Справа № 419/1138/21

Провадження № 1-кп/419/184/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Шапка О.О.,

прокурора Овчаренка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шурхно К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131500000056 від 24.03.2021року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щастя, Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, на утримання осіб не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше судимий:

29.04.2021 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 389, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

24.03.2021 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 34 розташованого за адресою: вул. Донєцкая, м. Щастя, Щастинського району, Луганської області побачив автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , та перебував у фактичному користуванні ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, підійшов до задніх лівих дверей зазначеного транспортного засобу, та відкрив автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , таким чином, проникнувши до салону автомобіля сів за кермо та шляхом повороту ключа транспортного засобу, який був у замку запалювання завів двигун вказаного транспортного засобу, після чого здійснив рух у напрямку по вул. Матросова, м. Щастя, Луганської області, таким чином незаконно заволодів транспортним засобом. Під час руху на ділянці автодороги напроти будинку № 10 по вул. Матросова, м. Щастя, Луганської області, ОСОБА_1 , не маючи достатніх навичок керування транспортним засобом, здійснив зіткнення транспортного засобу ВАЗ 2101 з електроопорою, внаслідок чого вказаний автомобіль було пошкоджено.

У результаті вказаних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 спричинено матеріальні збитки на загальну суму 10270 грн 55 коп., оскільки вартість транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі 2101 на момент скоєння кримінального правопорушення становила 9430 гривень згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи, а ринкова вартість капоту, радіаторної решітки, переднього бамперу та переднього лівого крила на транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі 2101 становила 840 грн 55 коп.

Вказаними умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 289 ч.2 КК України.

30 липня 2021 року між прокурором Щастинської окружної прокуратури Кібою О.С.,  якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Шурхно К.А. на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України  було укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

   Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в інкримінованому злочині, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, погоджуючись на призначення покарання за ст. 289 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Також в угоді погоджено сторонами, що на підставі ч.4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень ОСОБА_1 остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 29.04.2021 року у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

До угоди про визнання винуватості додана письмова згода потерпілого ОСОБА_3 , в якій він зазначив, що не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та просить її затвердити у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

У судовому засіданні обвинувачений   ОСОБА_1   винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України визнав повністю. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Шурхно К.А. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст.468 КПК УКраїни у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим,

2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості

Згідно зі ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до  ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ст.289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, так як ОСОБА_1 засуджений за вчинення ним кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 29.04.2021 року, який набрав законної сили 29.05.2021 року.

В силу положення ст. 12 КК України злочин, передбачений ст.289 ч.2 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення   обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.  

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/4617-АВ від 21.04.2021 року, вартість якої становить 653 гривні 80 копійок та за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/4616-АВ від 23.04.2021 року, вартість якої становить 1634 гривні 50 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.

  Керуючись ст.ст. 100,373, 374, 474,475,476 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2021 року між прокурором Щастинської окружної прокуратури Кібою О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Шурхно К.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №  12021131500000056 від 24.03.2021року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_1   визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 289 КК України,  і призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, без конфіскації майна.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, яке призначене за вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 29.04.2021 року у виді 3 років позбавлення волі 6 місяців більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Речовий доказ: автомобіль марки «ВАЗ» моделі 2101, номерний знак НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/4617-АВ від 21.04.2021 року у розмірі 653 гривні 80 копійок та за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/4616-АВ від 23.04.2021 року у розмірі 1634 гривні 50 копійок.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання законної сили цим вироком, зарахувавши у строк покарання час його фактичного затримання -24.03.2021 року.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя Ю.О. Глазкова