Справа № 2-5041/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

28 вересня 2010  року    Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого -        судді  Самсонової О.А.

при секретарі -       Півень Я.В.,

за участю:

представника позивача – Теслюк Н.Г.,

відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Госпрозрахункової житлово-комунальної дільниці №7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ГЖЕД №7 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2007 року  по 31 травня 2010 року в сумі 690 грн. 57 коп.  

В судовому засіданні представник позивача Теслюк Н.Г. позов підтримала в повному обсязі, просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача 690 грн. 57 коп. заборгованості з витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2007 року  по 31 травня 2010 року. Пояснила суду, що будинок АДРЕСА_1, в якому проживають відповідачі, перебуває на балансі позивача. Хоча письмового договору про надання відповідачам послуг на утримання будинку та прибудинкової території позивачем не укладалося, але позивачем послуги надавались, відповідачі такі послуги отримували. Вважає, що відповідачі як власники квартири, зобов’язані брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території. Крім того, відповідачі приймали послуги, що надаються позивачем, від отримання цих послуг не відмовлялись. Тому просила позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  в судовому засіданні проти позову заперечили. Вважають, що оскільки між сторонами немає відповідного договору, вони нічого не повинні сплачувати позивачу. Крім того, ГЖЕД №7 послуги надаються на незадовільному рівні. Позивачем допущено бездіяльність у вирішенні проблеми з ліквідації протікання покрівлі. Тому вважають, що витрачені ними кошти на ремонт покрівлі мають бути зараховані в рахунок вартості послуг, наданих позивачем. Після того, як буде здійснено таке зарахування та позивачем з ними буде укладено договір на надання послуг вони будуть слачувати їх в повному обсязі. В даний час в задоволенні позову просять відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача ГЖЕД №7 та ним обслуговується.

Квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 31.10.1992 року.

При цьому договору про обслуговування будинку та прибудинкової території сторонами не укладалось.

Але однією стороною – позивачем по справі ГЖЕД №7 - надавались другій стороні – відповідачу по справі власнику квартири ОСОБА_2 послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, відповідач зазначені послуги приймала та до  01 серпня 2007 року оплачувала. Від отримання послуг відповідач не відмовлялась.

Відмовляючись оплачувати послуги ГЖЕД №7 по утриманню будинку та прибудинкової території на даний час відповідач діє  недобросовісно та всупереч норм чинного законодавства.

При цьому суд вважає, що  разом з виникненням у відповідача ОСОБА_2 права власності на квартиру у неї виник і обов’язок брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території.

Фактично  з виникненням у відповідача права власності на квартиру між нею позивачем  виникли відповідні правовідносини з утримання будинку та прибудинкової території.

До такого висновку суд приходить на підставі ч.2 ст.382 ЦК України, згідно якої власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності  приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Тобто, внаслідок виникнення у неї права власності на квартиру у багатоквартрному будинку у відповідача виникло право спільної сумісної власності з іншими власниками квартир у цьому будинку, в тому числі і з позивачем, на його окремі елементи та загальні інженерні конструкції.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому суд приходить до висновку, що відповідач як власник квартири у багатоквартирному будинку та відповідно як співвласник будинку зобов’язана утримувати як свою квартиру, так і будинок, в якому ця квартира розташована.

Чинним законодавством передбачена також і форма участі власника квартири в утриманні будинку та прибудинкової території, а саме - через внесення коштів на рахунок відповідної ГЖЕД.

Крім того, відповідно до  п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 власник квартири зобов'язаний укласти договір  на   надання   житлово-комунальних   послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані   житлово-комунальні   послуги   у  строки, встановлені договором або законом.

Такі ж норми містить і п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Тобто, законодавством передбачена активна позиція власника квартири у правовідносинах з утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, суд враховує, що не сплачуючи на рахунок позивача плату за послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, відповідачі позбавив позивача фінансової можливості оплачувати необхідні роботи та матеріали на обслуговування будинку.

При перевірці суми заборгованості суд бере до уваги, що протягом спірного періоду правовідносини з житлово-комунального обслуговування населення крім інших нормативних актів регулювались відповідними розпорядженнями голови Полтавської обласної державної адміністрації, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.02.2008 року  № 50 «Про встановлення тарифів  на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», якими закріплювались тарифи на житлово-комунальні послуги.

Розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території позивачем відповідачу нарахований з врахуванням затверджених тарифів на житлово-комунальні послуги.

Нормативними актами України, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено можливості звільнення споживача від обов’язку оплачувати комунальні послуги в разі незадоволення їх якістю.

Посилання відповідачів на те, що вони несли витрати по оплаті матеріалів та послуг з ремонту покрівлі будинку, суд не розцінює як підставу для звільнення відповідача ОСОБА_2 від обов’язку сплачувати кошти на утримання будинку та прибудинкової території. При цьому суд бере до уваги, що подібне зарахування платежів відповідачі з позивачами не погоджували, діяли за власною ініціативою. На даний час підстави для здійснення зарахування витрат відповідачів в рахунок заборгованості перед ГЖЕД №7 відсутні.

Крім того, припинивши оплату послуг на утримання будинку та прибудинкової території, відповідач ОСОБА_2 не взяла до уваги наступне.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.02.2008 року  № 50 «Про встановлення тарифів  на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» в додатку №1 визначені виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. До таких виконавців віднесений і ГЖЕД №7 (пункт 7 додатку №1).

В додатку №2 до вказаного рішення визначений перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для виконавців послуг, визначених пунктом 1 цього рішення (в тому числі і для ГЖЕД №7). До таких послуг крім інших віднесені заходи з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем тепловодопостачання, водовідведення і зливної каналізації, але не покрівлі, фасаду будинку, тощо.

Тому суд вважає такими, що заслуговують на увагу, пояснення представника позивача про те, що ремонт покрівлі перебуває поза межами компетенції ГЖЕД.

Таким чином судом встановлено, що на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за період з 01 серпня 2007 року  по 31 травня 2010 року становить 690 грн. 57 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів як до співвласників квартири АДРЕСА_1. Але враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на право власності на ім’я ОСОБА_3, суд вважає, що стороною в правовідносинах з утримання будинку та прибудинкової території є ОСОБА_2, а тому заборгованість з оплати таких витрат має бути сплачена нею.  

Тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ГЖЕД №7 необхідно стягнути суму заборгованості у розмірі 690 грн. 57 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, сплачені позивачем при подачі позову до суду. Всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму у розмірі 720 грн. 57 коп.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути державне мито у розмірі 51 грн.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер не встановлений, на користь Госпрозрахункової житлово-комунальної дільниці №7 заборгованість  в розмірі 690 грн. 57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 30 грн. , всього стягнути  720 грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51 грн.  

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення рішення .

Головуючий                                 О.А.Самсонова