ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2007 р. | Справа № 6/74-12А. |
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопстачаню та газифікації «Волиньгаз»,м.Луцьк
до Колективного підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», м.Луцьк
про визнання нечинним рішення реєстратора № 7131 від 12.07.2007р.
Заступник голови
господарського суду,суддя Пахолюк В. А.
При секретарі Прокопчук О.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача Книш А.М. - дов. № 2/1-17 від 11.01.2007р.
від відповідача Гейзер С.А. –дов. № 1634 від 10.09.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач –ВАТ «Волиньгаз»звернувся із позовом до КП Волинське ОБТІ та присить визнати нечинним рішення реєстратора про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно від 12.07.2007р. № 7131 та зобов'язати здійснити державну реєстрацію права власності цілісного майнового комплексу, а саме : адміністративного будинку, автогаража, майстерні, матеріального складу, що знаходяться в смт.Турійськ по вул. Паралельній,29.
В підтвердження позовних вимог, позивач посилається на те, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності стало посилання ВОБТІ на невідповідність представлених ВАТ «Волиньгаз»первинних правовстановлювальних документів вимогам, які встановлені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Разом з тим, позивач вважає, що правомірно набув права власності на об'єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс ВКП «Сільенерго»на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.1996р. та акту прийому-передачі від 06.12.1996р.Даний договір сторонами було укладено у відповідності до законодавства, будь-яких порушень та недоліків при укладенні цього договору не було, вказаний договір предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним та неукладеним не визнавався. За таких обставин, підстав для винесення рішення про відмову у реєстрації права власності небуло, а отже таке рішення підлягає визнанню нечинним.
Додатково в обгрунтування позову представник позивача подав довідку про наявність або відсутність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за станом на дату прийняття рішення.
Крім того, в судовому засіданні повідомив, що на запит , що був адресований голові Турійської райдержадміністрації про надання інформації щодо наявності в архівах адміністрації документації по майновому комплексу Турійської дільниці Ковельського УГГ ВАТ "Волиньгаз", що належав ВКП "Сільенерго" , а саме документації по будівництву і введення в експлуатацію об'єкта, актів технічної інвентаризації , документації по ліквідації підприємства, підтвердження розрахунків при купівлі-продажу майнового комплексу, остання повідомила, що зазначені документи в архівний відділ не надходили.
По суті заявленного позову відповідач подав відзив № 1635 від 10.09.2007р. в якому позовні вимоги не визнає.
Вважає, що поданий позивачем договір купівлі-продажу є нотаріально не посвідчений, крім того до заяви про проведення реєстрації не було подано довідки про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В судовому засіданні сторонами було подано клопотання про оголошення перерви з 08.10.2007р. до 11.10.2007р. до 10.00 год. для подачі додаткових доказів, що мають значення для справи.
Розглянувши наявні матеріали у справі, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
12.07.2007р. КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", розглянувши відношення ВАТ "Волиньгаз" щодо реєстрації права власності на адмінбудинок, матеріальний склад, автогаражі, майстерню за адресою : см.Турійськ.вул.Паралельна,29 на підставі Договору купівлі-продажу цілісного майнвоого комплексу ВКП "Сільенерго" від 21.11.1996р. прийняло рішення № 7131 про відмову в реєстрації права власності.
Підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації стало те, що даний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністрерства юстиції країни № 7/5 від 07.02.2002р., зокрема :
п.3.5. відповідно до якого реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам;
п.3.3. ч.4 - відповідно до якої у реєстації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням та іншим актам чинного законодавства України;
п.3.3. ч.6 згідно з якою у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо не проведена первинна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Разом з тим, згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
21 листопада 1996 року між продавцем –ВКП "Сільенерго" (Продавець) та ВАТ "Волиньгаз" (Покупець) укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу майно цілісного майнового комплексу, яке знаходиться за адресою : смт.Трійськ,вул.Паралельна,29 на земельній ділянці площею 0,62 га.
ВКП "Сільенерго" на момент укладення договору, було законним власником комплексу, що підтверджується договором № 3 від 10.01.1995р. купівлі-продажу державного майна, що був укладений між районним фондом комунального майна та товариством покупців членів трудового колективу "Райсільгоспенерго".Даний договір зареєстровано Турійською радою народних депутатів 12.01.1995р. за № 9-рв.
Продаж нерухомого майна за умовами договору ( п.1.3 договору) здійснено за 190000 грн.
Право власності на придбані нежитлові приміщення ( п.3.1. договору) виникає у Покупця з моменту внесення плати за об’єкт та підписання сторонами акту приймання-передачі.
Як вбачається із акту прийому -передачі ( а.с.22-24) прийом - передача об’єктів цілісного майнового комплексу відбулась 06.12.1996р.
Разом з тим, із пояснень позивача стало відомо про те, що ВКП "Сільенерго" на час розгляду справи виключено із ЄДРПОУ.
Із листа Турійської районної державної адміністрації Волинської області за
№ 1424/02-27 від 02.11.2005р. вбачається, що розпорядчі документи районної ради та виконкому за 1991 рік здано в Державний архів області. У архівному відділі райдержадміністрації інформація про введення в експлуатацію будівлі ВКП "Сільенерго" - відсутня. Документація по будівництву і введення в експлуатацію об'єкта, акти технічної інвентаризації , документація по ліквідації підприємства, підтвердження розрахунків при купівлі-продажу майнового комплексу, остання повідомила, що зазначені документи в архівний відділ не надходили.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України є такими : зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається із матеріалів справи, продавець - ВКП "Сільенерго" , і покупець –ВАТ "Волиньгаз" в момент укладення договору купівлі-продажу мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вільне волевиявлення , і правочин направлений на настання правових наслідків, обумовлених ним.
Матеріалами справи підтверджено, що повне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу відбулося, також підтверджено, що сторони за угодою досягли згоди щодо всіх істотних умов які визначені Законом для даного виду договорів.
Крім того, беззаперечним залишається той факт, що з мометну оформлення акту прийому-передачі цілісного майного комплексу 06.12.1996р. по час слухання справи ВАТ "Волиньгаз" використовує дані приміщення для здійснення виробничої діяльності. Іншого користувача майном не було.
26.06.1997р. Турійська селищна рада винесла розпорядження № 15-рв "Про визнання права вланості за ВАТ "Волиньгаз" майнового комплексу виробничо-комерційного підприємства "Сільенерго".
Дане розпорядження не було предметом судового розгляду. В судовому засіданні представник позивача підтвердив про його дійсність.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність набуття ВАТ "Волиньгаз" права власності на цілісний майновий комплекс, а саме : адміністративного будинку, автогаража, майстерні, матеріального складу, що знаходиться в смт.Турійськ по вул.Паралельній,29 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.1996 р. відповідно до ст. 328,334 Цивільного кодексу України.
На момент винесення відповідачем - КП "Волинське ОБТІ" рішення № 7131 від 12.07.2007р. про відмову у реєстрації права власності об'єкти цілісного майнового комплексу не були обтяжені заставою ( арештом) , що підтверджено листом Луцької районної державної нотаріальної контори за № 1103/2-17 від 28.09.2007р.
За правовою природою дане рішення в силу Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно , яке затверджено наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. є актом державного органу.
Згідно із роз’ясненнями президії ВАСУ від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів. Тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Відповідно до частини другої ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому у випадках коли чинним законодавством України передбачено право суб’єкта підприємницької діяльності чи іншої юридичної особи оскаржити акт державного чи іншого органу, їх посадових осіб за підпорядкованістю, підприємство, установа, організація вправі на власний розсуд вирішувати питання про оскарження актів таких органів.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Між тим, в силу п.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України – у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та ( або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації ( Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 01-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” з послідуючими змінами та доповненнями внесеними Роз’ясненнями та рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України).
Згідно глави 23 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.Право власності є непорушним.Ніто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Матеріалами справи, поясненнями представників сторін, підтверджено про те, що оскаржуване рішення суперечить статтям 316,317,321, 328,334 Цивільного кодексу України, порушує права та охоронювані законом інтереси підприємства щодо реалізації права власності, а тому підлягає визнанню нечинним.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу ст.94 КАС України, судові витрати по сплаті державного збору підлягають до стягнення з відповідача, між тим позивач не напалягає на їх поверненні.
На підставі наведеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.11, 16, 316,317,321,328,334 Цивільного кодексу України, ст.6. 17,18 , 158 –163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати нечинним рішення реєстратора - КП "Волинського обласного бюро технічної інвентаризації " за № 7131 від 12.07.2007р. про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно.
3.Зобов’язати Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" в термін до 25.10.2007р. здійснити державну реєстрацію права вланості цілісного майнового комплексу, а саме: адміністративного будинку площею 376,3 кв.м., автогаража площею 331.7 кв.м., майстерні площею 132,9кв.м., матеріального складу площею 200,1 кв.м., що знаходиться в смт.Турійськ, по вул.Паралельній,29 за Відкритим акціонерним товариством "Волиньгаз" , м.Луцьк.
4. Стягнути з ВАТ "Волиньгаз" в доход державного бюджету України державного мита в розмірі 3 грн. 40 коп.
5.Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження даної постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її у повному обсязі . Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заступник голови
господарського суду,судя Пахолюк В.А
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.10.2007 р.
Постанова набирає законної сили - 22.10.2007р.