звернеться до суду з даним позовом.

  Знайомі, колеги по роботі, виборці починають сторонитись його, люди навіть часом не вітаються. Йому доводиться докладати чимало зусиль, щоб хоч трохи залагодити стосунки, постійно доводиться виправдовуватися перед близькими, знайомими, колегами, що він нічого такого не вчиняв, що він чесна людина.

     Погіршився його психоемоційний стан, пропав сон, це стало наслідком перенесеного стресу. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати заподіяні  своїми незаконними діями моральні страждання. Адже характер порушення відповідачем його прав є образливим, неприпустимим є поширення по людину неправдивої інформації. Моральну шкоду оцінює, з урахуванням вимог розумності та справедливості, у розмірі 1000 грн.

   Просить визнати інформацію, поширену 25 червня 2010 року на 43-й сесії Володимир-Волинської міської ради у «Різному» відповідачем ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 на початку 90-х років був причетний до вибуху 300 грамів тротилу, внаслідок чого постраждала вагітна жінка, у якої стався викидень. Після вибуху ОСОБА_3 затримали і він міліціонерам написав явку з повинною, в якій у всьому зізнався – недостовірною та зобов»язати ОСОБА_2 публічно спростувати дану інформацію на черговій сесії Володимир-Волинської міської ради.   Стягнути з ОСОБА_2  1000 грн. моральної шкоди та судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

   В судовому засіданні під час розгляду справи представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав, в своїх поясненнях послався на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задовільнити з викладених у позовній заяві підстав.

  Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що він також є депутатом Володимир-Вролинської міської ради.  25 червня 2010 року на 43 сесії Володимир-Волинської міської ради, в «Різному» він звертався до керівників правоохоронних органів з приводу того, що ОСОБА_4 написав на його ім'я заяву відносно вибуху в м. Володимир-Волинському в 1997 році, але він не говорив, що: «ОСОБА_3 на початку 90-х років був причетний до вибуху 300 грамів тротилу» , та того, що: «Після вибуху ОСОБА_3 затримали і він міліціонерам написав явку з повинною, в якій у всьому зізнався».

Таким чином позивач у своїй позовній заяві наводить неправдиві відомості, що можливо підтвердити стенограмою засідання 43 сесії Володимир-Волинської міської ради. Неправдивими також є твердження позивача про те, що він відчув справжній шок після мого виступу, так як головуючим на 43 сесії позивачу було надано слово для виступу, але він скористався цим для виступу щодо користування його братом ОСОБА_5 водойми, не маючи до цього жодного відношення. Після завершення роботи сесії позивач прийшов на святкування депутатом Павловським свого дня народження, де вів себе агресивно. Оскільки він не говорив на 43 сесії Володимир-Волинської міської ради тих слів, які вказує в позовній заяві ОСОБА_3, того, що ОСОБА_3 не отримав шоку від його виступу, та того, що у ОСОБА_3 не погіршився психоемоційний стан, просить відмовити у задоволенні позову. Звернувся із даною заявою до представників правоохоронних органів на сесії міської ради з метою надання публічності інформації, яка є резонансною.

   Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  ОСОБА_4 заперечив проти позову та вважає його безпідставним. Суду пояснив, що дійсно звертався із заявою до депутата Володимир-Волинської міської ради ОСОБА_2, відомості викладені у його заяві повністю відповідають дійсності, оскільки відомі йому особисто по роботі на посаді слідчого Володимир-Волинського МВ УМВС України у 1997 році. Після дачі пояснень для участі у подальшому розгляді справи не з»явився.

   Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

   Відповідно до  ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і  рівні  у  своїй  гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України, кожному  гарантується  судовий  захист  права   спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів  своєї  сім'ї  та  права вимагати  вилучення  будь-якої  інформації,  а  також  право    на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої  збиранням, зберіганням,   використанням  та  поширенням  такої  недостовірної інформації.

      Згідно ст..62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину  і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено  обвинувальним  вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у  вчиненні злочину.

    У відповідності до ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

    В силу ч.3 цієї статті вважається, що негативна інформація поширена про особу, є недостовірною.

Згідно ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

  У відповідності до ч. 1 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, а відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

   Судом встановлено, що як позивач ОСОБА_3, так і відповідач ОСОБА_2 є депутатами Володимир-Волинської міської ради п»ятого скликання. Дана обставина ними не оспорюється та стверджується копією посвідчення депутата на ім»я ОСОБА_3, стенограмою та відеозаписом засідання 43-ї сесії міської ради, показаннями свідка ОСОБА_6

   Як вбачається із відеозапису засідання 43-ї сесії міської ради, переглянутого судом  та дослідженої стенограми засідання цієї сесії, 25 червня 2010 року на 43 сесії Володимир-Волинської міської ради, в «Різному» згідно порядку денного, відповідач ОСОБА_2 публічно виступив із усним зверненням до представників міліції і прокуратури та зазначив, що до нього звернувся з заявою бувший працівник міліції ОСОБА_4 по питанню вибуху, в результаті якого вагітна жінка втратила дитину та зачитав заяву: «Було підірвано приблизно 300-500 грам тротилового еквіваленту вибухівки.». Далі зазначив, що підозрюваним був житель міста Володимира-Волинського  ОСОБА_3.  І написав явку з повинною. Це є свідчення міліції.

  Як вбачається з відповіді Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області на запит суду, в провадженні СВ Володимир-Волинського МВ УМВС України дійсно перебуває кримінальна справа, порушена 16 травня 1997 року за фактом умисного пошкодження 16.05.1997 року майна Володимир-Волинської філії «Приватбанку», шляхом використання вибухового пристрою,  порушена на той час слідчим Омелянюком М.В.  Юнак М.П. допитувався у даній справі в якості свідка у 1998 році старшим слідчим Хом»юком ОСОБА_7 явки з повинною ОСОБА_3 відсутній, підозрюваним він не визнавався.

   Згідно ст.47-1 Закону України «Про інформацію», ніхто не   може   бути  притягнутий  до  відповідальності  за висловлення оціночних суджень.      Оціночними судженнями,  за  винятком  образи  чи  наклепу,  є висловлювання,  які  не  містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка  дій,  а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як   такі,   що  містять  фактичні  дані,  з  огляду  на  характер використання  мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.  Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

  Суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 не висловлював на сесії міської ради слів про те, що ОСОБА_3 на початку 90-х років був причетний до вибуху 300 грамів тротилу, внаслідок чого постраждала вагітна жінка, у якої стався викидень. Після вибуху ОСОБА_3 затримали і він міліціонерам написав явку з повинною, в якій у всьому зізнався –то позов підлягає до задоволення частково лише в частині тих висловлювань, які він поширив та які є завідомо неправдивими та порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_3, а саме про те, що: «Підозрюваним був житель міста Володимира-Волинського ОСОБА_3. І написав явку з повинною. Це є свідчення міліції…», які підтверджені стенограмою та відеозаписом засідання сесії міської ради. Ці висловлювання відповідача ОСОБА_2 під час його виступу у «Різному» згідно порядку денного на сесії Володимир-Волинської міської ради,  носять образливий характер, а інформація, яку він оприлюднив, є завідомо для нього недостовірною та не є повідомленням про злочин, як зазначає відповідач, а є твердженням про причетність до даного злочину позивача по справі з покликанням, що це є  свідчення міліції.  Доказів підставності  цих висловів відповідач  суду  не  подав.

Посилання відповідача на те, що поширена ним інформація відповідає дійсності, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні вирок або постанова суду про визнання винним позивача у вчиненому злочині. Безпідставними є й заперечення про те, що відповідач висловив оціночне судження.

   Оскільки слідуючі вислови відповідача: «Підозрюваним був житель міста Володимира-Волинського ОСОБА_3. І написав явку з повинною. Це є свідчення міліції…»,суд визнає недостовірною інформацією, такою, що носить образливий для позивача характер, є надуманою, містить конкретні факти, а не оціночні судження,  є такою, що принижує його честь, гідність, завдає шкоди його діловій репутації, то вона підлягає спростуванню у визначений позивачем в позовній заяві спосіб.

   Оскільки поширена відповідачем інформація про позивача визнана недостовірною, такою, що носить образливий для позивача характер, є надуманою, містить конкретні факти, а не оціночні судження,  є такою, що принижує його честь, гідність, завдає шкоди його діловій репутації,  то суд вважає, що йому заподіяно й моральної шкоди.

  Відповідач не заперечив тієї обставини, що позивач ОСОБА_3 є депутатом Володимир-Волинської міської ради,  працює генеральним директором ТзОВ «BRW-Україна», являється засновником та керівником цілого ряду громадських організацій.

 При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує ступінь зниження ділової репутації позивача внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки відповідач поширив недостовірну інформацію практично всьому керівництву міста, депутатському корпусу, запрошеним та представникам мас-медіа, а також моральні страждання внаслідок приниження його честі, гідності та ділової репутації і з врахуванням ступеню вини відповідача, тривалості та глибини страждань позивача, з врахуванням розміру заявлених позовних вимог, а також вимог розумності та справедливості, суд оцінює розмір моральної шкоди, яка відповідно до ст.23 ЦК України підлягає до стягнення з відповідача  в користь позивача в розмірі 1 000 грн.

   Доводи відповідача про те, що його висловлювання ніяким чином не вплинули на позивача, не спростовані належними доказами, а про вплив цих висловлювань та увагу громадськості свідчить як стенограма засідання сесії міської ради та її відеозапис, так і показання свідка ОСОБА_6

   Судові витрати відповідно до ст..88 ЦПК України, суд покладає на відповідача, оскільки всі позовні вимоги підлягають до задоволення.

 На підставі ст..ст.21, 32, 62 Конституції України, ст..ст.23, 277, 280, 297 ЦК України, ст..47-1 Закону України «Про інформацію», керуючись ст..ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

   Позов задовільнити частково.

   Визнати  інформацію, поширену ОСОБА_2  25 червня 2010 року на 43-й сесії Володимир-Волинської міської ради у «Різному» про те, що: «Підозрюваним був житель міста Володимира-Волинського ОСОБА_3. І написав явку з повинною. Це є свідчення міліції…» – недостовірною та зобов»язати ОСОБА_2 публічно спростувати дану інформацію на черговій сесії Володимир-Волинської міської ради.  

  Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди та витрати по сплаті судового збору в сумі 34 грн. та 75 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення, а всього стягнути в його користь 1109 грн.

  В задоволенні решти вимог відмовити.

  Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі 10 днів з дня його проголошення.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Головуючий:                             / підпис/                        О.В.Лященко

З оригіналом вірно:

Суддя Володимир-Волинського міського суду            О.В.Лященко