КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2007 № 26/259
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача – Винокуров О.В. – за довір.
від відповідача – представник не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континент"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.07.2007
у справі № 26/259
за позовом ЗАТ "Страхова компанія "Вусо"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континент"
про стягнення 14287,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2007р. у справі №26/259 позовні вимоги було задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що його було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та за неповного з’ясування фактичних обставин справи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегією встановлено наступне:
22.08.2006р. в м. Донецьку сталася дорожньо транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 21093 (д.н. АН 3192 ВН), що належить П'ятиборець І.В. під керуванням Пустовий С.М. та автомобіля ЗІЛ -5301 ПО (транзитний номер 6191 МР), що належить ТОВ ТД «Континент», під керуванням Дубіна В.Я.
Дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія відповідача, Дубіна В.Я., що встановлено постановою Волноваського районного суду Донецької області від 08.09.2006р.
Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21093 (д.н. АН 3192 ВН), який був застрахований позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 10979 -02-02 від 27.06.2006р.
Згідно договору страхування страховим випадком визнається подія у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно п.5.2 договору страхування є рахунок СТО.
Відповідно до заказ - наряду СПД фізичної особи Кумінова З.Г. № 000238/1 від 30.08.2006р. вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 14 287 грн., про що також був складений страховий акт № 1547 від 28.09.2006р.
На підставі заяви страхувальника позивач платіжним дорученням № 5349 від 28.09.2006р. перерахував СПД - фізичній особі Кумінову З.Г. страхове відшкодування в сумі 14287, 00 грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 933 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14287,00 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на ст. 993 ЦК України в якій зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. А саме зазначає, що Позивач не висунув вимоги до Відповідача про відшкодування завданої шкоди.
Таке твердження відповідача колегія вважає не законним та необґрунтованим.
Так, ст..993 ЦК України передбачає право Страховика вимагати від особи, відповідальної за завдані збитки, відшкодування завданої шкоди, а не регламентує досудовий порядок врегулювання спору. Окрім того ст. 6 ГПК України передбачено, що підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.
Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на порушення судом ст. 87 ГПК України, а саме стверджує, що Відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Але таке твердження відповідача не відповідає матеріалам справи та не може бути прийнято колегією до уваги.
Як зазначено у рішенні Господарського суду м. Києва від 05.07.2007 р. при розгляді справи були присутні представники як Позивача, так і Відповідача. В матеріалах справи є довіреність видана Відповідачем своєму представнику Коржевському Л.Р., який був присутній на судовому засіданні 05.07.2007 р.
Тому твердження Відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не приймається судом до уваги.
За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2007р. є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континент» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.07.2007р. у справі №26/259 залишити без змін.
3. Матеріали справи №26/259 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді