ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року                        Новгородківський районний суд

Кіровоградської області              

в складі:    

 головуючого судді             Пасічника Д.І.,

 при секретарі             Ладиженській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30 серпня 2010 року звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

    В судове засідання позивач не з’явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду надіслала заяву, відповідно до якої просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

У позовній заяві позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з січня 2006 р. по серпень 2010 р. включно. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії “діти війни”, а статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача нараховувати на її користь щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” надалі при нарахуванні пенсії.

    Представник відповідача Левченко Т.І. надала суду заперечення, відповідно до яких позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Свою позицію мотивувала тим, що Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак, рішення про відновлення дії положень вище вказаних законодавчих актів України Верховною Радою України не приймалось, не визначений механізм розрахунку такого підвищення а тому, відповідач не може виконати зазначене рішення Конституційного суду України. Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України, на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни.

    З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позивачу з 1 січня 2008 року призначена та виплачується щомісячна надбавка у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до чинного законодавства України.

    Між сторонами виник спір, який регулюється ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI, ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008  № 835-VI, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008р.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів, то дана вимога підлягає задоволенню з тих підстав, що до правовідносин пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_1 1940 р. н., отримує пенсію за віком  і є дитиною війни, тобто вона має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-IV.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року  №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових  підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області не зобов’язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Пуктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007”  від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI,  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року)  позивачу Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області не проводилось.

З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії. На підставі зазначеного, Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

У позовній заяві позивач просить зобов’язати провести перерахунок та виплату підвищення пенсії на його користь недоплачену, як дитині війни за період з січня 2006 року по серпень 2010 року включно. Суд враховує, що Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за відповідні періоди.

Вимога позивача про нарахування в подальшому щомісячної соціальної допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» – не підлягає задоволенню. Так як дана вимога заявлена на майбутнє, і це право позивача не порушено відповідачем на день розгляду справи.

У відповідності до ст.94 КАС України, суд стягує на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 8,50 гривень та 37,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що становить  всього 45 грн. 50 коп.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI, ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008  № 835-VI, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 , ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» — задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а також починаючи з 22.05.2008 року по 30.08.2010 року.

Стягнути з держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 45 (сорок  п’ять) грн. 50 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги через суд першої інстанції.

    Головуючий суддя                                            Д.І. Пасічник