Судове рішення #111891131

Справа № 565/992/21

Провадження № 2/565/547/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


07 вересня 2021 року                         м.Вараш


Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді                                       Мануляка Ю.В.,

за участі

секретаря судового засідання                        Рибчинчук Т.М.,

позивача                                                         ОСОБА_1 ,

відповідача                                                        ОСОБА_2 ,

представника позивача-адвоката                Полюхович О.І.,

представника відповідача-адвоката               Луницької С.М.,                

розглянувши у судовому засіданні в залі Кузнецовського міського суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся 12.07.2021 року позивач з позовною заявою, в якій просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.08.2020 року в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 5000 грн. до 2550 грн. щомісячно.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі заочного рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.08.2020 року в справі № 565/168/20 з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 13.02.2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Позивач вважає, що має підстави для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, оскільки на час винесення заочного рішення судом не було враховано обставин матеріального стану ОСОБА_1 . На момент ухвалення рішення позивач офіційно не працював, а перебував на заробітках закордоном. На даний момент позивач офіційно працює в КНП ВМР «ВБЛ» та отримує середньомісячну заробітну плату приблизно 5560 грн. на місяць. Тобто дохід ОСОБА_1 є таким, що при вирахуванні з нього аліментів, залишкова сума доходу взагалі не буде покривати найменші потреби ОСОБА_1 та складатиме 560 грн. Враховуючи встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи та для дитини відповідного віку, ОСОБА_1 , після відрахувань встановленого розміру аліментів, не забезпечений мінімально необхідним доходом, а аліменти у розмірі 2550 грн. щомісячно є обґрунтованими та достатніми для утримання дітей. Покликаючись на значне погіршення свого матеріального становища з часу ухвалення рішення про стягнення з позивача аліментів на користь відповідача, позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього в користь відповідача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 5000 грн. до 2550 грн. щомісячно.

Відповідач подала до суду 04.08.2021 року відзив на позовну заяву доводи якого зводяться до того, що з часу ухвалення рішення про стягнення з позивача аліментів на користь відповідача матеріальне становище позивача не погіршилося. Зміна матеріального стану позивача має бути належно доведена. Позивач не довів, що намагався працевлаштуватися з метою покращення свого матеріального становища і це свідчить про навмисне ухилення позивача від сплати аліментів. Заборгованість по сплаті аліментів складає 60523,06 грн. Діти потребують постійного лікування, а також розвитку у різних сферах, зокрема відвідують спортивні секції, що тягне за собою значні витрати. Просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказали, що підставою позову є погіршення матеріального становища позивача, а стороною відповідача не надано підтвердження витрат понесених на лікування дітей сторін. Позивач підтвердив, що стан його здоров`я є задовільним. Також зазначив, що заробіток ОСОБА_2 є значно більшим ніж зазначено у відзиві на позовну заяву. Просили позов задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечила щодо вимог позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 13.02.2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття, на підставі заочного рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.04.2020 року в справі № 565/168/20, що підтверджується копією вказаного рішення.

З копій довідок про доходи позивача № 52 від 07.06.2021року та № 72 без дати встановлено, що нарахована зарплата позивача у період з січня до травня 2021 року становила 34577,54 грн., а у період з 01.06.2021 року до 31.07.2021 року становила 12915,40 грн. Також встановлено, що розмір заробітної плати позивача є мінливим.

Відповідно до копій рішень ЛКК № 56 від 07.02.2020 року та № 342 від 02.08.2021 року комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараський центр первинної медичної допомоги», ОСОБА_3 , 2009 року народження, визначено діагноз:АУТ, гіпертрофічна форма, дифузно-вузловий зоб, хронічний фарингіт, дисбактеріоз кишківника, дисфункція мітрального клапану.

Відповідно до копії рішення ЛКК № 23 від 03.08.2021 року комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараський центр первинної медичної допомоги», відповідачці ОСОБА_2 поставлено діагноз хронічна білатеральна радикуломієлопатія.

Згідно виписки від 02.08.2021 року із карточок № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходили вартісне лікування у лікаря- стоматолога.

Відповідно до копії абонемента-перепустки № 575, ОСОБА_4 відвідує платну спортивну секцію.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу задоволення своїх вимог, покликається на погіршення свого матеріального становища.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989 року та ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991 року, (надалі – Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано суду доказів значного погіршення його матеріального становища з моменту ухвалення заочного рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.08.2020 року в справі № 565/168/20. Навпаки, з досліджених у судовому засіданні довідок про доходи позивача, судом встановлено, що матеріальне становище позивача поступово покращується, однак є мінливим. Тому суд вважає неспроможними доводи сторони позивача, щодо погіршення його матеріального становища через малий розмір заробітку. Розмір аліментів, що стягуються з позивача не є надмірним тягарем для нього.

Батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дітей, оскільки він не є непрацездатною особою. Це відповідає інтересам дітей та захищає їх права.

Натомість судом встановлено матеріальне становище відповідача, її стан здоров`я та стан здоров`я дітей і на думку суду розмір аліментів, що стягуються з позивача не призводить до надмірного та необґрунтованого збагачення відповідача.

Розмір аліментів визначений заочним рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.08.2020 року в справі № 565/168/20 відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку із погіршення матеріального становища позивача, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей та суперечитиме їх інтересам.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно із пунктом 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, які б вказували на необхідність зменшення розміру аліментів, а тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України,  з позивача на користь відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн., відповідно до копій договору про надання правничої допомоги № 64 від 09.08.2021 року з додатковою угодою, акту виконаних робіт та квитанції до прибуткового касового ордера № 5 від 09.08.2021 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись Конвенцією про права дитини, ст. 192 СК України, ст.ст. 3, 4, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .


Повний текст рішення складено 09.09.2021 року.


Суддя                                                                                Мануляк Ю.В.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація