ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5,  м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                                      УХВАЛА

07 вересня 2021 року                         м. Харків                Справа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 394066751,36 грн,

особа, дії якої оскаржуються – приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, м. Маріуполь Донецької області,

Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача (скаржника) - представник не прибув,

приватний виконавець - не прибув.

Предметом судового розгляду є скарга Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» без дати та №б/н (за вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

Явка учасників судового процесу судом не визнавалася обов`язковою.                                                        

26.08.2021 (згідно з накладною «Укрпошта Експрес» за №9340210666115 на поштовому відправленні) Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» звернулось до Господарського суду Луганської області відповідно до ст. 339 ГПК України зі скаргою без дати та №б/н (за вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), згідно з якою просить:

- визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.02021 ВП №66441729;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.02021 ВП №66441729.

Обґрунтовуючи вимоги за скаргою скаржник (боржник) зазначає, що  09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 №9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Боржник вважає, що  дії приватного виконавця вчиненні поза межами його повноважень, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та неправомірними, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу сплинув у 2019 році, а також відсутні підстави для стягнення основної винагороди виконавця.

Так, боржник наполягає, що строк пред`явлення наказу був пропущений стягувачем, у зв`язку з тим, що 19.03.2019 на підставі заяви стягувача Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження №58667811 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 №9/5014/969/2012 (5/65/2011), а 16.07.2020 на підставі заяви стягувача винесено постанову про повернення цього наказу стягувачу.

Боржник, посилаючись на норми ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив, що в цьому випадку повернення виконавчого документу відбулось на підставі заяви стягувача, а не на підставі неможливості виконання рішення або заборони на відчуження на майно, у зв`язку з чим це не є підставою для поновлення строку для повторної подачі виконавчого документу з дня повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, оскільки строк не переривався.

Крім того, боржник вважає безпідставним зазначення в п.3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2021 ВП№66441729 щодо стягнення з боржника основної винагороди виконавця у розмірі 7954422,08 грн, оскільки для стягнення цієї винагороди необхідна наявність двох умов: здійснення приватним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості, що на час відкриття провадження здійснено не було.

Ухвалою від 30.08.2021 суд прийняв вказану скаргу та призначив її до розгляду в судовому засіданні 07.09.2021 о 14 год 45 хв.

08.05.2020 до відділу документального забезпечення суду від стягувача надійшов відзив на скаргу від 02.09.2021 №31/01-1774, в якому останній проти доводів заперечує та просить відмовити у задоволенні скарги з огляду на таке.

Як зазначає стягувач, що він своєчасно пред`явив до виконання наказ Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) від 04.04.2016 (трирічний строк пред`явлення – до 05.04.2019).

19.03.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58667811 з примусового виконання.

За заявою стягувача 16.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався, після переривання перебіг строку поновився. Стягувач зазначив, що державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.07.2020 у п. 3 визначив, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.07.2023. Зазначена постанова про повернення виконавчого документу є чинною, боржником не оскаржувалася.

Як вказує стягувач, повернення виконавчого документа за його заявою не позбавило останнього права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Так, 16.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62597669 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011). За заявою стягувача 15.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Стягувач вважає, що вищезазначене свідчить, що повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання і це було здійснене ним з додержанням строку, встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач зазначив, що питання, пов`язані з винагородою приватних виконавців, регулюються ст. 31 Закону України «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» і ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», п. 9 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Пунктом 19 Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому       Законом України       «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Крім того, стягувач повідомив, що 09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Н.В. було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

З огляду на викладене, стягувач вважає, що скарга боржника є безпідставною та не обґрунтованою, а тому підстави для її задоволення відсутні.

07.09.2021 до початку розгляду скарги на електронну пошту суду від представника приватного виконавця Григорчука П.В. надійшов електронний лист,  підписаний електронним цифровим підписом з відзивом на скаргу без дати та №б/н, де вказано про безпідставність вимог скарги, з підстав аналогічних підставам, вказаним стягувачем, та заявлено про відшкодування приватному виконавцеві витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.

До відзиву додано копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія АП №3624 від 09.02.2018, ордеру серії ДП № 2111/048  від 07.09.2021, договору про надання правової допомоги  від 01.09.2021 № 01-09-2121 та акту надання послуг №07/09 від 07.09.2021 на суму 12000,00 грн.

У судове засідання 07.09.2021 представники стягувача, боржника та приватний виконавець не прибули, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України)

Обставини справи, встановлені судом.                                                        

У 2011 році Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі – позивач) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі – відповідач) заборгованості за договором поставки природного газу від 28.01.2011 № 06/11-48, а саме: 313023445,02 грн основного боргу, 3411912,92 грн пені, 1499085,56 грн інфляційних нарахувань, 659851,08 грн - 3% річних. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач прийняті на себе зобов`язання виконав частково, розрахувавшись із позивачем не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 8206220,29 грн, пеню у сумі 3411912,92 грн, інфляційні нарахування у сумі 67926 087,57 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви - 72801,99 грн. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 80082,19 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 залишено без змін.                                    

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 Господарським судом Луганської області               видано відповідний наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012.

19.03.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58667811 з примусового виконання.

За  заявою стягувача 16.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

16.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62597669 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

За заявою стягувача 15.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

26.08.2021 Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» звернулось до Господарського суду Луганської області відповідно до ст. 339 ГПК України зі скаргою без дати та №б/н (за вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), згідно з якою просить:

- визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.02021 ВП №66441729;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.02021 ВП №66441729.

Стягувач та приватний виконавець проти скарги заперечили з підстав, викладених вище у відзивах на скаргу.

Встановивши фактичні обставини оскарження боржником дій приватного виконавця та надані учасниками провадження докази, суд враховує таке.

Статтею 1291 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

У ч. 1               ст. 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону  виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів».

Згідно п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тобто, наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016                       № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) може бути пред`явлений до виконання у встановлені Законом  строки,  а саме протягом трьох років (ч. 1 ст. 12). Строки, зазначені в частині першій ст. 12 вказаного Закону, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному   виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, з моменту набрання законної сили Законом № 1404-VIII від 02.06.2016 наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 №9/5014/969/2012 (5/65/2011) підлягає пред`явленню у встановлені цим Законом строки, а саме: протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, тобто до 04.04.2019 (включно).

Так, як вказує заявник, проти чого не заперечують і інші учасники справи, наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 №9/5014/969/2012 (5/65/2011) у встановлені Законом строки було пред`явлено до виконання, та  19.03.2019 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 58667811.

За заявою стягувача 16.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону.

16.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62597669 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

За заявою стягувача 15.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, як вже зазначалось судом, в        силу п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, зважаючи на пред`явлення стягувачем наказу до виконання 19.03.2019, 16.07.2020 та 09.08.2021, про що у відповідності до вимог чинного законодавства виконавцем  виносились  постанови про відкриття виконавчого провадження, суд констатує, що з моменту пред`явлення наказу до виконання встановлений Законом трирічний строк не пропускався стягувачем, перервався та його перебіг починався заново.

Суд звертає увагу на те,  що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 12 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Зазначені положення законодавства визначають момент, з якого встановлюється строк пред`явлення виконавчого документу до виконання у двох визначених законом випадках, а саме:

1) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення;

2) у разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Разом з тим, зазначеною нормою не виключається та не обмежується можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав. Позаяк, момент пред`явлення виконавчого документу до виконання у випадках повернення його стягувачу з підстав, не передбачених приписами ч. 5 ст. 26 Закону (зокрема, повернення виконавчого документу за заявою стягувача, тощо), встановлюється з моменту пред`явлення до виконання, а не з дня його повернення.

Вказана правова позиція відображена також у постанові Великої  Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 було пред`явлено до виконання в межах встановленого законом трирічного строку (без його пропуску), а тому приватний виконавець у відповідності до вимог законодавства прийняв наказ до виконання, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2021. Тобто повторне пред`явлення наказу до виконання було здійснене стягувачем з додержанням строку, встановленого ст.12        Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання останньої протиправною та її скасування з цих підстав.

Щодо оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021, зокрема, про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 7954422,08 грн, суд враховує таке.

Згідно з ч. 2       ст. 74 Закону       України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що       Законом України «Про виконавче провадження»       встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій та/або штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 28.11.2018 у справі № 2-01575/11 та інших.

Приймаючи до уваги той факт, що предметом розгляду скарги є оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій в п. 3 зазначено про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 7954422,08 грн, в тому числі з підстав неправомірності його нарахування, суд, з огляду на вище викладене, вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що дії/бездіяльність органу ВДВС в цій частині не підлягають оцінці в межах порушеної господарської справи в порядку визначеному       Господарським процесуальним кодексом України, а є предметом розгляду окремої справи, яка повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства, як то було зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17. В порядку господарського судочинства повинні розглядатися вимоги (доводи) скаржника щодо протиправності дій ВДВС в частині порушення виконавчого провадження.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021 щодо стягнення провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в господарських судах.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно положень ч.ч. 1,3 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, зважаючи на прийняття приватним виконавцем постанови 09.08.2021        про відкриття виконавчого провадження №66441729        у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого відсутнє порушення прав заявника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні решти скарги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».

Вирішуючи питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Частина 1       ст. 123 ГПК України       встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3       ст.123 ГПК України).

Відповідно до       ст. 344 ГПК України       судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

У відзиві на скаргу представник приватного виконавця Григорчука Н.В. – адвокат Прибильський В.Г. повідомив, що приватний виконавець планує понести витрати з розгляду справи №9/5014/969/2012 (5/65/2011) в розмірі 15000,00 грн.

Як зазначив представник приватного виконавця, приватним виконавцем Григорчуком Н.В. було укладено із адвокатом Прибильським В.Г. договір                         № 01-09-2ІІІ про надання правової допомоги від 01.09.2021. На підставі цього договору адвокатом Прибильським В.Г. приватному виконавцю Григорчуку П.В. надані послуги з підготовки відзиву на скаргу ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» та інші послуги необхідні для захисту прав приватного виконавця. На підставі акту виконаних робіт №07/09 від 02.09.2021 адвокатом Прибильським В.Г. надано послуг приватному виконавцю Григорчуку П.В. в рамках справи №9/5014/969/2012 (5/65/2011) на загальну суму тільки 12000,00 грн, які підлягають стягненню з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» у разі відмови в задоволенні скарги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником приватного виконавця надано у матеріали справи: копію договору про надання правової допомоги               №01-09-2021 від 01.09.2021, укладений між приватним виконавцем Григорчуком П.В. та адвокатом Прибильським В.Г.,              копію акту надання послуг №07/09 від 07.09.2021 на суму 15000,00 грн.

Повноваження адвоката Прибильського В.Г. підтвердженні копіями свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія АП №3624 від 09.02.2018 та ордера серії ДП №2111/048 від 07.09.2021.

Разом із тим, згідно з ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки приватний виконавець не є стороною у справі, то вказані витрати не підлягають відшкодуванню на його користь.

Крім того, суд зазначає, що визначення правомірності підстав відкриття виконавчого провадження входить до кола професійних знань приватного виконавця і не повинно потребувати  правової допомоги адвоката з цього приводу.

Мета законодавця щодо обмеження виключно сторонами кола осіб, на користь яких може бути відшкодована професійна правнича допомога, вбачається в тому, що вони потребують такої допомоги в силу відсутності професійних правничих знань.

Щодо приватного виконавця, рівно як і державного, то вказані  особи повинні в силу своєї посади, бути обізнані щодо правового регулювання своєї діяльності, адже при її здійсненні вони керуються виключно нормами, що регулюють процес примусового виконання.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткову відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.

Керуючись ст.ст. 123, 126, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 232, 234, 235, 339-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. В частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021 – провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) закрити.

2. В решті скарги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» без дати та №б/н (за вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) – відмовити.

Ухвала набрала законної сили 07.09.2021 відповідно до ч. 2 ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені  ст.256  ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено 10.09.2021.

          Суддя                                                                                                   О.С. Фонова