Справа № 148/1167/21

Провадження №3/148/668/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року м. Тульчин

       Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шура-Копіївська Тульчинського району Вінницької області, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 173-2   КУпАП, -

встановив:

               23.06.2021 о 09:00 год. ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, шарпав за верхній одяг і погрожував.

        В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, йому за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення направлена судова повістка, яка була йому вручена згідно поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи та заяви про неможливість явки в судове засідання не надіслав.        

       Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

       Однак, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність відносно нього адміністративного матеріалу, який розглядається судом, не вживав жодних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження.

       Оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню даного питання, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто за його відсутності.

       Дослідивши матеріали справи,  а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 23.06.2021 (а.с. 2), письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с. 4), письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с. 5), приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства.

       Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

   Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

       Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Враховуючи особу порушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також той факт, що вчинене ним адміністративне правопорушення не спричинило шкоди, не призвело до тяжких наслідків, вважаю можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а ОСОБА_1 звільняється від адміністративної відповідальності, то в даному випадку судовий збір сплаті не підлягає.

         На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 27,33, 40-1, 173-2, 283, 284,суддя,

постановив:

За малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя     Л.А.Штифурко