ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №819/1181/17

30 серпня 2021 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.   

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Бурко О.В.

представника відповідача Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс" про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0025581700, №0025611702 від 13.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 29.01.2016 по 02.02.2016 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 08.12.2015. На підставі акта про результати вказаної перевірки від 09.02.2016 винесено спірні податкові повідомлення - рішення від 13.06.2016 по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування №0025581700 на суму 156577, 36 грн і №0025611702 на суму 170,00 грн.

Однак висновок податкового органу про отримання доходу як додаткове благо в розмірі 125261,89 грн внаслідок прощення боргу зі сторони ТОВ "АУЗ Факторинг" не відповідає дійсності за відсутності підстав, передбачених статтею 164 Податкового кодексу України.

Зазначає, що за умовами договорів про погашення заборгованості від 12.12.2012 і від 21.12.2012 укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "АУЗ Факторинг" позичальник взяв на себе зобов`язання здійснити часткове погашення заборгованості у визначеній сумі за кредитними договорами у встановлений строк, а Кредитор звільнити Позичальника від обов`язку погашення залишку заборгованості, після підписання яких позивач внесла на рахунок ТОВ "АУЗ Факторинг" кошти в сумі 495320,00 грн та 675097,50 грн.

В самих договорах не вказується про зобов`язання декларування додаткового блага та сплати податку в порядку статті 164 Податкового кодексу, а законодавцем передбачено повідомлення про рішення кредитора про анулювання боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Зазначає, що згідно акту перевірки ТОВ "АУЗ Факторинг" відобразив анульовану суму боргу в "Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку" з ознакою "126-додаткове благо" за 4 квартал 20212, а листи відправлені лише 06.11.2013.  

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.01.2021 касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №819/1181/17 надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 01.02.2021 і згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартиць О.І.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 прийнято до провадження справу №819/1181/17, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 09.03.2021.

В судовому засіданні 09.03.2021 ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс", відкладено підготовче засідання на 08.04.2021.

08.04.2021 підготовче засідання у зв`язку з неявкою третьої особи відкладено на 07.05.2021.

В підготовчому засіданні 07.05.2021 замінено відповідача на правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 07.06.2021.

24.05.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс" надійшло до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі та винести рішення на розсуд суду.

07.06.2021 представником відповідача подано додаткові пояснення, а також надійшли пояснення від представника позивача.

В судове засідання 07.06.2021 не з`явився представник третьої особи, оголошено перерву до 08.06.2021 у зв`язку з клопотанням про витребування доказів.

08.06.2021 ухвалою суду задоволено клопотання про витребування доказів у третьої особи, судове засідання відкладено на 08.07.2021.

08.07.2021 ухвалою суду задоволено клопотання про витребування оригіналів документів у ТОВ "Кредекс", судове засідання відкладено на 30.08.2021.

23.07.2021 на виконання вимог вказаної ухвали суду від 08.07.2021 ТОВ "Кредекс" надіслало оригінали документів.

В судовому засіданні 30.08.2021 позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях і просили задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову з мотивів, наведених у додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області з 29.01.2016 по 02.02.2016 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_1 зокрема щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 08.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2016 №503/19-18-17-02-23/ НОМЕР_1 і встановлено наступні порушення:

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16,  підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не подання податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані у 2012 році до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області;

- пункту 57.1 статті 57, абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України не перерахування до бюджету до 20.02.2013 податку на доходи фізичних осіб за отримані у 2012 році в сумі - 125261,82 грн.

Як видно із матеріалів справи, проведення даної перевірки позивача зумовлено відомостями із ЦБДФО, даними Тернопільської ОДПІ по формі 1-ДФ, отриманої відповіді від ТОВ "Кредекс" від 03.06.2015 №К-03/06/2015-1, яке перейменоване 28.04.2014 з ТОВ "АУЗ Факторинг", наданої на запит Тернопільської ОДПІ від 22.05.2015 №19122/19-18-17-07 "Про надання інформації"  по питанню відображення в формі 1-ДФ за 2012 доходу по ознаці доходу "126" отриманого фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 .

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно отриманої відповіді від ТОВ "Кредекс" ПАТ "Фольксбанк" (кредитор) згідно договору відступлення прав вимоги №2 від 18.09.2012 відступив право вимоги ТОВ "АУЗ Факторинг" (новому кредитору) до третьої особи фізичної особи - платника податків ОСОБА_1

В четвертому кварталі 2012 ТОВ "АУЗ Факторинг" було анульовано фізичній особі   ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 738097,00 грн та відповідно відображено в податковому розрахунку 1-ДФ. Анулювання кредитної заборгованості відбулося шляхом укладання відповідних договорів (Договір про погашення заборгованості № б/н від 12.12.2012 до Кредитного договору №КF 51916 від 01.09.2008 та № б/н від 21.12.2012 до Кредитного договору №КF 51494 від 14.08.2008).

ТОВ "АУЗ Факторинг" (новий кредитор) відобразило анульовану заборгованість в сумі 738097,00 грн в "Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (далі 1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано, а саме - звітності за 4 квартал 20912 року з ознакою доходу "126" - додаткове благо. На виконання абз "Д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України ТОВ "АУЗ Факторинг" повідомив платника податку - боржника ОСОБА_1 шляхом підписання Договорів про погашення заборгованості, ТОВ "АУЗ Факторинг" надіслало поштою повідомлення ОСОБА_1 про анулювання (прощення) кредитором частини боргу, а саме:

- прийняття рішення про анулювання заборгованості в сумі 738097,00 грн;

- включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку форми 1-ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг анульовано;

- виникнення у боржника податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в разі не погашення боргу банком;

- необхідність декларування своїх доходів за підсумками 2012 року.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "АУЗ Факторинг" правильно відобразив суму боргу 738097,00 грн, прощеного ОСОБА_1 в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було відшкодовано з ознакою доходу "126" - додаткове благо.

На підставі акту перевірки відповідачем 13.06.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення №0025581700, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 156577,36 грн, у тому числі: за основним платежем - 125261,89 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31315,47 грн та №0025611702 згідно якого застосовано 170,00 грн штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 13.06.2016, позивач звернулася до суду.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення перевірялися судом на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб`єкти.

Зокрема, чи оскаржувані рішення прийняті суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах своєї компетенції, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами, обґрунтовано. Так, прийняття рішення обґрунтовано зобов`язує суб`єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми (в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України. (далі ПК України)

Пунктом 162.1 статті 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 вказаного Кодексу загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За приписами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку (процентного), анульованого кредитором за його самосійним рішенням, була усунена шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Згідно з підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Аналогічна позиція щодо застосування підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України викладена у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №804/3102/15, від 25 червня 2020 року у справі №817/430/17, від 15 грудня 2020 року у справі №817/3471/14, від 1 квітня 2019 року у справі №820/4423/16.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2018 року у справі №804/1678/15 сформовано висновок про те, що конструкція абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає спосіб повідомлення платника податку про анулювання боргу шляхом надіслання відповідної інформації рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому, метою вказаної правової норми є повідомлення особи про наявність обов`язку сплати податку.

За умовами Договору № б/н про погашення заборгованості від 12.12.2012 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" і ОСОБА_1 Позичальник взяв на себе зобов`язання не пізніше 13.12.2012 здійснити погашення заборгованості по кредитному договору №КF51916 від 01.09.2008 в сумі 83500,00 дол США, що в еквіваленті становить 675097,50 грн. У випадку надходження вказаних коштів у встановлений строк, а Кредитор взяв на себе зобов`язання звільнити Позичальника від обов`язку погашення залишку заборгованості по кредитному договору №КF51916 від 01.09.2008.

Згідно пункту 2 Договору № б/н про погашення заборгованості від 21.12.2012 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" і ОСОБА_1 Позичальник взяв на себе зобов`язання не пізніше 25.12.2012 здійснити погашення заборгованості по кредитному договору №КF51494 від 14.08.2008 в сумі 60000,00 дол США, що в еквіваленті становить 495320,00 грн. У випадку надходження вказаних коштів у встановлений строк, Кредитор взяв на себе зобов`язання звільнити Позичальника від обов`язку погашення залишку заборгованості по кредитному договору №КF51494 від 14.08.2008.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача, що погашення заборгованості складалося саме з основної суми боргу, оскільки по договору №КF51916 від 01.09.2008 станом на 12.12.2012 становило 145469,60 дол. США, а в еквіваленті - 1176121,72 грн і Позичальник взяв на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості по цьому кредитному договору в сумі 83500,00 дол. США, що в еквіваленті становить 675097,50 грн, а по кредитному договору №КF51494 від 14.08.2008 станом на 21.12.2012 заборгованість становила 93303,64 грн дол. США, що в еквіваленті - 757625,56 грн та погашена позивачем в сумі 60000,00 дол. США, що в еквіваленті становить - 495320,00 грн.

Позивач виконала свої зобов`язання по вказаних договорах, про що свідчить копія квитанції №408683 від 12.12.2012 про оплату ТОВ "АУЗ Факторинг" суми боргу 675097,50 грн згідно кредитного договору №КF51916 від 01.09.2008 та копія квитанції №785832 від 21.12.2012 про оплату ТОВ "АУЗ Факторинг" суми боргу 495320,00 грн згідно кредитного договору №КF51494 від 14.08.2008.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.01.2021 вказано на неповноту встановлення обставини щодо обізнаності/необізнаності про факт прощення заборгованості та про наявність у позивача обов`язку щодо сплати податку внаслідок прощення боргу.

З урахуванням таких висновків суду касаційної інстанції та з метою з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс" та витребувано оригінали документів, які оглянуті в судовому засіданні.

Так, на вимогу суду ТОВ "Кредекс" надано оригінал договору про погашення заборгованості від 21.12.2012, лист від 01.11.2013 вих. №78/ТФ/13, конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про прощення боргу ОСОБА_1 . Також зазначено, що за існуючої та наявної інформації з приводу ОСОБА_1 за сплином часу інші дані відсутні.

В повідомленні вихідний №10-3/41707 від 21.12.2012, адресованому ОСОБА_1 вказано, що на підставі договору відступлення прав вимоги №2 від 18.09.2012 між ПАТ "Фольксбанк" та ТОВ "АУЗ Факторинг" право вимоги заборгованості по кредитному договору №КF51494 від 14.08.2008 відступлене ТОВ "АУЗ Факторинг" і оплату заборгованості у сумі 495320,00 грн необхідно здійснити до 25.12.2012. Звернуто увагу на зміну реквізитів та повідомлено, що у разі виникнення будь-яких питань стосовно заборгованості необхідно звернутися до нового кредитора - ТОВ "АУЗ Факторинг".

Повідомлення скраплене печаткою публічного акціонерного товариства "Фольксбанк".

Вказане повідомлення отримано ОСОБА_2 наручно 21.12.2012, про що свідчить її особистий підпис.

Листом Вих. №78/ТФ/13 від 01.11.2013 ТОВ "АУЗ Факторинг" у зв`язку з укладенням 21.12.2012 Договору б/н про погашення заборгованості (реструктуризації заборгованості) повідомило про необхідність подання декларації про майновий стан і доходи відповідно до Податкового кодексу України. Однак у згаданому листі ТОВ "АУЗ Факторинг" відсутня будь-яка інформація щодо суми прощеного (анульованого) боргу ОСОБА_1 та його складових.

Водночас позивач стверджує, що нею не було отримано відповідного листа-повідомлення від кредитора про анулювання боргу за кредитними договорами №КF51494 від 14.08.2008 і №КF51916 від 01.09.2008.

Тобто необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини.

Слід зазначити, що умови договорів про погашення заборгованості від 21.12.2012 і від 12.12.2012 позивачем виконано повністю та сплачено ТОВ "АУЗ Факторинг" суму боргу 675097,50 грн по кредитному договору №КF51916 від 01.09.2008 згідно квитанції №408683 від 12.12.2012 і суму боргу 495320,00 грн по кредитному договору №КF51494 від 14.08.2008, що підтверджується квитанцією №785832 від 21.12.2012.

Твердження про те, що відповідно до договорів про погашення заборгованості від 21.12.2012 та від 12.12.2012 ОСОБА_1 було прощено борг в сумі 738097,00 грн, яку ТОВ "АУЗ Факторинг" відобразило у звіті 1-ДФ за 4 квартал 2012 року, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між кредитором (ТОВ "АУЗ Факторинг" (теперішня назва ТОВ "Кредекс")) та позичальником (позивачем) укладався договір про анулювання (прощення) боргу, в договорах про погашення заборгованості від 21.12.2012 та від 12.12.2012 не зазначено суми анулювання (прощення) боргу, а віднесення суми прощеного ТОВ "АУЗ Факторинг" у самостійному порядку боргу позивача в розмірі 738097,00 грн, без повідомлення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, виключає виникнення у неї відповідного обов`язку зі сплати податку.

Таким чином суд вважає, що висновок податкового органу про повідомлення ТОВ "АУЗ Факторинг" платника податку - боржника ОСОБА_1 шляхом підписання Договорів про погашення заборгованості, надіслання поштою повідомлення ОСОБА_1 про анулювання (прощення) кредитором частини боргу, а саме прийняття рішення про анулювання заборгованості в сумі 738097,00 грн не відповідає дійсності.

Крім того, як видно із матеріалів справи податковий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ уточнюючий) ТОВ "АУЗ Факторинг", де під 9 зазначена сума 738097,00 грн по ознаці доходу "126" стосовно позивача поданий до податкового органу 06.11.2013.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути в користь позивача сплачений судовий збір згідно квитанції №0.0.804940447.1 від 13.07.2017 в сумі 673,60 грн  та згідно квитанції №0.0.812515587.1 від 21.07.2017 в сумі 893,87 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 13.06.2016 №0025581700 і №0025611702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 673,60 грн згідно квитанції №0.0.804940447.1 від 13.07.2017 та в сумі 893,87 грн згідно квитанції №0.0.812515587.1 від 21.07.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);

третя особа:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс" (місцезнаходження: вул. Авіаконструктора І.Сікорського, 8, пов.6, оф.1,м. Київ, 04112 код ЄДРПОУ: 36303279) .

Головуючий суддя                                                                      Мартиць О.І.