Справа № 2-а-763/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

13 вересня 2010 року                                          м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Карпушина Г.Л., при секретарі – Пойді Т.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа – інспектор Лубенської роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області Онупко Р.І., -  

В С Т А Н О В И В:

08.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до Лубенської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області. В своїй заяві позивач вказував, що 02 липня 2010 року інспектором Лубенської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області Онупко Р.І. було винесено постанову серії ВІ № 072754 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач не погодився із винесеною постановою і вважає дії інспектора Лубенської роти ДПС Онупка Р.І. незаконними, з наступних підстав. Хоча позивач дійсно 02.07.2010 року о 15 годині 55 хвилин на 220 км. а/д. Київ – Харків керував автомобілем марки «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками міліції, останній не порушував ПДР України і не здійснював обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. Відповідно до п. 34 ПДР України, як виняток, за умови забезпечення безпеки, він частково перетнув лінію 1.1 для обгону одинокого транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год. Фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог статтей 245-249, 251, 252 та 271 КУпАП не було. Відбулося механічне винесення постанови без всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи і ґрунтується виключно на суб’єктивному твердженні інспектора ДАІ. Крім того, при винесенні постанови було порушено право позивача на захист. Водій автомобіля марки «ЗІЛ», який позивач обігнав, прийняв вправо, надавши тим самим можливість для безпечного здійснення маневру. Крім того, зустрічного транспорту не було, тобто маневр позивача не створив небезпеки для інших учасників руху. Копію протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектор Лубенської роти ДПС позивачу не надав.  

Вказані обставини, на думку позивача, мають важливе значення при прийняті рішення про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився але подав заяву в якій прохав справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити. Одночасно вказав та прохав суд при розгляді справи врахувати його майновий стан, так як він ніде не працює, та наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, обставини справи, а тому в разі не погодження суду із вказаними в позові доводами, змінити йому захід стягнення, обмежившись усним зауваженням.

Відповідач Лубенська рота ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області в судове засідання свого представника не направили, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, заперечень та заяви з проханням справу слухати у їх відсутність не подавали. Доказів правомірності свого рішення не надали.

Третя особа інспектор Лубенської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області Онупко Р.І. також в судове засідання не з’явився, заперечень та заяви з проханням справу слухати в його відсутність не подавав.

Врахувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 липня 2010 року ОСОБА_1 о 15 годині 55 хвилин, правомірно керуючи автомобілем «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по 220 км. а/д. Київ – Харків, був зупинений працівниками Лубенської роти ДПС  УДАІ УМВС України в Полтавській області. Після зупинки інспектором Лубенської роти ДПС було повідомлено позивачу, що ним допущено порушення ПДР України, а саме: здійснено обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. Не погоджуючись з вказаним, ОСОБА_1 було пояснено, що він діяв відповідно до вимог п. 34 ПДР України. Врахувавши пояснення позивача, інспектор Лубенської роти ДПС, в межах повноважень передбачених Законом України «Про міліцію», КУпАП та відомчими наказами, по даному факту було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В подальшому інспектором Лубенської роти ДПС Онупко Р.І., в межах наданих йому чинним законодавством повноважень, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. в дохід держави. Копію постанови в справі про адміністративне правопорушення Онупко Р.І. було вручено позивачу в строки передбачені чинним законодавством та роз’яснено право на оскарження постанови. Позивачем ОСОБА_1 постанову інспектора ДПС Онупко Р.І. по справі про адміністративне правопорушення оскаржено до суду у строк передбачений чинним законодавством.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» та п. 2.1. «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2003 за № 1217, передбачено, що при вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції має право, згідно із ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 254 КУпАП. Право інспектора ДПС Онупка Р.І. складати протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП закріплено також п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 14.6.г) ПДР України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Беручи до уваги встановлені обставини справи і зазначені норми закону, на думку суду, інспектор Лубенської роти ДПС в даному випадку діяв відповідно до вимог чинного законодавства, використавши своє право на складання протоколу про адміністративне правопорушення.  

Пунктом 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» та п. 4.6. «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2003 за № 1217, передбачено, що посадова особа Державтоінспекції відповідно до ст. 283 КУпАП має право, виносить постанову по справі адміністративне правопорушення, копії якої вручає особі, щодо якої  розглядалась справа.

Право інспектора Лубенської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області Онупка Р.І. від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, в тому числі і за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України закріплено також п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП.

Беручи до уваги встановлені обставини справи і зазначені норми закону, на думку суду, інспектор Лубенської роти ДПС Онупко Р.І. в даному випадку діяв відповідно до вимог чинного законодавства, використавши своє право на розгляд справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил обгону, -   тягне за собою  накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 425 грн. до 510 грн.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Беручи до уваги встановлені обставини справи і зазначені норми закону, на думку суду, інспектором Лубенської роти ДПС Онупко Р.І. в даному випадку, при визначенні стягнення позивачу ОСОБА_1, в порушення вимог чинного законодавства, які регулюють його діяльність при розгляді справ про адміністративні правопорушення, не врахував в повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому застосував до останнього занадто суворий захід стягнення. Зважаючи на те, що позивач допустив порушення ПДР України в основному з об’єктивних причин, що значно знижує ступінь його вини, допущене порушення останнім усвідомлене, допущене порушення не спричинило шкоди суспільним інтересам, на думку суду, воно є малозначимим.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Зважаючи на зазначені норми закону і обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_1,   підлягають до часткового задоволення, а накладений захід стягнення позивачу заміні в бік пом’якшення.  

Керуючись ст. ст. 126, 222, 255-257, 276-280, 283-285, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 5, 18, 71, 94, 158-161, 163, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лубенської роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Змінити захід стягнення накладений на позивача згідно з постановою серії ВІ № 072754 від 02.07.2010 року інспектором ДПС Лубенської роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області Онупко Р.І.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі по факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Г о л о в у ю ч и й: