ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6081/21 Справа № 175/3552/19 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року                                                                м. Дніпро

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

       11 січня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв?язку з нововиявленими обставинами по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

       Свою заяву обгрунтовує тим, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій їй не було відомо про наявність нотаріально посвідченого попереднього Договору, оскільки зазначений договір зберігався у адвоката.

       Окрім того, в силу ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається, тому заявниця звернулася до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

       Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила ухвалити рішення, яким скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року по справі №175/3552/19-ц та призначити справу до нового розгляду (88-90).

       Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовлено (а.с.163-165).

       Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (166-169).

       Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

       Судом першої інстанції встановлено, що        09 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

       Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.63-66).

       Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишено без задоволення. Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року — залишено без змін (а.с. 75-79).

       Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими і не є підставою для перегляду судового рішення.

       Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

       Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

       Згідно роз`яснень Пленуму пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені у п. 3 постанови від 30.03.2012 р. №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв?язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

       Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

       Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

       Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

       Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

       Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

       Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

       Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що наявність нотаріально посвідченого попереднього Договору не може вважатися нововиявленою обставиною.

       Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

       Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

       Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.

       Досліджуючи питання наявності нововиявлених обставин, суд першої інстанції докладно навів положення усталеної судової практики з розгляду справ, які стосуються можливості скасування судових рішень за нововиявленими обставинами та зробив переконливі висновки про те, що обставини, на які посилається заявник не є підставою для скасування рішення у розумінні положень ЦПК.

       Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності inter alia, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

       Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999 р.). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті.

       Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Інші доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

       З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду.

       Керуючись ст. 367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

       Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року - залишити без змін.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

       Судді: