Справа № 2-661/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року          Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:                              головуючої  судді Кузьменко І.О.

при секретарі  Сівчук Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі про стягнення недоплачених сум щомісячних надбавки до пенсії грошових сум,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка  ОСОБА_1  звернулася з даним позовом, вказавши, що вона являється особою зі статусом «дитина війни». Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй повинна доплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак протягом 2007-2010р.р. такі доплати їй не проводились. Згідно Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. 71 п. 12 та Закону України № 107- VІ від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік» призупинила дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп2007 року по справі 3 1-29\2007, керуючись ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положенням п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України підпункт 2 п. 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107 - VI, яким введено в дію нову редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Посилаючись на ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», ст. 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного суду України, позивачка вказує що їй з 09.07.2007року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і просить суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області щодо не нарахування та виплати їй підвищеної пенсії та зобов»язати зазначене управління здійснити їй перерахунок та виплату за 2007,2008,2009 та перше півріччя 2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 позов підтримала і просила задовільнити її заяву. При цьому повідомила, що   кошти їй  вкрай     необхідні для підтримки здоров»я і забезпечення належного рівня життя.

Представник відповідача в суд не з»явився, подав заяву з проханням справу розглядати без його участі. У письмовому запереченні вказано що доплати не проводяться по причині відсутності коштів та неможливості застосування ст..28 Закону України«Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов задовільнити частково по таких підставах.

Позивачка ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1

Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Враховуючи вказаний статус позивача, він, відповідно до вказаної норми, має право на вказане підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 рік від 09.07.2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян, зокрема положення п. 12 ст. 71 вказаного закону.  

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», викладено у наступній редакції: «дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України« Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Однак, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 30-рп/2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)   положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

  Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку що управління Пенсійного фонду України у Підволочиському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України  «Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ця норма втратила чинність та не підлягала до застосування.

Отже, відповідач  мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне: за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Крім того,  у зазначеній частині 3 цієї статті обмеження щодо застосування мінімального розміру пенсії відноситься лише до випадку визначення розміру пенсії. А в даному випадку, мова іде про виплату соціальної доплати до уже визначеної пенсії, а тому застосування цього обмеження відповідачем до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» являється безпідставним.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону. Також, суд приймає до уваги що Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення і перерахунок пенсій приймаються  управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, покладено на управління пенсійного фонду у Підволочиському районі.

Оскільки судом встановлено, що після визнання неконституційними змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач неправомірно не нараховував та не виплачував позивачам підвищення до пенсії як дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то суд визнає такі дії протиправними та зобов’язує відповідача провести перерахунок та виплату позивачу ОСОБА_1 вказаного підвищення за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 01.07.2010року. Визначаючи період для проведення перерахунку, суд виходить із положень ст.77 ЦК України, яка встановила загальну позовну давність у три роки. А тому оскільки позов поданий до суду 01.09.2010р. то вимоги слід задовільнити за період, починаючи з 01.09.2007 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, щодо визнання незаконною невиплати ОСОБА_1  відповідачем пенсії у підвищеному розмірі як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008р. по  01.07.2010року,  з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.  Це право підлягає захисту шляхом зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії. Оскільки функції призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в Підволочиському районі Тернопільської області,  а тому відповідний обов’язок покласти на відповідача у справі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 15, 57, 60, 64, 200, 212, 213, 215 ЦПК  України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії (30% мінімальної пенсії за віком) відповідно  до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008р. по  01.07.2010року,  з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду  може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Суддя