№  2 – 644/10 р.

 РІШЕННЯ                                                                                                          

                                                              ІМЕНЕ М УКРАЇНИ                                

10 вересня    2010 року Підволочиський районний суд  Тернопільської області

в складі :      головуючого судді                                                    Могачевської В.Й.

                         при секретарі                                                          Максимів О. М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі про визнання неправомірними дій, та стягнення недоплачених грошових сум, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1  звернулася  до суду з позовною заявою  до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі в якій просила : визнати неправомірними дії УПФ України в Підволочиському районі з приводу не донарахування їй в повному обсязі надбавки ( підвищення  ) до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18. 11. 2004 року « Про соціальний захист дітей війни »; зобов зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі здійснити перерахунок та виплату за три роки з часу звернення з позовом по день ухвалення рішення суду  підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що розраховується згідно ст. 28 Закону України « Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилалася  на те,  що вона народилася в 1929 році, є пенсіонеркою за віком та дитиною війни згідно ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18 листопада 2004 року, а  тому має право на встановлену  ст. 6  ЗУ  « Про соціальний захист дітей війни »  соціальну допомогу в розмірі  30% від мінімальної пенсії за віком.

Однак, відповідач  Управління Пенсійного фонду України в Під волочиському районі, ігноруючи рішення Конституційного Суду України від 09. 07. 2007 року в справі 6-рп/2007 та від 22. 05. 2008 року в справі 10-рп/2008 вказану вимогу закону не виконав і не проводив відповідні перерахування за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року та з 01 січня 2009 року, чим порушив її права, оскільки вона не отримує в повному обсязі гарантовану Законом № 2195 надбавку до пенсії.

Таким чином, невиплата їй пенсії у збільшеному розмірі на 30%, передбаченої ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » протягом 2007, 2008, 2009 та 2010 років є незаконною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України.  

В судове засідання позивачка не з”явилася,  подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позов задоволити..

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, але подав заперечення на позовну заяву, в яких просить справу вирішувати у їх відсутності, відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на наступне

Управління Пенсійного фонду у Підволочиському районі здійснює свої повноваження по ефективному та цільовому використанню коштів Пенсійного фонду України відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду УКраїни № 5-5 від 25. 02. 2008 року ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року ).

Пункт 9 Положення « Про Пенсійний фонд України », затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24. 10. 2007 року , передбачає вичерпний перелік використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

На підставі ст. 6 Конституції України – органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

У 2007 році ст. 111 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік » встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 виплачувалося особам, які є інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тобто, Державним бюджетом передбачалося у яких сааме розмірах і кому має виплачуватися вказана допомога  Рішенням Конституційного Суду України № 6 – рп /2007 від 09 липня 2007 року визнано неконституційними окремі положення Закону України « Про державний бюджетна 2007 рік » в частині надання пільг, компенсацій та гарантій окремих категорій громадян. Зокрема, неконституційним визнано п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік », яким було зупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» .

У 2008 році врегульований порядок здійснення виплат дітям війни. Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » встановлено підвищення дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Констииуційного суду України № 10 – рп /2008 норму Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » визнано неконституційною  

У 2007  та 2008 роках Пенсійному фонду для виконання бюджетної програми « Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами  » виділені асигнування з розрахунку , « для дітей війни » : у 2007 році – 50% надбавки, встановленої для участників війни дітям війни, які є інвалідами, у 2008 році – у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Оскільки надання допомоги « дітям війни » фінансується з Державного бюджету, а Державним бюджетом профінансовано Пенсійний фонду тих розмірах, які і були виплачені, тому Пенсійний фонд не має підстав для виплати позивачам Сум, які вони вимагають.

Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет на 2009 рік » № 835-1У від 23. 12. 2008 року, розмір прожиткового мінімуму на 2009 рік встановлений у тому ж розмірі, що і в грудні 2008 року. Також передбачено, що соціальні гарантії на 2009 рік встановлюються відповідними законами України, цим Законом, а також нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України. Згідно Постанови КМ України « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян » № 530від 28. 05. 2008 року – дітям війни виплачується підвищення з жовтня 2008 року у розмірі 49.80 грн. Таким чином, Управління ПФУ у 2009 році виплачує до пенсії підвищення у тих розмірах, які встановлюються законодавством, а сааме, 49.80 грн. щомісяця. Водночас, у Державному бюджеті на 2009 рік не були передбачені видатки на виплату підвищення до пенсії дітям війни понад вищезазначені розміри.  

Також просять врахувати, що ст. 7 Закону № 2195 передбачає фінансування виплат дітям війни за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду. Правовідносини, які виникають між Пенсійним фондом та « дітьми війни » характеризуються Тим, що пенсійний фонд виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування із державного бюджету, виплачує отримані бюджетні кошти за цільовим призначенням, тобто проводить виплатунадбавок до пенсії вищевказаній категорії громадян.  

При таких обставинах, суд вважає за можливе справу вирішити у відсутності сторін, врахувавши подані ними заяви.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких міркувань.

         В  судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Лука – Мала Гусятинського району Тернопільської області, а проживає в АДРЕСА_1,  є пенсіонером по віку і має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим  24. 10. 1991  року Підволочиським райсобезом..

Статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Враховуючи зазначений статус позивача, він  має право на вказане в Законі підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до Конституції та Законів України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Згідно ст. 64 Конституції України -  конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ст. 22 Конституції України ).

Ч. 3 ст. 3 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.  

Пунктом 12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік » було призупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни ».

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 рп/ 2007 від 09. 07. 2007  року  визнав такими, що не відповідають Конституції України окремі положення  Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік » в частині надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян, зокрема положення пункту 12 ст. 71 вказаного закону.

Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України » від 28. 12. 2007 року  текст ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18. 11. 2004 року №2195 – 1У викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни ( п. 41 розділу 11 Закону ).

Рішенням Конституційного Суду України  у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу !!, пункту 3 розділу 111 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1, 4, 6, 22, 24, 100 розділу 11 Закону України від 22. 05. 2008 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України »  ( справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України ) від 22. 05. 2008 року № 10 – рп /2008, визнано такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними )  положення п.2 п.11 розділу 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції, ч. 2 ст. 73 Закону України « Про Конституційний Суд України », якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, є обов”язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.

Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік », п 41 розділу 11 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 328.12. 2007 року втратили свою чинність з 09.07. 2007 року та з 22. 05. 2008 року відповідно, тобто, з моменту прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення і нарахування та виплата підвищення до пенсії особам, які у встановленому законом порядку набули статусу дитини війни  рішення повинні були проводитись у відповідності до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ».

Судом встановлено, що у 2007 році виплата підвищення до пенсії позивачці не проводилася.

В 2008 році : у січні – березні  -  47 грн.; квітні – червні – 48.10 грн.; липні – вересні – 48.20 грн.; жовтні – грудні - 49.80 грн.  

У 2009, 2010  роках виплата підвищення до пенсії особам, що мають статус дитини війни здійснювалася органами Пенсійного фонду України в розмірі  49. 80 грн., встановленому ст. 7 постанови КМ України № 530 від 28. 05. 2008 року « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян », тобто, на підставі підзаконного нормативного акту, який суперечить вимогам Закону України « Про соціальний захист дітей війни », що у відповідності до конституційних положень про пріоритетність законів, має вищу юридичну силу, оскільки підзаконні нормативні  акти повинні прийматися виключно на підставі закону, у відповідності до нього та для його виконання.

Відповідно до п. п. 7 п.2.2 « Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах », затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04. 2004 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок ) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Реалізація особою права, що пов”язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин  нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх   зобов”язань не може бути прийняте судом до уваги.

Проаналізувавши наведене в сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивачки та вважає, що вони підлягають до задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення прав позивачки, які підлягають поновленню шляхом зобов”язання Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільській області провести   нарахування  та виплату позивачці передбаченого ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11. 2004 року № 2195-1У підвищення до пенсії у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31. 12. 2007 року та з 22. 05. 2008 року по 10. 09. 2010 року включно.

Частиною1 ст. 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до зазначеної норми закону, забезпечуючи захист порушених прав позивачки, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсій належить до обов”язків компетентних органів Пенсійного фонду  України, суд прийшов до висновку про необхідність  зобов”яати Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі самостійно  здійснити щомісячне нарахування  підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.  6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » за відповідні періоди.

          При цьому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 Закону України « Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування. », з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст. 46  Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України – стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати..

Оскільки при зверненні до суду позивачем ним були сплачені судові витрати : 8 грн 50 коп судового збору і 37 грн витрат з інформаційно – технічного забезпечення  судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що стверджується долученими до матеріалів справи квитанціями,  її позов задоволено, з відповідача слід стягнути на користь позивачки вказані суми.

На  підставі наведеного, керуючись ст. ст.1. 10, 15, 60, 83, 88, 209, 212-215, 217, 218, 294, 295 ЦПК України, ст.ст. 22, 64, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України « Про статус і соціальний захист  дітей війни » від 18.11. 2004 року № 2195-1У ( із змінами та доповненнями), ст.. 28 Закону України « Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування » від 09.07. 2003 року №  1058-1У, п. 12 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік », суд, -    

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11. 2004 року № 2195 – 1У у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09. 07. 2007 року по  31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10 вересня 2010 року включно, з врахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі на користь позивачки судові витрати по справі в сумі 45  ( сорок п”ять ) грн.50 коп , з яких 8 ( вісім ) грн. 50 коп – судовий збір та 37 ( тридцять сім ) грн. витрати на інформаційно – технічне забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських, сплачені  ним при подачі позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання копії рішення суду.  

             Суддя :