Справа № 2-1925/10

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2010 року Комсомольський районний суд м.Херсона у складі:

судді Радченко Г.А.

при секретарі Левкович О.А.,

за участю представника позивача Жука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом МКП «ВУВКГ» м.Херсона до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встановив:

В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 борг за користування послугами водопостачання та водовідведення в сумі 1927,60 грн. В обґрунтування позову посилалися на ту обставину, що відповідач є абонентом МКП КУВКГ м.Херсона і користується послугами з подачі холодної води та прийому стоків, проте не в повному обсязі та несвоєчасно сплачує за надані послуги, тому станом на 01.09.2009 року в неї виникла заборгованість у вказаній сумі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях, окрім того просила застосувати позовну давність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є абонентом МКП КУВКГ м.Херсона і користується послугами з подачі холодної води та прийому стоків, про що свідчить розрахункова книжка на особовий рахунок НОМЕР_1.

Згідно виписки з особового рахунку відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачує за надані послуги, тому за період часу с 01.червня 2004 року по 01.09.2009 року в неї виникла заборгованість  в сумі 1927 грн.60 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Не можуть бути застосовані за заявою відповідача положення про трьохрічну позовну давність до вимог ВК ВКГ відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, оскільки згідно ст..264 вказаного кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку абонента ОСОБА_2 вбачається, що на протязі 2004-2009 років вона вносила в якості сплати за послуги суми, що перевищували нарахування, зокрема в січн1 2006 року нею було сплачено за послуги водопостачання та водовідведення 167,77 грн., що свідчить про визнання нею боргів перед позивачем.

Не заслуговують на увагу і інші заперечення ОСОБА_2 що стосуються  завищення норм водопостачання, неякісної води та порушень позивачем умов постачання води, а також того, що позивач не є виконавцем послуг.

Так, до 21.07.2009 року позивачем фактично надавалися відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач користувався вказаними послугами, а з 21.07.2009 року рішенням виконкому Херсонської міської ради № 376 МКП «ВУ ВКГ» визнано виконавцем таких послуг.

Міністерством охорони здоров»я України ВУ ВКГ наданий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.10.2007 року № 05.03.02-04/50524 на використання питної води з існуючих джерел водопостачання виданий на три роки.

Відповідно до ст..ст.16 п.6,1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги» органи виконавчої влади або місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємства, кліматичних та інших місцевих умов.

Так, рішенням виконкому Херсонської міської ради № 504 від 19.12.2000 року «Про норми відпуску води споживачам по м.Херсону» затверджено норми відпуску питної води споживачам у будинках з гарячим водопостачанням – 8,1 м.куб. на одну людину, а у випадку відсутності такого – 5,4 м.куб.

На підстав даних норм відповідачу і нараховувалась плата кожного місяця за надані послуги, а саме з вересня 2005 року – 5,4 куб.м., що підтверджується витягом з особового рахунку Король.

Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем же надано суду доказів щодо її заперечень про відсутність в неї води через аварійний стан водних магістралей, що обслуговує позивач, а також відсутності необхідного тиску в системі на її поверсі.

Заперечення відповідача про порушення позивачем  її прав як споживача щодо встановлення та повірки лічильника води не є предметом розгляду суду в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.10,11,60,88,213 ЦПК України, 68 ЖК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона 1927 грн.60 коп борг за послуги водопостачання та водовідведення за період часу з 01.06.2004 року по 01.09.2009 року, а також судові витрати по сплаті ІТЗ в сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особою, що не була присутня в судовому засіданні при проголошенні рішення – в той же термін з дня отримання копіїї рішення.

Суддя