Справа № 2-2975/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

            20 серпня 2010 року Голосіївський райсуд м. Києва у складі

головуючого судді                                    Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                    Клепач О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укогруп», треті особи – генеральний директор ТОВ «Укогруп» Войцехівський Анатолій Петрович, Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю та Прокуратура Голосіївського району м. Києва, про стягнення заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу і затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, стягнення компенсації частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати та зміну формулювання записів у трудовій книжці про дату прийому на роботу та про звільнення, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про стягнення з ТОВ «Укогруп» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.12.2009 р. по 29.01.2010 р. у сумі 12000 грн., компенсації за час вимушеного прогулу в сумі 400 грн., середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 01.12.2009 р. по 26.02.2010 р. в сумі 36000 грн., компенсації (індексації) за кожен місяць затримки відповідно до індексу споживчих цін в сумі 399 грн. та моральну шкоду в сумі 24000 грн., а всього 72799 грн., а також зобов’язати відповідача внести зміни до записів № 34 та № 35 в трудовій книжці позивача відносно дати прийняття на роботу та підстав звільнення, вказавши дійсну дату прийому на роботу 27.11.2009 р. та підставою звільнення вказати ст. 38 ч. 3 КЗпП України. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 27.11.2009 р. він працював в ТОВ «Укогруп» на посаді начальника претензійно-судового відділу юридичного департаменту, де за домовленістю йому була встановлена щомісячна заробітна плата у розмірі 8000 грн.  У зв’язку з невиплатою роботодавцем заробітної плати 26.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням за ст. 38 ч. 3 КЗпП України, проте у день звільнення з роботи 29.01.2010 р. заробітна плата за період з 01.12.2009 р. по 29.01.2010 р. в сумі 12000 грн. не була нарахована та виплачена позивачу без пояснення причин. У зв’язку з відмовою видати у день звільнення трудову книжку та здійснити повний розрахунок позивач вимушений був написати 01.02.2010 р. на вимогу співробітника відділу кадрів заяву про звільнення за згодою сторін, які були датовані 29.01.2010 р., після чого він був звільнений за ст. 36 п. 1 КЗпП України, проте повний розрахунок при звільненні не був проведений, у зв’язку з чим виникла заборгованість, а також позивачу завдано моральну шкоду.

        У травні 2010 р. позивач звернувся у суд із доповненнями до позовної заяви, згідно яких просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.12.2009 р. по 29.01.2010 р. у сумі 12000 грн., компенсації за час вимушеного прогулу в сумі 400 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.12.2009 р. по 31.05.2010 р. в сумі 32000 грн., вихідну допомогу в розмірі 24000 грн., компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки відповідно до індексу споживчих цін в сумі 798 грн. та моральну шкоду в сумі 40000 грн., а всього 109198 грн.

         У червні 2010 р. позивач ОСОБА_1 повторно надав до суду доповнення до позовної заяви, згідно яких просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.12.2009 р. по 29.01.2010 р. у сумі 12000 грн., компенсації за час вимушеного прогулу в сумі 400 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.12.2009 р. по 31.05.2010 р. в сумі 32000 грн., вихідну допомогу в розмірі 24000 грн., компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки відповідно до індексу споживчих цін в сумі 798 грн. та моральну шкоду в сумі 48000 грн., а всього 117198 грн.

        В судовому засіданні позивач підтримав свої доповнені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

        Представник відповідача ТОВ «Укогруп» в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, зазначивши, що на час звільнення заборгованість відповідача перед позивачем становить 612,80 грн. Зазначені грошові кошти відповідач намагався виплатити позивачу шляхом поштового переказу, проте позивач відмовився від їх отримання.

        Третя особа – генеральний директор ТОВ «Укогруп» Войцехівський А.П. в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.

         Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

         Наказом № 28-к від 01.12.2009 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду начальника претензійно-судового відділу юридичного департаменту ТОВ «Укогруп» з 01.12.2009 р. зі строком випробовування один місяць та оплатою праці згідно штатного розкладу. (а.с. 65)

         Наказом № 05 від 18.01.2010 р. ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов’язки начальника юридичного департаменту ТОВ «Укогруп» з 18.01.2010 р. (а.с. 9)

         26.01.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Укогруп» із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням з підстав, передбачених ст. 38 ч. 3 КЗпП України з 29.01.2010 р. (а.с. 10)

         29.01.2010 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про звільнення за угодою сторін за ст. 36 п. 1 КЗпП України. (а.с. 68)

         Наказом № 03-к від 29.01.2010 р. ОСОБА_1 був звільнений з 29.01.2010 р. за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 66)

         В судовому засіданні встановлено, що на час звільнення ОСОБА_1 з ТОВ «Укогруп» з позивачем не було проведено повний розрахунок та заборгованість по заробітній платі за грудень 2009 р. становила 612,80 грн. (а.с. 64)

         Згідно штатного розпису, введенного в ТОВ «Укогруп» з 01.01.2010 р., заробітна плата позивача становила 869 грн.

         Відповідно до ст. 116 ч. 1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

         Відповідно до ст. 117 ч. 1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.            

         На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем при звільненні, суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «Укогруп» на користь ОСОБА_1 612,80 грн. заборгованості по заробітній платі за грудень 2009 р. та 6083 грн. середнього заробітку за 7 місяців затримки розрахунку.

         Суд не може прийняти до уваги пояснення позивача про те, що йому була встановлена заробітна плата у розмірі 8000 грн., оскільки такі пояснення спростовуються даними штатного розпису ТОВ «Укогруп», згідно якого заробітна плата позивача на час прийняття його на роботу становила 744 грн., а з 01.01.2010 р. була збільшена до 869 грн.

         Пояснення свідка ОСОБА_3 щодо умов оплати праці у ТОВ «Укогруп» суд також не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_3 працював у відповідача на посаді юрисконсульта, звідки звільнився.

         Крім того, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 48000 грн., посилаючись на те, що у зв»язку з невиплатою заробітної плати він втратив нормальні життєві зв»язки, бо не міг у звичайному режимі спілкуватися у новорічні та різдвяні свята з рідними, друзями та знайомими; позивач був позбавлений можливості придбати подарунки рідним та близьким на свята, сину ОСОБА_4 на його день народження ІНФОРМАЦІЯ_1, дружині на річницю  одруження, а також тещі на її 70-річний ювілей - ІНФОРМАЦІЯ_2 Незаконність дій відповідача зумовили необхідність застосування з боку позивача додаткових зусиль для організації свого життя; дії та бездіяльність відповідача поставили позивача та його сім»ю у скрутне матеріальне становище, оскільки дружина позивача не працює, знаходячись у декретній відпустці по догляду за малолітньою дитиною, і сім»я позивача не має інших джерел доходів ніж його заробітна плата.  

         Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.                  

         На підставі вказаної норми закону, зважаючи на вищевказані обставини, суд вважає, що з ТОВ «Укогруп» необхідно стягнути на користь позивача 3000 грн. моральної шкоди.

          В іншій частині вимоги позивача, на думку суду, не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.  

         На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ТОВ «Укогруп» в дохід держави  (66,96+8,50) 75,40 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

          Керуючись ст.ст. 115, 116 та 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

        Позовні вимоги задовольнити частково.

        Стягнути з ТОВ «Укогруп» на користь ОСОБА_1 612,80 грн. заборгованості по заробітній платі за грудень 2009 р., 6083 грн. середнього заробітку за 7 місяців затримки розрахунку та 3000 грн. моральної шкоди.

        Стягнути з ТОВ «Укогруп»  в дохід держави  75,40 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

         Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 869 грн.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: