Справа № 128/576/21

Провадження № 22-ц/801/1968/2021

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 рокуСправа № 128/576/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Денишенко Т.О., Сала Т.Б.,

розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гринчук Інни Василівни на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02.07.2015 він виплачує аліменти на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. На підставі даного рішення суду видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.

Позивач зазначає, що в жовтні 2015 року він вдруге одружився та в новому шлюбі у нього народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що його сімейний стан змінився, на його утриманні на даний час перебувають крім сина ОСОБА_3 ще двоє непрацездатних осіб: дружина ОСОБА_6 , яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, та донька ОСОБА_4 , тому просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дати набрання рішенням законної сили припинити стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі вказаного рішення суду про стягнення аліментів, а також стягнути з відповідачки на користь позивача всі судові витрати (а.с. 2 - 4).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвоката Гринчук І.В. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії виконавчого листа, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 20.07.2015 на підставі рішення від 02.07.2015, з позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, стягувачем зазначено відповідачку ОСОБА_2 (а.с. 7).

02.10.2015 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 8).

В новому шлюбі у відповідача народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 (а.с. 9).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що його матеріальний стан на момент звернення до суду із даним позовом (26.02.2021) є відмінним від його матеріального стану, який існував на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання сина (02.07.2015).

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що його доходи є такими, що він не спроможний виплачувати аліменти у присудженому судом розмірі, оскільки на його утриманні перебувають неповнолітня дочка від іншого шлюбу та дружина, тобто посилався на зміну не тільки матеріального, а й сімейного стану.

Апеляційний суд зауважує, що зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Крім того, слід зазначити, що при розгляді позовів про зміну розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

За змістом ст.182 ЦПК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що в нього змінився сімейний стан, а також те, що на його утриманні перебувають дві непрацездатні особи - неповнолітня дитина від іншого шлюбу та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Проте, на думку колегії суддів, позивачем не доведено належними засобами доказування виключні обставини щодо неможливості здійснення виплати аліментів на сина у раніше визначеному судом розмірі.

Крім того, згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.

В цьому контексті колегія суддів констатує, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).

Колегія суддів вважає, що виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, визначений раніше судовим рішенням розмір аліментів в розмірі ј частки від доходу сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, не завищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини, також не будуть створювати відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру та не позбавить доньку та дружину позивача матеріального забезпечення.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Ніяких нових обставин, які б давали підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гринчук Інни Василівни залишити без задоволення.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Т.О. Денишенко

Т.Б. Сало