ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 вересня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 361/5729/20

Головуючий у першій інстанції – Пархоменко П. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1142/21

                         ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

                                             головуючого – судді: Онищенко О.І.

                                             суддів: Губар В.С., Харечки Л.К.,

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей (суддя Пархоменко П.І.), ухвалене о 15 год. 45 хв. у м.Бахмач, повний текст рішення складено 25 травня 2021 року, 

                                         В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу Бахмацького районного суду від 18.10.2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи від дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину додаткових витрат у розмірі 1 600 грн від суми 3 200 грн на відвідування ОСОБА_3 гуртку з карате, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину додаткових витрат на стоматологічні послуги, надані дітям, в розмірі 1 705 грн від суми 3 410 грн. Позов мотивовано тим, що 26 січня 2008 року між позивачкою і відповідачем було укладено шлюб, який розірвано 07 лютого 2019 року рішенням Бахмацького районного суду. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18 жовтня 2018 року Бахмацьким районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Позивачка вказує, що відповідач мінливо сплачує аліменти на утримання дітей, постійно є заборгованість по їх сплаті, але він зробив дорогий ремонт у квартирі у м.Бровари, яка оформлена на його матір, декілька разів на рік відпочиває за кордоном, через його особисті банківські рахунки проходять чималі суми коштів. За доводами ОСОБА_1 , вона мешкає у м.Бровари разом з дітьми в орендованому житлі, діти відвідують заклади освіти, гуртки, плавання тощо, що потребує значних коштів, а вона самостійно не в змозі в повній мірі забезпечити дітей, тому змушена звертатися до суду задля захисту прав та інтересів дітей. Також позивачка вказує, що у лютому 2020 року дітям було надано стоматологічні послуги, за які вона сплатила 3 410 грн, 1/2 частину від якої вважає за необхідне стягнути з відповідача. За відвідування гуртка по карате ОСОБА_1 сплачує по 400 грн за кожне заняття, тобто 3 200 грн на місяць.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину додаткових витрат у розмірі 200 грн від суми 400 грн, витрачені за відвідування ОСОБА_3 гуртку карате; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину додаткових витрат у розмірі 1705 грн від суми 3410 грн, які витрачені на стоматологічні послуги, надані дітям; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачка не підтвердила наявності підстав для збільшення розміру аліментів. Також суд дійшов висновку, що витрати на оплату гуртка карате та на стоматологічні послуги можна віднести до додаткових в розумінні ст.185 СК України, оскільки вони пов`язані із станом здоров`я дітей та розвитком їх здібностей. Проте, судом враховано лише фактично сплачені послуги і підтверджені відповідними доказами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, а саме: збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.10.2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи від дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину додаткових витрат у розмірі 275 грн від суми 550 грн на відвідування ОСОБА_3 гуртку з карате, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття. Апеляційна скарга мотивована тим, що в судовому засіданні відповідач підтвердив факт перебування на посадах директора ТОВ «РЕСТАФ» та заступника директора ТОВ «СВ-БРІК», а позивачці достовірно відомо, що відповідач через третіх осіб отримує кошти готівкою, які перераховує з свого товариства на рахунки третіх осіб начебто за надані послуги чи товари, які ніколи реально не отримує та не вказує їх як свій прибуток, але офіційно отримує мінімальну заробітну плату. ОСОБА_1 посилається, що її колишній чоловік тричі перетинав державний кордон України задля відпочинку і жодних доказів, що він відпочивав за рахунок співмешканки, не надав. Позивачка наголошує, що істотних обставин, які б могли унеможливити виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, немає, оскільки ОСОБА_2 є працездатним та матеріально забезпеченим. Також ОСОБА_1 вказує, що судом було стягнуто витрати за одне заняття з карате, проте, за її доводами, відповідач повинен сплачувати 1/2 частину від 400 грн за календарний місяць, які відбуваються тричі на тиждень, 1/2 частина від якої становить 275 грн щомісячно. За гурток із плавання сина з інструктором ОСОБА_1 сплачує неофіційно 315 грн за кожне заняття.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін. Відповідач вказує, що матеріали справи містять докази виконання ним обов`язку зі сплати аліментів, звітами про здійснені відрахування та виплати, платіжними дорученнями підтверджується здійснення відрахувань із заробітної плати відповідача в рахунок сплати аліментів за судовим наказом протягом серпня-грудня 2020 року та в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом протягом жовтня-грудня 2020 року. За доводами ОСОБА_2 , подорожує він не за власні кошти. Також відповідач посилається, що скріншоти із соціальних мереж не є доказом його статків і не є належними та допустимими доказами для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 10 000 грн. ОСОБА_2 зазначає, що додані до апеляційної скарги документи не можуть бути долучені до матеріалів справи, оскільки позивачем не порушено питання про поновлення строку на їх подання та підтвердження отримання даних доказів лише 22.07.2021 року. Крім того, відповідач вказує, що жодної інформації про зміну добровільного внеску на відвідування ОСОБА_2 гуртку карате не було. 

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду позивачкою фактично оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в частині задоволених позовних вимог суд апеляційної інстанції вказане рішення суду не переглядає.

Частиною 1 ст. 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 січня 2008 року, який розірвано рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2019 року (а.с.8-9 т.1).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6-7 т.1).

18 жовтня 2018 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття; мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судовий наказ було звернуто до примусового виконання.

Згідно з розрахунком державного виконавця Броварського МР ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 за аліментами станом на грудень 2019 року становить 30 450,85 грн (а.с.14 т.1).

На підставі виконавчого листа Бахмацького районного суду Чернігівської області, виданого 20 лютого 2020 року, з відповідача на користь позивачки стягується компенсація вартості 1/2 частки автомобіля Мерседес-Бенц 320 номер кузова НОМЕР_1 , 1998 року випуску та автомобіля AUDI Q7 державний номерний знак НОМЕР_2 в загальній сумі 289270 грн ( а.с.15 т.1).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналогічні положення закріплено і в ст.8 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Виходячи з аналізу положень ч.1 ст.192 СК України, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків дитини та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12, 81 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів із 1/3 частини від заробітку (доходу) платника аліментів до 10 000 грн.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про визначення аліментів у розмірі 10 000 грн не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.160, п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей – однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Скориставшись своїм правом, ОСОБА_1 отримала судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у формі судового наказу від 18 жовтня 2018 року, тобто аліменти стягуються у визначеному законом розмірі.

У даній справі з`ясуванню підлягає питання покращення матеріального становища платника аліментів з часу ухвалення судового рішення про стягнення з нього аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є засновником і керівником ТОВ «РЕСТАФ» з грудня 2015 року (а.с.10 т.1).

Відповідно до довідки №8 від 05 лютого 2020 року ОСОБА_2 працює в ТОВ «СВ-БРІК» з 04.02.2020 року, займає посаду заступника директора з окладом згідно штатного розпису в сумі 5200 грн (а.с.13 т.1).

Згідно з довідкою №16 від 21.01.2021 року за період з 04.02.2020 по 31.12.2020 середньомісячна заробітна плата відповідача у ТОВ «СВ-БРІК» становила 4799,93 грн (з урахуванням утриманих коштів) (а.с.70 т.1).

Звітами про здійснені відрахування та виплати, а також платіжними дорученнями підтверджується відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 у ТОВ «СВ-БРІК» аліментів за судовим наказом в період з 01 серпня по 31 грудня 2020 року та за виконавчим листом №728/846/19 від 20.02.2020 року – в період з 01 жовтня 31 грудня 2020 року (а.с.71-85 т.1).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу – ОСОБА_2 середньомісячний розмір заробітку відповідача за січень – вересень 2018 року включно (до видачі судового наказу про стягнення аліментів) становив 3969,44 грн, з жовтня по грудень 2018 року – 3892,59 грн. Середньомісячний  розмір заробітку за 2020 рік становив 5962,27 грн (а.с.68 зворот т.1).

Вищевказані надані до суду першої інстанції докази не підтверджують значного покращення матеріального становища платника аліментів, яке могло б бути підставою для збільшення розміру стягуваних з нього аліментів.

Наявність заборгованості по сплаті аліментів сама по собі не може бути підставою для збільшення розміру аліментів.

З метою врегулювання питання щодо сплати боржником аліментів на утримання дітей представником заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 10 лютого 2020 року державному виконавцю було надано інформацію про сплату ОСОБА_2 за період з 07.10.2018 року по 05.02.2020 року аліментів на загальну суму 46 700 грн (а.с.87 т.1). При цьому відомості такої заяви в частині розміру сплачених відповідачем аліментів не узгоджуються з розрахунком заборгованості, проведеним державним виконавцем.

Крім того, згідно з довідкою №07 від 21.01.2021 року донька відповідача – ОСОБА_4 дійсно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Теремки» Броварської міської ради Київської області з 2017 року по теперішній час. Тато цікавиться питаннями виховання дівчинки. Виявляє цікавість до консультацій і рекомендацій щодо навчання і виховання. Батько періодично сплачує за харчування дитини в закладі освіти та забезпечує всім необхідним щодо навчально-виховного процесу в групі (а.с.76 т.1).

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 через третіх осіб отримує кошти готівкою, які перераховує зі свого товариства на рахунки третіх осіб начебто за надані послуги чи товари, які не вказує як свій прибуток, жодними доказами не підтверджено.

Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що колишній чоловік на сімейні заощадження та кошти від підприємницької діяльності придбав в ЖК «Палладіум» у м.Бровари двокімнатну квартиру, оскільки згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 (а.с.11 т.1). Докази, що вказана квартира була придбана за кошти відповідача, в матеріалах справи відсутні. Той факт, що батько дітей зустрічається з ними саме в цьому житловому приміщенні, не підтверджує факт його проживання в цій квартирі і її належності відповідачу. Доказів, що у власності ОСОБА_2 є нерухоме майно, позивачкою не надано.

Доводи позивачки, що придбані у шлюбі два автомобілі відповідач відчужив своїй співмешканці і він ними постійно користується, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки 1/2 їх вартості стягнуто на користь ОСОБА_1 за судовим рішенням, яке наразі перебуває на примусовому виконанні.

Крім того, доводи ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 декілька разів на рік відпочиває за кордоном, за відсутності доказів здійснення ним витрат на такий відпочинок і їх розміру, не можуть бути підставою для задоволення її вимог про збільшення розміру аліментів.

Щодо вимог апеляційної скраги про стягнення з відповідача 1/2 частини додаткових витрат у розмірі 275 грн від суми 550 грн на відвідування ОСОБА_3 гуртку з карате, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 1/2 частини додаткових витрат у розмірі 200 грн від суми 400 грн, оскільки ОСОБА_1 надано на підтвердження факту понесення додаткових витрат на дитину лише квитанцію про сплату нею 16 березня 2020 року 400 грн Броварській МФ Кіокушинкай карате як внесок ОСОБА_7 (а.с.18 т.1).

Інших доказів про понесення позивачкою таких додаткових витрат не надано, як не надано доказів того, що на даний час вартість одного заняття карате коштує 550 грн, а також про те, що такі передбачувані витрати на дитину позивачка нестиме до досягнення сином повноліття.

Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів відвідування сином гуртку з плавання і оплати нею кожного такого заняття у розмірі 315 грн.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                   П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                   Судді: