КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.06.2007                                                                                           № 37/47

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Смірнової  Л.Г.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                     Кулачок О.А.  

 За участю представників:

 від позивача -Каліберда О.Л. (дов. № 1269 від 15.06.07),         

від відповідача –   Шендерук М.О. (дов. б/н від 15.01.07),

Петлицький Я.А. (дов. б/н від 15.01.07),

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Слов"янський крейдовапняний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.03.2007

 у справі № 37/47 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               ВАТ "Слов"янський крейдовапняний завод"

 до                                                   ТОВ "Валеон"

             

                       

 про                                                  стягнення 12266,50 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 37/47 від 16.03.2007 відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Слов’янський крейдовапняний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Валеон” про  стягнення 12266,50грн. передплати за договором поставки № ін 5/1005 від 20.10.2005.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на необґрунтованості позовних вимог виходячи з того, що спірне майно (грошові кошти) було набуте відповідачем у власність на підставах, не заборонених законом відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №ін5/1005 від 20.10.2005.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати вищезазначене рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що Господарським судом м. Києва було порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 509, ч.2 ст. 538, 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

Позивач наголошує на тому, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не вірно встановлено той факт, що позивачем не було належним чином виконано обов’язок по здійсненню попередньої оплати у встановленому договором розмірі, а відповідач є “добросовісним набувачем” грошових коштів позивача.

На думку позивача, відповідачем не доведено, що відповідач звертався до позивача з вимогою здійснити оплату товару та отримати товар зі складу відповідача, а позивач в свою чергу даний лист залишив без відповіді.

Також в апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що Господарським судом м. Києва було порушено норми процесуального права, а саме  не задоволено клопотання позивача про зміну позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 розгляд апеляційної скарги призначений на 18.06.07.

У судове засідання апеляційної інстанції з’явився представник позивача, який повністю підтримав доводи, викладені  в апеляційній скарзі та представники відповідача, які заперечили проти апеляційної скарги з тих самих підстав, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Валеон” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Слов’янський крейдовапняний завод” (покупець) було укладено договір поставки №ін5/1005 від 20.10.2005 (далі - Договір).

В пункті 1.1 зазначено, що постачальник зобов’язується, поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. Кількість та асортимент товару погоджується сторонами попередньо та вказується в Додатках до даного Договору, які складають  його невід’ємну частину.

Ціна товару, погоджується сторонами попередньо та фіксується у Додатках до даного договору, які складають його невід’ємну частину. Покупець здійснює оплату Товару на підставі рахунку - фактури у розмірі 50% від загальної суми Договору. Після заходу товару на склад постачальника він попереджає покупця (усно або у письмовій формі), який зобов’язується протягом 3-х банківських днів внести на рахунок останні 50% від загальної суми Договору (п. п. 4.1, 5.1, 5.2 Договору).

Сторонами була підписана специфікація № 1105 до Договору, відповідно до п.1 якої постачальник поставляє покупцю комбінований токарний верстат SKF – 800 вартість якого становить 25532,99 грн.

В свою чергу позивач на виконання вимог Договору мав здійснити попередню оплату товару в розмірі 12766,50 грн., проте позивачем була здійснена оплата товару лише в розмірі 12266,50грн.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх   заходів,   необхідних   для   належного   виконання   нею зобов’язання, враховуючи   інтереси   другої   сторони   та   забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань  є  підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як передбачено ст.   629    ЦК    України,   договір   є обов’язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №1 від 30.01.2006 (а.с. 15) відповідач звернувся до позивача з вимогою здійснити оплату товару та отримати товар зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю “Валеон”, проте Відкрите акціонерне товариство “Слов’янський крейдовапняний завод” даний лист залишило без відповіді.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не був належним чином виконаний обов’язок перед відповідачем по здійсненню попередньої оплати у встановленому Договором розмірі, а відповідач в свою чергу зупинив виконання своїх обов’язків щодо поставки товару позивачу.

В свою чергу судовою колегією критично оцінюються посилання позивача на те, що відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з вимогою здійснити оплату товару та отримати товар зі складу відповідача, адже до матеріалів справи надано завірену копію поштового повідомлення (а.с. 34) про вручення листа Відкритому акціонерному товариству “Слов’янський крейдовапняний завод” 03.02.2006 (оригінал було надано для огляду суду в судовому засіданні).

Відповідно до статті 389 ЦК України, гроші не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.

В зв’язку з тим, що спірне майно (грошові кошти) було набуте Товариством з обмеженою відповідальністю “Валеон” у власність на підставах, не заборонених законом, судова колегія вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів у сумі 12266,50 грн.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового регулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин Господарським судом м.Києва правомірно відхилено і не прийнято до розгляду клопотання позивача від 06.03.2007 про зміну позовних вимог, адже в поданому клопотанні позивач змінив як підставу так і предмет позову.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який повинен був довести безпідставність отримання відповідачем 12266,50 грн.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2007 по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Слов’янський крейдовапняний завод” залишити без задоволення, а рішення Господарського  суду  міста Києва від 16.03.2007 у справі № 37/47 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 37/47 повернути до Господарського суду   міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Смірнова  Л.Г.

                                                                                          Малетич  М.М.