Справа № 22-9951/10 Головуючий в 1-й інстанції Вовк С.В.
Доповідач Горелкіна Н.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 30 » вересня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Штелик С.П., Ратнікової В.М.
при секретарі - Пасинок В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» про внесення змін до кредитного договору,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду позовну заяву залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з»ясував обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2007 р. між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем АКБ «Індустріалбанк» в особі Київської філії АКБ «Індустріалбанк» було укладено кредитний договір № КRА/0300/236/07, відповідно до п. 1.1. якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 22970,30 доларів США строком з 15.06.2007 р. по 14.06.2014 р. включно для/на придбання автотранспортного засобу Сіtгоеn С4 SХ, 2007 року випуску зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12 % річних.
15.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави нерухомого майна № КRAZ/0300/124/07, а саме автомобіля НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності.
У позивача утворився значний обсяг простроченої заборгованості за кредитним договором.
З метою врегулювання питання щодо подальшого зростання заборгованості за кредитом банком було підтримано заяву позичальника щодо надання їй кредитних канікул та реструктуризації заборгованості за кредитним договором, що виникла.
24.03.2009 р. позивач подала до банку заяву про надання їй кредитних канікул (а.с. 68). Також брат позивача ОСОБА_3 написав заяву про те, що згодний виступити поручителем по кредитному договору за умови надання відстрочки платежів (а.с. 67).
За результатами розгляду вказаних заяв рішенням Правління банку від 16.04.2009 р., що оформлене протоколом, було вирішено задовольнити частково заяву позичальника та надати ОСОБА_2 відстрочку платежів по кредитному договору.
Проте позивач не виконала вказаного рішення шляхом підписання відповідних додаткових угод.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.І ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, — змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин
не настане;
зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла
усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї
вимагалися;
виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і
позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні
договору;
із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни
обставин несе заінтересована сторона.
Згідно ч. 4 ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить сусіпільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Вирішуючи спір, суд правильно виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Згідно з п. 10.6. кредитного договору, укладеного та підписаного позивачем та відповідачем, позичальник попереджений банком, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе позичальник, а тому посилання в скарзі на те, що договір повинен бути змінений внаслідок підвищення курсу долара США по відношенню до національної валюти України.
Суд також дійшов до правильного висновку про те, що зменшення прибутковості діяльності позивача та взагалі діяльності її родини по відношенню курсу долара до курсу гривні; її перебування у декретній відпустці також не є істотною зміною обставин, внаслідок яких може бути змінений кредитний договір.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді