Справа № 2-а-192
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: - головуючого судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: РАДЧИШИНІЙ К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Білогірського району Хмельницької області БАРАБОЛІ Миколи Федоровича, Відділу Державтоінспекції УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною і скасування постанови інспектора ВДАІ Білогірського району Хмельницької області від 12 травня 2010 року про накладення на нього по ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил зупинки адміністративного стягнення – штрафу в сумі 260 гривень вказуючи, що ця постанова є неправомірною і підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю, просив суд скасувати постанову а у разі коли суд не знайде підстав для цього звільнити його від адміністративної відповідальності оскільки таке правопорушення є малозначним.
У підтвердження своїх вимог позивач вказує що дійсно 12 травня 2010 року керував своїм автомобілем ВАЗ – 21043 державний номер НОМЕР_1 по вул.. Бондарчука у смт. Білогір’я Хмельницької області де здійснив вимушену зупинку оскільки зустрів знайомого. Через 15 метрів його зупинив інспектор ДАІ БАРАБОЛЯ М.Ф і заявив вимогу про те, що він, позивач, порушив правила дорожнього руху оскільки здійснив зупинку ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів. Він пояснював інспекторові що зупинився на дуже короткий час лише для того щоб взяти пасажира, ніяких перешкод в русі він нікому не створював. Проте інспектор склав протокол та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак він з постановою не погодився оскільки правил дорожнього руху не порушував. Тому накладення на нього штрафу є незаконним.
Пояснив що відстань до посадкового майданчика не вимірювалася а інспектором була визначена на власний розсуд.
При складанні протоколу та винесенні постанови інспектор не роз’яснив йому його прав та обов’язків, порядку оскарження постанови, не встановив обставин що пом’якшують відповідальність, не вирішував питання про передачу матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу.
Позивач пояснив також що копію постанови інспектор йому не дав хоч він, позивач, зробив підпис про її одержання. При цьому інспектор обіцяв надіслати копію постанови поштою. Однак він, позивач, копію постанови отримав 9 липня від Відділу державної виконавчої служби. Тому вважає що строк оскарження постанови пропустив з поважних причин, просив цей строк поновити..
Вважає, що за таких обставин постанова, яка ґрунтується на доказах отриманих всупереч порядку встановленому законом та на протиправних діях суб’єкта владних повноважень, підлягає скасуванню.
Представник відповідача - Управління Державтоінспекції УМВС України в Хмельницькій області позов не визнав. Вважає що протокол та постанова складені з дотримання всіх встановлених вимог. Тому постанова не може бути скасована. Оскільки позивач пропусти строк оскарження у позові необхідно відмовити.
Відповідач - інспектор відділення ВДАІ УМВС БАРАБОЛЯ М.Ф. вчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштове повідомлення про вручення йому повістки як є у справі, у судове засідання не з’явився, однак звернувся до суду із запереченнями проти позову у яких просив справу розглядати за його відсутності.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що інспектор БАРАБОЛЯ М.Ф. не є належним відповідачем, а також те що у справі є достатньо доказів для її вирішення суд приходить до висновку про те, що справу необхідно розглядати за відсутності відповідача БАРАБОЛІ М.Ф.
Вислухавши представника відповідача КОВАЛЬЧУКА Б.В.. вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12 травня 2010 року інспектор ДПС ВДАІ Білогірського району БАРАБОЛЯ М.Ф. виніс постанову ВХ № 059528, якою на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП а саме за те, що він 12 травня 2010 року керуючи автомобілем державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку ближче ніж за 30 метрів до посадочного майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Позивач ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.
Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері регулювання дорожнього руху.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з’ясуванню, зокрема, такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, яке затверджене Постановою кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341 одним із основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів (п.п. 5 п.4).
Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 1111 від 13 листопада 2006 року діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, права на повагу до гідності, забезпечення свободи та недоторканності особи та її прав, гласності та верховенства права (п. 2.2); взаємовідносини працівника ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканності особи, забезпечення її прав, уважному, доброзичливому і поважному ставленні до громадян (п. 22.1)
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП а тому постанову про адміністративне правопорушення необхідно скасувати оскільки вона була винесена із порушенням вимог КУпАП..
Представник Управління ДАІ в Хмельницькій області належними доказами обставини викладені у позовній заяві не спростував.
Вказані обставини не спростовані і Управлінням ДАІ УМВС України в Хмельницькій області якому суд зробив запит щодо визнання позову чи надання заперечень проти нього.
Крім цього, всупереч вимог ст.. 280 КУпАП, якою передбачені обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, інспектор при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не з’ясував чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,
трудового колективу.
Суд приходить до висновку, що при винесенні постанови не були дотримані і вимоги ст.. 283 КУпАП якою передбачені вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Так, у постанові опис обставин щодо змісту правопорушення викладений неповно.
Виходячи із наведеного суд приходить до висновку про те, що об’єктивна сторона адміністративного правопорушення суб’єктом владних повноважень належно не викладена і свідчить про відсутність складу правопорушення.
П. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із норм викладених в ст.. 71 КАС України встановлено що, за загальним правилом яке випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна додати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи
інтересів. Однак відповідачі у судове засідання не з’явилися, заперечень проти позову не заявили, доказів щодо підтвердження правомірності свого рішення як суб’єкти владних повноважень суду не надали.
Відповідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може, зокрема, прийняти постанову про скасування рішення.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП а тому постанова відповідно ст.. 162 КАС України підлягає скасуванню а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.. ст.. 6 – 14, п. 2 ч. 1 ст.. 18, ч. 2 ст. 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Білогірського району Хмельницької області БАРАБОЛІ Миколи Федоровича, Управління Державтоінспекції УМВС України у Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову ВХ № 059528 інспектора ДПС ВДАІ Білогірського району Хмельницької області БАРАБОЛІ Миколи Федоровича від 12 травня 2010 року про притягнення ГОРБАТЮКА віктора Петровича до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена у Львівський апеляційний адміністративний суд через Теофіпольський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з отримання копії цієї постанови складеної в повному обсязі з подачею її копії до апеляційного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Головуючий
З оригіналом згідно:
Голова суду І. СТЕЦЮК