Справа № 405/7899/16-ц

Провадження №2/405/1649/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Гершкул М.В.,

за участю учасників справи:

представника позивача АТ «Перший інвестиційний банк» - Позднякова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький цивільну справу № 405/7899/16-ц за позовом акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач публічне акціонерне товариство «Перший Інвестиційний банк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Перший Інвестиційний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому, просив врахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 05/07/35 - КФ від 14.06.2007 року у розмірі 2 685 832 грн. 15 коп., у відповідності до умов договору іпотеки від 14.06.2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю площею 1815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: нежитлової будівлі; гаражу; входу в льох; навісу; навісу; огорожі, що належить на праві власності по Ѕ кожному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на дане нерухоме майно за ПАТ «Перший інвестиційний банк». Визначити вартість предмету іпотеки у сумі 1 070 036, 00 грн., без врахування ПДВ.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 червня 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 05/07/35-КФ, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 300 000 доларів США, в свою чергу, Позичальник мав щомісяця сплачувати кредит рівними частками, сплачувати проценти за користування кредитними коштами і повністю повернути кредит не пізніше 10 червня 2017 року.

Проте відповідач ОСОБА_2 не виконував свої зобов`язання щодо сплати процентів та повернення кредиту згідно графіка, що змусило Банк звертатися з позовом до суду про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та 26 квітня 2011 року Ленінським районним судом м. Кіровограда було ухвалено рішення по справі № 2-674/11, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 685 832,15 грн. Рішення набрало законної сили, однак, до даного часу заборгованість не сплачена.

Позивач також зазначив, що для забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором 14 червня 2007 року між Банком, як Іптекодержателем, та ОСОБА_2 , як Іпотекодавцем, укладено іпотечний договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 879, за умовами якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором належний йому на праві власності об`єкт нерухомості а саме: нежитлову будівлю площею 1815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: нежитлової будівлі; гаражу; входу в льох; навісу; навісу; огорожі, яке (нерухоме майно) належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу комплексу по АДРЕСА_1 від 25 липня 2006 року.

Зазначив, що Банку стало відомо про те, що 18 грудня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда було ухвалене рішення у справі № 1109/9711/12, відповідно до якого було розподілено майно подружжя і за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі площею 1815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , ти самим, на даний час, нерухоме майно, що є предметом іпотеки, належить відповідачам по Ѕ частині кожному.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи, що з бездіяльності відповідачів вбачається ухилення ними від виконання умов кредитного договору та договору іпотеки,для захисту свого порушеного права та стягнення боргу за кредитним договором вимушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності.

При цьому, відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту № 17/2016 про оцінку ринкової вартості комплекса будівель нерухомості від 13 вересня 2016 року, складену суб`єктом оціночної діяльності Бевзо О.В. вартість предмету іпотеки становить 1 070 036,00 грн., без врахування ПДВ.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 листопада 2016 року відкрито позовне провадження у справі, призначено судове засідання а викликано в судове засідання учасників справи.

При цьому, 02.02.2017 року представником позивача ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» подано заяву про зміну предмету позову, яка зареєстрована судом за вх.№ 2179, в якій просив: в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 05/07/35- КФ від 14.06.2007 року у розмірі 2 685 832 грн. 15 коп., у відповідності до умов Договору іпотеки від 14.06.2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю площею 1815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: нежитлової будівлі, гаражу, входу в льох; навісу; навісу; огорожі, що належить на праві власності, в частині Ѕ кожному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів. Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1 070 037 грн. 00 коп., без ПДВ.

Заяву про зміну предмету позову обґрунтованотим, що змінилась практика подібних спорів. Зокрема, в Постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року зроблено правовий висновок про те, що аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.Таким чином, судова практика визначає, що судовим способом захисту прав іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Крім того, відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім того, він (позивач) не заявляє клопотання про застосування заходів по забезпеченню збереження предмету іпотеки, просить суд застосувати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, має вищий пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки та просить встановити початкову ціну розміру предмету іпотеки в сумі 1 070 037 грн.00 коп. на підставі звіту про оцінку ринкової вартості № 17/2016, складеному суб`єктом оціночної діяльності Бевзо О.В. 08 вересня 2016 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17 травня 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2017 року за клопотанням представника позивача по справі призначена судова комплексна оціночно-будівельна експертиза, проведення якої було доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою м.Кропивницький, вул.Волкова, 2. На час проведення експертизи провадження по даній цивільній справі було зупинено.

При цьому, судом відзначається, що 15 грудня 2017 року набрав чинності в новій редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Цивільний процесуальний кодекс України.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIIIвід 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, на підставі чого, та враховуючи, що провадження у справі відкрито до набрання чинності зазначеною редакцією Кодексу, подальший розгляд зазначеної цивільної справи судом здійснено за правилами ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIIIвід 03.10.2017 року.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року за клопотанням учасників справи провадження у справі відновлено, призначено справу до судового розгляду, а також скасовано судом ухвалу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 жовтня 2017 року про призначення судової комплексної оціночно-будівельної експертизи по справі.

Крім того, представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвокатом Захарченком І.В. подано відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 06.08.2019 року за вх.№19447, за яким просив застосувати строки позовної давності по справі №405/7899/16-ц щодо додаткової вимоги про накладення стягнення на заставлене майно. Відмовити в задоволенні позову повністю. На обґрунтування зазначеної позиції відповідачів, представник зазначив, що Банком 24.04.2009 року відповідачу було вручено вимогу №1868/0/2-09 від 17.04.2009 року про сплату заборгованості по кредитному договору №05/07/35-КФ від 14.06.2007 року у розмірі 278 785, 27 доларів США, що відносно гривні станом на 17.04.2009 року еквівалентно 2 146 646, 55 грн., тим самим, позивач скористався правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту у порядку ч.2 ст.1050 ЦК України шляхом вручення зазначеної вимоги та такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, поряду сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. Тобто, 17 квітня 2009 року розпочався строк позовної давності тривалістю у три роки щодо дострокового повернення усієї суми кредиту та до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Вказав, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 03.11.2010 року по справі №2-612/10 скасовано виконавчий напис від 05.06.2009 року, посвідчений нотаріусом Київського нотаріального округу за реєстром №786, яким було накладено стягнення на заставлене майно, а саме: комплекс будівель номер АДРЕСА_1 . Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26.04.2011 року по справі №2-674/11, яке набрало законної сили 13.12.2011 року за позовом, який подано до суду 06.12.2010 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» заборгованість по кредитному договору від 14.06.2007 року у розмірі 338 491, 96 дол.США, що еквівалентно 2 685 832, 15 грн. тим самим, строк позовної давності щодо додаткової вимоги про накладення стягнення на заставлене майно сплив 06.12.2013 року. Згідно інформації про виконавче провадження №31707792 залишок заборгованості по рішенню Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26.04.2011 року по справі №2-674/22 складає 1 974 409, 86 грн. вказаний залишок заборгованості позивачем оскаржується.

17 вересня 2019 року представником позивача подано заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності, зареєстровані судом за вх.№22962, за якими зазначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку». Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст.17 Закону України «Про іпотеку»). Відповідне регулювання наведено також в ст.593 ЦК України.Крім того, задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена. Тим самим, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. 26 квітня 2011 року Ленінським районним судом м.Кіровограда у справі №2-674/11 задоволено позов Банку та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року у розмірі 338 491, 96 дол.США, що станом на дату ухвалення рішення відносно гривні було еквівалентно 2 685 832, 15 грн. при цьому, зобов`язання за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року та іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. за реєстр.№879, - не припинилося. Боржником рішення суду виконано не було, а дії державного виконавця не призвели до його виконання і дана обставина стала однією з підстав пред`явлення позову, предметом якого є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення існуючого боргу встановленого судовим рішенням (а не повторне стягнення боргу за кредитним договором) в межах дії основного та забезпечувального зобов`язання без пропуску строку позовної давності. З огляду на викладене, вважає, що заява представника відповідачів ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності є безпідставною та підлягає відхиленню.

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року розгляд зазначеної цивільної справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Окрім того, 18 листопада 2019 року представником позивача подано заяву, яка зареєстрована судом за вх. № 28005 про зміну предмету позову, в якій просив: в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року у розмірі 338 491 доларів США 96 цент, що відносно гривні за курсом Національного банку України станом на 17 вересня 2019 року (2477,1443 грн. за 100 доларів США) еквівалентно 8 384 919 грн 74 коп., з яких 263 800 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 6 534 326,0 грн. заборгованість за кредитом, 2 462,13 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 60 986,96 грн. заборгованість по процентам, 72 229,83 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 1 789 132,89 грн. прострочена заборгованість по процентам та пеня у розмірі 819 211,18 грн., з яких 700 769,84 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 118 441,34 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, у відповідності до умов Договору іпотеки від 14 червня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю площею 1 815,40 кв.м.; за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з; будівлі ААа1-3, к, кр загальною площею 1 815,4 кв. м.; навісів аі, а2, а3; гаража В; навіс Е; убиральні Ж; вимощення III; огорожі N-N1; бетонного майдану І, та належить направі власності, в частині 1/2 кожному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

При цьому, заяву про зміну предмету позову позивач обґрунтував тим, що, звертаючись з позовом, позивач просив суд у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року у розмірі 2 685 832 грн. 15 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю (площею 1815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності, в частині 1/2 кожному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Обґрунтовуючи розмір боргу, позивач посилався на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2011 року у справі №2-674/11, яким було встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором становить 338 491,96 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 2 685 832,15 грн., з яких 263 800 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 2 093 173,86 грн. заборгованість за кредитом, 2 462,13 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 19 536,26 грн. заборгованість за відсотками, 72 229,83 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 573 122,03 грн. прострочена заборгованість за відсотками та пеня у розмірі 819 211,18 грн., з яких 700 769,84 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 118 441,34 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, тимсамим, зазначеним рішенням підтверджується безспірність розміру заборгованості та відсутність підстав для доказування у інший спосіб. Визначаючи характер грошового зобов`язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, провадження 14-134цс18). Подаючи первісний позов у даній справі, ним (позивачем) було зазначено лише гривневий еквівалент заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед Банком, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2011 року у справі №2-674/11, що не відповідало існуючому розміру боргу за кредитним договором на день звернення до суду.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, він (позивач) керувався нормами законодавства чинними на час вчинення такої процесуальної дії, а саме: ст.39 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 14 червня 2016 року, та відповідно до її положень просив суд зазначити у рішенні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, однак, 04 лютого 2019 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» та даним законом статтю 39 Закону України «Про іпотеку» після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: "У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій», на підставі чого відсутня необхідність зазначення у рішенні суду ціни предмета іпотеки.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 березня 2020 року, яка залишена без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2020 року, прийнято відмову позивача АТ «Перший Інвестиційний Банк» від позовних вимог, пред`явлених до відповідача ОСОБА_2 , в частині звернення стягнення наЅчастину комплексу будівель, загальною площею 1815,4 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1 і належала на праві власності ОСОБА_2 . Провадження у даній цивільній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення на 1/2 частину комплексу будівель, загальною площею 1815,4 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1 і належала на праві власності ОСОБА_2 , - закрито.

Крім того, ухвалою суду від 16 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справіта призначено справу до судового розгляду по суті з викликом в судове засідання учасників справи.

Представник позивача АТ «Перший Інвестиційний Банк» Поздняков А.Ю., який приймав участь в режимі відеоконференції, в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову, а також підстав позову, підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та в її інтересах представник - адвокат Захарченко І.В. в судове засідання не з`явились, відповідач про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не відомо. При цьому, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Захарченко І.В., який приймав участь в попередніх судових засіданнях, позов не визнав, просив відмовити позивачу в його задоволенні, застосувавши строк позовної давності по справі щодо додаткової вимог про накладення стягнення на заставлене майно. Крім того, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Захарченком І.В. подано письмові пояснення, зареєстровані судом 28.10.2020 року за вх.№24678, за якими представник позивача подав заяву від 11.09.2020 року, в якій просить при ухваленні рішення у справі взяти до уваги розмір залишку боргу за виконавчим листом у справі N 2-674/11 від 31.12.2011 року. Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській обл. Красна А. О. відкрила виконавче провадження №31707792 по виконанню виконавчого листа N 2-674/11, виданого 31.01.2012 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда: про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПІБ» заборгованості по кредитному договору в сумі 338491,96 дол. США, що відносно гривні еквівалентно 2685832,15 грн.;про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПІБ» заборгованості по кредитному договору у розмірі 819211,18 грн. та судових витрат в сумі 1820 грн. Тобто, по виконавчому провадженню №31707792 борг ОСОБА_2 обчислювався в іноземній валюті - 338491,96 доларів США та в національній валюті - 821031,18 грн. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземні валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідні валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів и гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частиною першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця. По тексту постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.11.2019 року вбачається, щокошти стягнені з рахунку боржника розподілено згідно розрахунку від 01.03.2016: 3980,02 грн. заборгованість на користь ПАТ «ПІБ», що згідно курсу НБУ станом на 01.03.2016 склало 146,89 доларів США;від АТ «ПІБ» надійшла заява, за якою АТ «ПІБ» погоджується прийняти нереалізоване майно у рахунок погашення боргу за ціною 1528473,45 грн., що за курсом НБУ станом на 06.03.2019 складає 57112,72 доларів США.;залишок заборгованості становить 281232,35 доларів США та 819211.18 грн. пені та понесені судові витрати 1820 грн. При цьому, державним виконавцем на валютний рахунок органу державної виконавчої служби по виконавчому провадженню №31707792 іноземна валюта не зараховувалася. Тобто, зменшення боргу в іноземні валюті на 57259,61 доларів США (57112,72+146,89) суперечить ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, стягнуті кошти в гривні та майно, оцінене в гривні повинні були зараховуватися на погашення боргу в гривні. Таким чином, зазначений в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.11.2019 року залишок заборгованості не є дійсним, тому державним виконавцем не виконано вимоги постанови Кропивницького апеляційного суду від 24.09.2019 року.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не відомо, будь - яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Заслухавши представника АТ «Перший Інвестиційний Банк» Позднякова А.Ю., враховуючи заперечення проти позову відповідача ОСОБА_1 , інтереси якої в судових засіданнях представляв адвокат Захарченко І.В., дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами у справі, що 14 червня 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», та правонаступником якого є АТ «Перший Інвестиційний Банк», як Банком, та ОСОБА_2 , як Позичальником, було укладено кредитний договір № 05/07/35-КФ, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в розмірі 300000 доларів США, а Позичальник зобов`язувався своєчасно повернути фактично отримані кошти, - сплатити відсотки за користування отриманими кредитними коштами, в порядку, розмірі та в строк, що передбачені кредитним договором.

Згідно з п. 2.3 кредитного договору за користування кредитом встановлено плату в розмірі 12% річних.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору Банк надає Позичальнику кредитні кошти у користування строком до 10.06.2017 року з встановленням графіку повернення визначених сум отриманих кредитних коштів ( частин кредиту ), а Позичальник зобов`язується своєчасно сплатити відсотки за користування кредитними коштами та в межах встановленого строку своєчасно здійснювати повернення визначених сум отриманих коштів ( частин кредиту ) з дотриманням наступного графіку: щомісяця до кожного 10-го числа кожного місяця, починаючи з 01 жовтня 2007 року по 10 травня 2017 року (включно)

суму у розмірі по 2564 доларів США щомісячно, причому кожне 10-те число кожного місяця є граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту; до 10 червня 2017 року (включно) суму у розмірі 2567,00 доларів США; причому 10.06.2017р. вважається граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту.

Відповідно до п. 4.3.5 кредитного договору за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами більш ніж 30 календарних днів та/або за прострочення виконання зобов`язання по поверненню визначених частин кредиту згідно встановленого графіку погашення, встановленого в п. 2.4 цього договору більш ніж 30 днів, Банк має право відмовитись від подальшого кредитування, вимагаючи від Позичальника дострокового повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків за користування ними.

В цьому випадку, Позичальник зобов`язується не пізніше 30-ти календарних днів з дня одержання відповідного повідомлення з вимогою від Банку повернути фактично отримані кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки за користування ними.

У випадку невиконання Позичальником в строк цього зобов`язання, наступний робочий день, що слідує за днем закінчення встановленого Банком строку для добровільного виконання Позичальником цього зобов`язання, вважається початком періоду прострочення по поверненню отриманих кредитних коштів та/або нарахованих відсотків з наслідками, передбаченими в п.5.3 та п.5.4 цього Договору.

Згідно з п. 5.3 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредитних коштів відповідно до погодженого між сторонами графіку та/або сплату відсотків за користування кредитними коштами, позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення повернення кредиту ( його частини ) та/або відсотків за користування кредитом, яка обчислюється від суми простроченого платежу, та встановлюється у розмірі облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.4 кредитного договору передбачено, що Позичальник, який прострочив виконання зобов`язання по поверненню кредиту згідно до встановленого в цьому договорі графіку погашення, окрім відповідальності, передбаченої п.5.3 цього Договору, на вимогу Банку повертає кредит з урахуванням встановленого у визначеному законодавством України індексу інфляції за весь час прострочення по поверненню кредиту. Це зобов`язання Позичальника не є неустойкою, зазначена сума відповідно до ст.536 ЦК України поряд з встановленими відповідно до умов цього Договору відсотками, розмір яких визначено в п.2.3 цього Договору, є платою за користування Позичальником грошовими коштами Банку і отже стягуються незалежно від вини Позичальника.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року між Банком, як Іпотекодержателем, та ОСОБА_2 , як Іпотекодавцем, 14 червня 2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстровано в реєстрі за №879, відповідно до умов якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором належний йому на підставі права власності об`єкт нерухомості, а саме: комплекс АДРЕСА_1 . Нежитлова будівля передається разом з усіма приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови споруди в майбутньому протягом дії цього іпотечного договору.

Окрім того, судом також встановлено, щозаочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2011 року та додатковим заочним рішенням від 06 липня 2011 року (справа №2-674/11), яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2011 року, позовні вимоги ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» заборгованість по кредитному договору 05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року в розмірі 338491,96 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 2 685832,15 грн., пеню в розмірі 819 211 грн. 18 коп. та понесені судові витрати по справі у розмірі 1820 грн.

Крім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2012 року (справа № 1109/9711/12)зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задоволено. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, - задоволено частково. В порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та Ѕ частину комплексу будівель в АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та Ѕ частину комплексу будівель в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, рішенням у справі №2-674/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджується розмір заборгованостіза кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року та відсутні підстави для доказування в інший спосіб.

Крім того, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78375021 від 18 січня 2017 року об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності на підставі рішення суду, серія та номер : 1109/9711/12, виданий 18.12.2012 року, Кіровський районний суд м.Кіровограда, в розмірі по Ѕ частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно.

Судом також встановлено, що відповідно до акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 березня 2019 року, складеному старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Красною А.О., при примусовому виконанні виконавчого документа - виконавчого листа №2-674/11, виданого 31.01.2012 року Ленінським районним судом м.Кіровограда (стягувач ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», боржник ОСОБА_2 ) стягувачу АТ «Перший Інвестиційний Банк» передано у власність наступне майно: Ѕ частина комплексу будівель. Комплекс будівель складається: будівля ААа1-3, к, кр загальною площею 1 815, 4 кв.м; навіси а1, а2, а3; гараж В; навіс Е; убиральня Ж; вимощення ІІІ; огорожа N-N1; бетонний майдан І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27860335101), що належить боржнику ОСОБА_2 на підставі рішення суду №1109/9711/12, виданого 18.12.2012 року Кіровським районним судом м.Кіровограда. Протоколом проведення електронних торгів №386683 із реєстраційним номером лота 325973 засвідчено, що торги не відбулися та встановлено стартову ціну майна у розмірі 1 528 473, 45 грн. майно передається стягувачу в рахунок погашення суми боргу в розмірі 1 528 473, 45 грн. згідно з виконавчим документом: виконавчий лист №2-674/11, виданий 31.01.2012 року.

07 березня 2019 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Балик Т.М. видано свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №135, яким посвідчено, що Акціонерному товариству «Перший Інвестиційний Банк» належить на праві власності майно, що складається з: Ѕ частки комплексу будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Комплекс будівель складається: будівля ААа1-3, к, кр загальною площею 1 815, 4 кв.м; навіси а1, а2, а3; гараж В; навіс Е; убиральня Ж; вимощення ІІІ; огорожа N-N1; бетонний майдан І,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27860335101, вартість майна 1 528 473, 45, оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів і стягувач АТ «Перший Інвестиційний Банк» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 , на підставі рішення суду №1109/9711/12, виданого 18 грудня 2012 року Кіровським районним судом м.Кіровограда.

Право власності на Ѕ частку комплексу будівель підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначене речове право АТ «Перший Інвестиційний Банк» зареєстрував в Державному реєстрі 07 березня 2019 року, що підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №158939804 від 11.03.2019 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво, серія та номер: 135, виданий 07.03.2019 року, видавник: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Балик Т.М.

Звертаючись до суду з зазначеним позовом, та з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову від 18.11.2019 року, та відмовою від позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , позивач АТ «Перший Інвестиційний Банк» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року у розмірі 338 491 доларів США 96 центів, з якої 263 800, 00 доларів США - заборгованість за кредитом, 2 462, 13 доларів США - заборгованість за відсотками, 72 229, 83 долари США - прострочена заборгованість за відсотками, та пені у розмірі 819 211 грн. 18 коп., з якої 700 769, 84 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 118 441, 34 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків, - звернути стягнення на предмет іпотеки: Ѕ частину нежитлової будівлі площею 1 815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: будівлі AAa1-3, к, кр загальною площею 1 815,4 кв. м.; навіси а1, а2, а3; гараж В; навіс Е; убиральня Ж; вимощення III; огорожа N-N1; бетонний майдан І, та належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 . Визначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, обгрунтовуючи позов тим, що позичальником ОСОБА_2 порушено основне зобов`язання за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року та судовим рішенням, яке набрало законної сили, стягнуто з останнього на користь Банку заборгованість по кредитному договору №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року в розмірі 33 8491, 96 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 2 685832,15 грн., пеню в розмірі 819 211 грн. 18 коп., при цьому, Банк, як Іпотекодержатель, має право задовольнити забезпечені нею (іпотекою) вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, та, крім того, у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у т.ч., в порядку спадкування чи правонаступництва, (в даному випадку визнання за рішенням суду за відповідачем ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя правовласності на Ѕ частину комплексу будівель в АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 14 червня 2007 року, -іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна та особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України); виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч.1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст.572 ЦК України за заставою кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року

№898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону № 898 іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, із наведених законодавчих положень вбачається, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-р/2020 від 14.07.2020 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини першої статті 23 Закону України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Крім того, за умовами іпотечного договору від 14 червня 2007 року, укладеного між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», як Іпотекодержателем, та ОСОБА_2 , як Іпотекодавцем, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором, звернути стягнення на майно та отримати задоволення своїх вимог перед іншими кредиторами в порядку та в спосіб згідно цього Договору.

Пунктом 12.2.1 іпотечного договору передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на майно, незалежно від підстав його набуття у власність, набуває статус Іпотекодавця і несе всі обов`язки, що й попередній Іпотекодавець за цим іпотечним договором у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття такою особою права власності на майно, окрім випадків переходу права власності на майно відповідно до процедури позасудового звернення стягнення, що передбачено в застереженнях про задоволення вимог наступного Іпотекодержателя, які містяться в цьому Договорі.

Відповідно до п.19 іпотечного договору за рахунок майна, яке є предметом іпотеки за цим договором, наступний Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, що визначені на час виконання цих вимог, а саме вимоги щодо: 1) повернення отриманого кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 2) сплати нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 3) сплати неустойки, у випадках та розмірі, передбачених умовами кредитного договору; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням умов кредитного договору та/або цього іпотечного договору; 5) відшкодування всіх витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за кредитним договором та зверненням у будь-якій спосіб, передбачений цим Договором, стягненням на предмет іпотеки за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись, судові витрати, витрати на оплату послуг нотаріуса, оцінювача, винагороди залученим експертам (юристам оцінювачам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів, витрати на сплату сум податків та внесків до державних цільових фондів, тощо; 6) відшкодування витрат на страхування предмета іпотеки.

Відповідно до п.20 іпотечного договору звернення стягнення на майно в разі набуття наступним Іпотекодержателем права на таке звернення за вибором наступного Іпотекодержателя відбувається: за згодою сторін договору; за виконавчим написом нотаріуса, який вчинюється за рахунок Іпотекодавця; за рішенням суду; за вибором наступного Іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку згідно умов договору про задоволення вимог наступного Іпотекодержателя шляхом: 1) переходу до наступного Іпотекодержателя права власності на майно, про що наступний Іпотекодержатель письмово повідомляє Іпотекодавця, з дотриманням вимог, встановлених ст.37 Закону України «Про іпотеку». Наступний іпотекодержатель набуває майно у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності; 2) продажу майна наступним Іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві та будь-яким способом, у т.ч. на біржі, на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Право вибору способу задоволення вимог наступного Іпотекодержателя серед перелічених у п.20 цього Договору, належить наступному Іпотекодержателю (п.20.1 іпотечного договору).

З аналізу положень ст.ст.33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.328, 335, 376, 392 ЦК України законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту : на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, тим самим, судовим способом захисту прав іпотекодержателя, який за даним позовом обраний позивачем АТ «Перший Інвестиційний Банк», - є звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Крім того, відповідно до п.9 роз`яснень Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві. Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред`явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, про обгрунтованість та доведеність заявлених позивачем позовних вимог, на підставі чого позов АТ «Перший Інвестиційний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

При цьому, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Захарченко І.В. просив застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності, у зв`язку з чим судом відзначається наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Встановлено, що з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач АТ «Перший Інвенстиційний Банк» звернувся 07 листопада 2016 року, після набрання 29 липня 2015 року законної сили рішенням суду про звільнення з-під арешту Ѕ частини комплексу будівель по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі акту опису й арешту майна, що був складений 10 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області, тобто без пропуску строку позовної давності, на підставі чого заява представника відповідача про застосування строків позовної давності є безпідставною та такою, що підлягає відхиленню.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Перший Інвестиційний Банк» підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в загальному розмірі 1 378 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

Врахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року у розмірі 338 491 доларів США 96 центів, з якої 263 800, 00 доларів США - заборгованість за кредитом, 2 462, 13 доларів США - заборгованість за відсотками, 72 229, 83 долари США - прострочена заборгованість за відсотками, та пені у розмірі 819 211 грн. 18 коп., з якої 700 769, 84 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 118 441, 34 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків, - звернути стягнення на предмет іпотеки: Ѕ частину нежитлової будівлі площею 1 815,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: будівлі AAa1-3, к, кр загальною площею 1 815,4 кв. м.; навіси а1, а2, а3; гараж В; навіс Е; убиральня Ж; вимощення III; огорожа N-N1; бетонний майдан І, та належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда, серія та номер 1109/9711/12, виданого 18.12.2012 року, номер запису про право власності: 448337 від 18.03.2013 року.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», з визначенням ціни предмета іпотеки при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк», код ЄДРПОУ 26110155, судовий збір в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова