КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року

справа № 359/402/20

провадження № 22-ц/824/6991/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.

при секретарі: Русинчук І.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року, постановленого під головуванням судді Борця Є.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такими, що не підлягають поділу земельної ділянки та незавершеного будівництвом садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання нечинним судового рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати такими, що не підлягають поділу (є неподільними) земельну ділянку площею 0,0619 га з кадастровим номером 3220886001:01:021:3327 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в СТ «Дніпро-86» на території Процівської сільської ради Бориспільського району, та незавершений будівництвом садового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на території Процівської сільської ради Бориспільського району, а також визнати нечинним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2019 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до висновку експерта нерухоме майно поділити неможливо як на законодавчому рівні так і за відсутності технічних можливостей, однак судом вказане проігноровано. Вважає рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із його безпідставності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 квітня 2017 року (а.с.15-19) земельна ділянка площею 0,0619 га з кадастровим номером 3220886001:01:021:3327 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована в СТ «Дніпро-86» на території Процівської сільської ради Бориспільського району, і незавершений будівництвом садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на території Процівської сільської ради Бориспільського району були визнані об`єктом спільної сумісної власності сторін. Крім того, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в цих об`єктах нерухомого майна.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2019 року (а.с.12-14) був здійснений поділ у натурі земельної ділянки площею 0,0619 га з кадастровим номером 3220886001:01:021:3327 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої в СТ «Дніпро-86» на території Процівської сільської ради Бориспільського району, і незавершеного будівництвом садового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на території Процівської сільської ради Бориспільського району.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 30 січня 2019 року суперечить рішенню Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 квітня 2017 року, яким ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову про поділ у натурі вказаних об`єктів нерухомого майна. Ця обставина свідчить про те, що спірна земельна ділянка і зведений на ній незавершений будівництвом садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами є неподільними об`єктами нерухомого майна.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З довідки ФОП ОСОБА_3 №45/547/19 від 14 грудня 2019 року (а.с.20) вбачається, що приміщення вказаного садового будинку не є відокремленими і не мають окремих виходів, тому вони не можуть бути виділені в натурі.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №14-18 від 25 червня 2018 року (а.с.28-45) встановлено, що поділ в натурі земельної ділянки площею 0,0619 га з кадастровим номером 3220886001:01:021:3327 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої в СТ «Дніпро-86» на території Процівської сільської ради Бориспільського району, і незавершеного будівництвом садового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на території Процівської сільської ради Бориспільського району технічно можливий, але з відхиленням від ідеальних часток в цих об`єктах нерухомого майна, необхідністю проведення перепланування та відхиленням від нормативних вимог щодо складу приміщень ізольованих квартир.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що довідка ФОП ОСОБА_3 №45/547/19 від 14 грудня 2019 року не є допустимим доказом, оскільки перевірка можливості поділу об`єктів нерухомого майна потребує спеціальних знань, а відтак має бути підтверджена виключно висновком експерта.

Отже,вказана земельна ділянка і незавершений будівництвом садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами є подільними об`єктами нерухомого майна, що підтверджується висновком експерта.

Доводи апеляційної скарги щодо неподільності нерухомого майна спростовуються висновком експерта.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду про відсутність підстав для визнання рішення Бориспільського міськрайонного суду від 30 січня 2019 року нечинним.

Зі змісту мотивувальної частини рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 7 квітня 2017 року (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову про поділ спірного нерухомого майна в натурі лише у зв`язку із тим, що позивачем не доведено, що такий поділ був технічно можливий. При постановлені рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2019 року у суду були наявні належні докази на підтвердження можливості поділу нерухомого майна, а саме висновок експерта.

Відтак, рішенняБориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2019 рокуне суперечить рішенню Бориспільського міськрайонного суду від 7 квітня 2017 року.

Суд першої інстанції вірно вважав, що задоволення позову та визнання такими, що не підлягають поділу (є неподільними), земельної ділянки та незавершеного будівництвом садового будинку з господарськими будівлями та спорудами призведе до існування двох протилежних судових рішень щодо одного і того ж предмета спору, що буде порушенням принципу юридичної визначеності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді