ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "11" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 5/166

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Зарудяної Л.О.

при секретарі                                                            Кулик О.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Левченко Р.Р. - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест",

від відповідача: Ніколаєнко М.М. ( довіреність 5/4-205 від 06.02.2006 року,                   Коновалова Л.А. (довіреність 5/4-462 від 15.03.2007 року),  

 

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "08" травня 2007 р. у справі № 5/166 (суддя Брагіна Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", м.Житомир

до Управління державного департаменту України по питанням виконання покарань в Житомирській області, м. Житомир  

про стягнення 42911,12 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.05.2007р. у справі №5/166 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест" до Управління Державного департаменту України по питанням виконання покарань в Житомирській області про стягнення 42911,12 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,  в якій просить вищевказане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- неправомірним є висновок суду, що ТОВ "Еверест" не надало суду належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а надані товариством докази не прийняті судом до уваги;

- відповідачем порушено умови договору щодо оплати 32371,60грн. за встановлене у відповідача обладнання та виконання робіт по встановленню обладнання по основному договору та доповненню до нього, в зв'язку з чим ТОВ "Еверест" понесло збитки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати.

Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Житомирської області від 08.05.2007року законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Еверест" звернулось до суду з позовом до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області про стягнення 32371,60грн. заборгованості за додатково виконані ремонтні  електромонтажні роботи   згідно договору №25 від 25.07.2001р. та 2945,84грн. - 3% річних, 7233,68грн. індексу інфляції (а.с.2-4, т.1).

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що виконував підрядні роботи для відповідача, за які відповідач розрахувався частково, зокрема не розрахувався за виконані додаткові роботи та роботи, погоджені з відповідачем, тому існує заборгованість в сумі 32371,6грн., але акти виконаних робіт та довідку про вартість робіт відповідач не підписує. Вважає, що строк позовної давності не пропущений, оскільки роботи виконував позивач на протязі 2001-2004 років. По закінченню виконання робіт було складено акти виконаних робіт в січні 2004 році, які передано відповідачу, але відповідач відмовився їх  підписувати. Тому було направлено вимогу про сплату боргу, яку відповідач залишив без задоволення.

25.07.2001 року між сторонами був укладений договір №25, згідно якого  позивач зобов'язувався виконати електромонтажні ремонтні роботи для відповідача, а відповідач оплатити вартість виконаних ремонтних робіт  (а.с. 9-11, т.1).

Згідно п.2.1 договору, загальна вартість договору - 34684грн., що також було погоджено локальним кошторисом (а.с.60-65, т.1).

Відповідно до п.3.1 договору, при закінченні робіт сторони підписують акт здачі-прийомки робіт.

Відповідно до календарного плану робіт до зазначеного договору №25 від 25.07.2001р. ремонтні роботи повинен  був виконати позивач до серпня 2001 року (а.с.66, т.1).

Пунктами 2.2, 2.3 договору передбачені умови оплати, а саме:

- поставка обладнання при 100% оплаті його вартості,

- 50% попередня  оплата  вартості виконаних монтажних   робіт,

- 50% - після підписання акту - прийому  в експлуатацію виконаних робіт

На виконання умов договору відповідач перерахував позивачеві  платіжними дорученнями  №309  від 08.08.2001р. - 17342,00грн., № 386  від 03.10.2001р. - 4190грн., №364 від 29.10.2002р. - 4857,60грн., №506 від 20.12.2001р. - 15000грн. (а.с.70-71, 73-74,76, т.1), а всього 41389,60грн.

Слід зазначити, що оплату відповідач здійснював згідно рахунків позивача, виставлених протягом 2001-2002р.р., у яких детально визначено як вартість виконаних робіт, так і вартість матеріалів, тобто відповідачем погоджено суми, зазначені в рахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, серед актів, складених позивачем, сторони погодили тільки вартість виконаних робіт згідно акта №168 за грудень 2002р. і довідки  на суму 834грн. (а.с.24-25, т.1) та акта №169 за грудень 2002р. і довідки на суму 595,20грн. (а.с.28-29, т.1), так як зазначені  акти та довідки підписані обома сторонами.

Акти виконаних підрядних робіт і довідки про вартість виконаних робіт за типовими формами -  №КБ-2-в та КБ-3 відповідачем не підписані.

Позивачем також не погоджено і додаткові роботи на суму 32371,60грн. як вбачається  із додатку №1 від 10.06.2002р. до договору від 25.07.2001р. (а.с.17, т.1).

Від призначення судової експертизи щодо встановлення вартості виконаних робіт та використаних будівельних матеріалів, обладнання сторони відмовилися.

Відповідно до вимог п.1 Наказу  №237/5 від 21.06.2002р.  Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві",  що уже діяв на період виконання підрядних робіт позивачем для відповідача, було  затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2-в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", які запроваджуються і застосовуються з 01 липня 2002року  для визначення вартості виконаних обсягів  підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Акт складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства (незалежно від форми власності цього підприємства), якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи з залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (п.2 зазначеного вище наказу).

Як свідчать матеріали справи, ремонтні електромонтажні  роботи виконував позивач для  відповідача за рахунок бюджетних коштів.

У разі складання актів приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в) у довідці вартість виконаних підрядних робіт за період з початку року визначається як сума вартості робіт згідно з актами за попередні періоди (п.8  Пояснення щодо заповнення "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт").

Надані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт №165, №167 за січень 2004р., довідки  про вартість виконаних робіт за січень 2004 року, додаток №1 до договору на виконання додаткових робіт (а.с.17, т.1) не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не оформлені належним чином, тобто не підписані відповідачем відповідно до п.3.1 договору та  Пояснення щодо заповнення  "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (типової форми №КБ-2в).

Відповідно до ст.ст.332,334 ЦК Української РСР, які діяли на період відносин між сторонами та ст.ст.844,887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та  пошукових робіт  підрядник  зобов'язується  розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх; до договору підряду  на проведення проектних і пошукових робіт  застосовуються  положення  цього  Кодексу,  якщо  інше   не встановлено законом.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Оскільки інше договором №25 не встановлено, кошторис №1 на виконання монтажних робіт є твердим. Отже, зміни до нього можуть вноситись лише за погодженням сторін, а всі витрати, пов'язані з перевищенням кошторису повинен нести позивач, який виконав додаткові роботи без попереднього погодження з відповідачем.

Законом (зокрема, статтею 33 ГПК України) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач - ТОВ "Еверест" не довів ні місцевому, ні апеляційному господарському суду факт попередження відповідача про перевищення кошторису та не надав належних доказів виконання робіт. Відповідач також заперечує проти повідомлення позивача про перевищення складеного кошторису.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, те, що волевиявлення учасника правочину має бути  вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Крім того, ч.3 ст.632 ЦК України передбачає, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

На даний час роботи за договором виконані, в зв'язку з чим зміна вартості виконаних робіт є неможливою.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів  вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 08.05.2007р. є законним та обгрунтованим, отже, підстав для його скасування і задоволення апеляційної скарги не вбачається.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 08 травня 2007 року у справі №5/166 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест" - без задоволення.    

2. Справу №5/166 повернути до господарського суду Житомирської області.  

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4- в наряд