Справа № 152/1042/21

1-кп/152/97/21

В И Р О К

іменем України

10 вересня 2021 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого – судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання – Бабиної І.Д.,

Справа №152/1042/21

Провадження №1-кп/152/97/21

розглянувши у залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальну справу за обвинувальним актом від 19.08.2021 року та угоди про примирення від 19.08.2021 року, укладені між обвинуваченими та потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020150000109 04.08.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роля Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, невійськовозобов`язаного, неодруженого, раніше не судимого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, українця, громадянина України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Роля Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, невійськовозобов`язаного, неодруженого, раніше не судимого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, українця, громадянина України

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

з участю:

сторін кримінального провадження –

зі сторони обвинувачення:

прокурора Шаргородського відділу

Жмеринської окружної прокуратури – Гірілл І.Ю.,

зі сторони захисту:

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника обвинувачених

ОСОБА_1 та ОСОБА_2         – адвоката Лиська В.П.,

учасника кримінального провадження:

потерпілої –                                                          ОСОБА_3 ,

встановив:

03.08.2021 приблизно о 15 годині 20 хвилин обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , зокрема, біля приміщення автовокзалу, вирішили викрасти жіночий гаманець сірого кольору з надписом «ELEGANCE», який належить ОСОБА_3 та був залишений останньою з-зовні приміщення на підвіконні магазину «На рибалку», і який обвинувачений ОСОБА_2 побачив першим та повідомив обвинуваченому ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися між собою про скоєння крадіжки гаманця. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, вільно підійшли до підвіконня магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться в приміщенні автовокзалу в м. Шаргород на вул. Героїв Майдану, 260, звідки ОСОБА_2 таємно викрав жіночий гаманець, належний ОСОБА_3 , який помістив до рюкзака ОСОБА_1 за згодою останнього та спільно залишили місце злочину, пройшовши до громадської вбиральні, розташованої неподалік автовокзалу на території місцевого кладовища.

В подальшому, перебуваючи біля громадської вбиральні, розташованої на території місцевого кладовища, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оглянувши викрадений гаманець та виявивши в ньому грошові кошти у сумі 4900 грн., які належали ОСОБА_3 , викрали їх, розділили порівну між собою, а жіночий гаманець, вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №5040/21-21 від 10.08.2021 року становить 67 грн., викинули до вигрібної ями громадської вбиральні, розпорядвишись викраденими грошовими коштами на власний розсуд.

Своїми протиправними діями обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 4967 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто крадіжку (таємне викрадення чужого майна), за попередньою змовою групою осіб.

       Під час проведення досудового розслідування 19.08.2021 року між обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності захисника Лиська В.П. та потерпілою ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні №12021020150000109, яка надійшла до суду 26.08.2021 року і яка відповідає вимогам ст.471 КПК України.

       Крім того,        під час проведення досудового розслідування 19.08.2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 у присутності захисника Лиська В.П. та потерпілою ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні №12021020150000109, яка надійшла до суду 26.08.2021 року і яка відповідає вимогам ст.471 КПК України.

       З означеної вище угоди про примирення від 19.08.2021 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 вбачається, що сторони угоди – обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021020150000109 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення; його правової кваліфікації за ч.2 ст.185 КК України, яка ніким не оспорюється; ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні; сторони угоди зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом`якшуючі покарання ОСОБА_1 обставини – його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, зазначили про відсутність обтяжуючих покарання обставин; визначили розмір шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_3 внаслідок протиправних дій обвинувачених в сумі 4967 грн., яка відшкодована у повному обсязі; узгодили призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком у 2 (два) роки та із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, та надали згоду на його призначення.

Також, в угоді зазначено, що її сторонам: обвинуваченому ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_3 роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Крім того, з означеної вище угоди про примирення від 19.08.2021 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 вбачається, що сторони угоди – обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021020150000109 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення; його правової кваліфікації за ч.2 ст.185 КК України, яка ніким не оспорюється; ОСОБА_2 повністю визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні; сторони угоди зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом`якшуючі покарання ОСОБА_2 обставини, – його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопрушення, зазначили про відсутність обтяжуючих покарання обставин; визначили розмір шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_3 внаслідок протиправних дій обвинувачених в сумі 4967 грн., яка відшкодована у повному обсязі; узгодили призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк на 3 (три) роки із застосуванням ст.75 КК України та звільненням ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком у 2 (два) роки із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, та надали згоду на його призначення.

Також, в угоді зазначено, що її сторонам: обвинуваченому ОСОБА_2 та потерпілій ОСОБА_3 роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

       У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він розуміє: надані йому законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про примирення з потерпілою ОСОБА_3 ; характер пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_1 показав, що укладення угоди про примирення з потерпілою ОСОБА_3 є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягає на затвердженні угоди про примирення та погоджується на призначення покарання, що зазначене в угоді, відшкодував у ході досудового розслідування заподіяну потерпілій шкоду, а також має доходи для відшкодування судових витрат на проведення стороною обвинувачення експертизи.

Суду обвинувачений ОСОБА_1 показав, що він та ОСОБА_2 03.08.2021 року приблизно о 15 годині 20 хвилин  перебували у м. Шаргород на вул. Героїв Майдану, 260, зокрема, біля приміщення автовокзалу. Він зайшов у магазин, а ОСОБА_2  очікував його на вулиці. Коли він вийшов з магазину, то   ОСОБА_2  звернув його увагу, що на підвіконні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » знаходиться  жіночий гаманець сірого кольору і запропонував його викрасти, на що він погодився. Переконавшись,  що за їх діями ніхто не спостерігає, він та  ОСОБА_2   підійшли до підвіконня магазину «На рибалку», звідки ОСОБА_2  взяв жіночий гаманець і поклав йому в рюкзак, який він зняв з плечей та попередньо відкрив, про що вони домовилися заздалегідь. Після цього вони пішли до громадського туалету, що знаходиться на кладовищі, спільно оглянули гаманець, в якому виявили грошові кошти у сумі 4900 грн., які викрали та розділили порівну між собою, а жіночий гаманець викинули до вигрібної ями. Викрадені грошові кошти він вирішив витратити для власних потреб.

Також, обвинувачений ОСОБА_1 показав, що йому роз`яснено та зрозуміло, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і що він має права, визначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також, зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, вважає, що угода про примирення, яку укладено між ним та потерпілою ОСОБА_3 , відповідає вимогам КПК України та КК України.

Потерпіла ОСОБА_3 , що є стороною угоди про примирення з ОСОБА_1 , в підготовчому судовому засіданні показала, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, що її укладення є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, погоджується із розміром матеріальної шкоди, яка визначена у обвинувальному акті та угоді про примирення і яку обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодували в ході досудового розслідування в сумі 4967 грн., а також на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, що вказане в угоді, у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст.75 КК України та звільненням ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки та з покладенням встановлених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків, просить затвердити угоду, оскільки вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Лисько В.П. просить затвердити угоду про примирення, яку досягнуто між обвинуваченим та потерпілою, оскільки вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України, права обвинуваченого та потерпілої не порушено, покарання, яке просять призначити ОСОБА_1 сторони угоди у виді позбавлення волі на строк три роки, із застосування статті 75 КК України та звільненням останнього від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов`язків, встановлених ст.76 КК України, відповідає обставинам та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він розуміє: надані йому законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про примирення з потерпілою ОСОБА_3 ; характер пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_2  показав, що укладення угоди про примирення з потерпілою ОСОБА_3   є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягає на затвердженні угоди  про примирення та погоджується на призначення покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із застосуванням ст.75 КК України та звільненням його від відбування призначеного  покарання з іспитовим строком у два роки, та з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, що зазначене в угоді,  заподіяну шкоду   відшкодував потерпілій  у повному обсязі, а також відшкодує судові витрати на проведення стороною обвинувачення експертизи, оскільки має для цього  кошти.

Суду обвинувачений  ОСОБА_2  показав, що спільно із ОСОБА_1  03.08.2021 року приблизно о 15 годині 20 хвилин повертався з роботи та  перебував біля приміщення автовокзалу, що знаходиться у м. Шаргород на вул. Героїв Майдану, 260.  ОСОБА_1  пішов у магазин, а він очікував його на вулиці. Коли ОСОБА_1  вийшов з магазину, то він помітив на підвіконні магазину «На рибалку» залишений кимсь гаманець сірого кольору. Про виявлення гаманця він  повідомив  ОСОБА_1  і вони домовилися між собою про скоєння крадіжки даного гаманця. Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, вони підійшли до підвіконня магазину «На рибалку», він взяв жіночий гаманець і поклав до рюкзака ОСОБА_1 , котрий для цього зняв рюкзак з плеча та відкрив. Після цього вони пішли до громадського туалету, що знаходиться поблизу на кладовищі, де оглянули гаманець, в якому виявили грошові кошти у сумі 4900 грн., які викрали та розділили їх порівну між собою, а гаманець викинули до вигрібної ями громадського туалету.

Також, обвинувачений ОСОБА_2 показав, що йому роз`яснено та зрозуміло, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і що він має права, визначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також, зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, вважає, що угода про примирення, яку укладено між ним та потерпілою ОСОБА_3 , відповідає вимогам КПК України та КК України.

Потерпіла ОСОБА_3 , що є стороною угоди про примирення з ОСОБА_2 , в підготовчому судовому засіданні показала, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, що її укладення є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, погоджується із розміром матеріальної шкоди, яка визначена у обвинувальному акті та угоді про примирення і яку обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодували в ході досудового розслідування в сумі 4967 грн., а також на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, що вказане в угоді, у виді позбавлення волі на строк три роки із застосуванням ст.75 КК України та звільненням ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком у два роки, і покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ст.76 КК України, просить затвердити угоду, оскільки вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Лисько В.П. просить затвердити угоду про примирення, яку досягнуто між обвинуваченим та потерпілою, оскільки вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України, покарання, яке просять призначити ОСОБА_2 сторони угоди у виді позбавлення волі на строк три роки, із застосуванням статті 75 КК України та звільненням останнього від відбування покарання з іспитовим строком у два роки та з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ст.76 КК України, відповідає обставинам та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор Гірілл І.Ю. вважає, що угоди про примирення від 19.08.2021 року, укладені окремо між обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_3 , відповідають нормам КПК України та КК України, сторони угоди не заперечують щодо затвердження угод, тому вважає, що є підстави для затвердження угод про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 , між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із застосуванням ст.75 КК України та звільненням останнього від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком у два роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ст.76 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із застосуванням ст.75 КК України та звільненням останнього від відбування призначеного покарання з іспитовим строком у два роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Вислухавши сторони угод про примирення – обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , потерпілу ОСОБА_3 , думки прокурора Гірілл І.Ю. та захисника обвинувачених – адвоката Лиська В.П., перевіривши угоди про примирення на відповідність вимогам чинного КПК України та КК України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно із ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення…

Як вбачається із обвинувального акту та угод про примирення, дії обвинувачених  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, яка, відповідно до ст.12 КК України,  класифікується як нетяжкий злочин.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.5 ст.469 КПК України).

Частиною 8 ст.469 КПК України встановлено, що у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження (ч.2 ст.474 КПК України).

Зміст угоди про примирення від 19.08.2021 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 , відповідає вимогам, встановленим в ст.471 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити.

Зокрема, у вказаній угоді зазначені: її сторони; формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням частини статті Кримінального кодексу України; істотні для даного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, порядок її відшкодування; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди; наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.

Зміст угоди про примирення від 19.08.2021 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 , відповідає вимогам, встановленим в ст.471 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити.

Зокрема, у вказаній угоді зазначені: її сторони; формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням частини статті Кримінального кодексу України; істотні для даного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, порядок її відшкодування; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди; наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.

Крім того, судом встановлено, що укладення угод про примирення між їх сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

       Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і обвинувачений, і потерпіла ОСОБА_3 розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

       До того ж, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і обвинувачений, і потерпіла ОСОБА_3 розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

       Таким чином, суд вважає, що укладені 19.08.2021 року кожним з обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_3 угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинувачених, що виразилися у вчиненні крадіжки (таємного викрадення чужого майна), за попередньою змовою групою осіб вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

       Крім того, суд встановив, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – наявні.

Також, суд вважає, що покарання, узгоджене сторонами угод про примирення, які укладені 19.08.2021 року кожним з обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_3 , відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст.65 КК України, зокрема, ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, їх особам.

Так, у обвинувальному акті зазначено пом`якшуючі покарання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обставини – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

При цьому, суд враховує ці обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених, тобто, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Суд виходить з правового висновку Верховного Суду у справі №756/4830/17-к від 09.10.2018 року, який суд враховує відповідно до вимог ч.ч.5, 6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, з вказаного вище правового висновку вбачається, що щире каяття – це психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчинення інших дій, спрямованих на розкриття злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна вважати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти відображення в матеріалах кримінального провадження.

Суд, враховуючи вище викладені правові висновки Верховного Суду, враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскільки упродовж досудового розслідування та судового провадження обвинувачені визнали вину, добровільно надали показання про факти та обставини вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність належної критичної оцінки обвинуваченими своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність.

Також, відповідно до вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.66 КК України, суд враховує такі пом`якшуючі покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини, зазначені у обвинувальному акті, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування обвинуваченими завданих кримінальним правопорушенням збитків потерпілій ОСОБА_3 , оскільки обвинувачені впродовж досудового розслідування та в підготовчому засіданні визнали вину, надавали показання щодо своєї протиправної діяльності, механізму вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодували заподіяні кримінальним правопорушенням збитки, про що вказано в угодах про примирення і не заперечується потерпілою.

Обтяжуючих покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставин – не встановлено.

Також, суд враховує особи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які позитивно охарактеризовані за місцем проживання (а.с.48, 52, відповідно), ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с.50), а ОСОБА_1 є несудимим в силу вимог ст.89 КК України (а.с.44, 45, 46).

Таким чином, встановивши обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи особи обвинувачених, суд при призначенні покарання обвинуваченим вбачає підстави для призначення покарання без ізоляції від суспільства, в умовах призначення покарання у виді позбавлення волі без його реального відбування, тобто з випробуванням та іспитовим строком, яке сторони угод про примирення погодили.

Суд, при цьому враховує правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 08.02.2018 року у справі №522/20964/16-к, відповідно до яких, особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного.

Суд вважає, що покарання, узгоджене сторонами угод про примирення, які укладені 19.08.2021 року кожним з обвинувачених – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_3 , необхідне та достатнє для виправлення обвинувачених і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідне характеру вчиненого кримінального правопорушення, його небезпечності та даним про особи винних.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, судом було роз`яснено обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вони мають право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують, а також, роз`яснено сторонам кримінального провадження їх право змагальності, тобто самостійного обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Сторони кримінального провадження та потерпіла вважають, що угоди про примирення відповідають вимогам КПК України і КК України та підлягають затвердженню.

При цьому обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали суду показання, з яких вбачається, що вони визнають себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_3 не має претензій до обвинувачених, так як в угодах зазначено про повне відшкодування обвинуваченими заподіяної їй шкоди в сумі 4967 грн., із вказаним розміром шкоди та її відшкодованим розміром потерпіла погоджуються.

       З наведених вище підстав, вивчивши угоди про примирення, суд прийшов до висновку, що означені угоди, укладені кожним обвинуваченим – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_3 , підлягають затвердженню відповідно до процедури, встановленої КПК України, а саме: на підставі п.1 ч.3 ст.314 КПК України – в підготовчому судовому засіданні.

       Також, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід призначити узгоджене сторонами угод про примирення від 19.08.2021 року покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням та іспитовим строком на два роки та з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу, підстав для його обрання – немає.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Жіночий гаманець сірого кольору, банківську картку для виплат «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , свідоцтво про смерть на ім`я ОСОБА_4  серії НОМЕР_2  та квитанцію №2022 від 26.07.2021 року від імені ОСОБА_5 , які знаходилися в гаманці і які визнано речовими доказами, приєднано до матеріалів кримінального провадження і передано на зберігання потерпілій до вирішення кримінальної справи (а.с.37, 38, 39), – слід, відповідно до вимог ст.100 КПК України, повернути – потерпілій ОСОБА_3 .

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що по справі проведено товарознавчу експертизу у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи.

Зокрема, експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України проведено: 10.08.2021 року товарознавчу експертизу і надано висновок за №5040/21-21, вартість експертизи становить 343,22 грн. (а.с.43).

Таким чином, ці процесуальні витрати в сумі 343,22 грн. на залучення експерта з ініціативи сторони обвинувачення, відповідно до ч.2 ст.122 та ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах, по 171,61 грн. з кожного.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.100, 122, 124, 373-376, 471, 473-475 КПК України, ст.ст.65-66, ч.2 ст.185 КК України, суд

засудив:

Затвердити угоди від 19.08.2021 року, що укладені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020150000109 04.08.2021 року, про примирення:

- між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 ;

- між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити   ОСОБА_1 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового кримінального правопорушення. 

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 протягом встановленого судом іспитового строку у два роки обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 – не застосовувати.

  ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення  покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити   ОСОБА_2 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі  п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_2 протягом встановленого судом іспитового строку у два роки обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 – не застосовувати.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи – Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України: 343 (триста сорок три) гривні 22 (двадцять дві) копійки за проведення товарознавчої експертизи в рівних частинах: по 171 (сто сімдесят одній) гривні 61 (шістдесят одній) копійці з кожного обвинуваченого.

Речові докази: жіночий гаманець сірого кольору, банківську картку для виплат «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , свідоцтво про смерть на ім`я ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , квитанцію №2022 від 26.07.2021 року від імені ОСОБА_5 – повернути потерпілій ОСОБА_3 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст.394 КПК України – 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною п`ятою – сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий – суддя : Н.Л. Славінська