Справа № 517/638/17

Провадження 1-кп/517/6/2021

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А. при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Захарівка Одеської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017160000000103 від 03.02.2017 року відносно обвинуваченої:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Оленівка Балтського району Одеської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , українки, гр. України, з вищою освітою, вдови, не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення: прокурорів: Янковського С.О.,

Костяк О.С., Сердюк А.В.,

Ходоровського Я.О.,

Арікової Ю.В., Ковтун Т.Є.,

сторони захисту:

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката Кузьонного О.І.,

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що Захарівський селищний голова ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займала відповідальне становище і здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, вчинила злочинне діяння, яке дискредитує її, як працівника органу місцевого самоврядування, що набуло негативного суспільного резонансу на території Одеській області.

Так, представник фізичної особи підприємця « ОСОБА_2 » - ОСОБА_3 на початку грудня 2016 року (точна час та дата досудовим розслідуванням не встановлена), з метою отримання в користування земельної ділянки для будівництва магазину для торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами, складів для їх зберігання і будівель для виробництва харчових напівфабрикатів на території смт. Захарівка Захарівського району Одеської області звернувся до голови Захарівської селищної ради Одеської області ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_1 , з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 запропонувала останньому земельну ділянку орієнтовною площею 0,50 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка може бути передана в оренду лише після розроблення та затвердження детального плану території смт. Захарівка Одеської області.

Крім того, ОСОБА_1 обговорила з ОСОБА_3 , що розроблення вказаного плану та подальше надання земельної ділянки в оренду можливе у разі надання їй неправомірної вигоди, яка складається з розрахунку 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень за прийняття та підписання рішень Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка та про розроблення вказаного плану. Також, ОСОБА_1 повідомила останнього, що за затвердження завдання на розробку детального плану території для будівництва йому необхідно надати їй неправомірну вигоду у розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень.

У подальшому 11 липня 2017 року близько 19 години 00 хвилин у житловому будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 одержано від ОСОБА_3 частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень за прийняття та підписання рішень Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка Одеської області та про розроблення вказаного плану.

Далі, у продовження вказаного злочинного умислу, 10.08.2017 року близько 08 години 25 хвилин, перебуваючи у житловому будинку за вищевказаною адресою ОСОБА_1 одержала від ОСОБА_3 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень, після чого була затримана безпосередньо на місці злочину співробітниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що вона, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, із корисливих мотивів, одержала неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень для себе в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 та просив призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину не визнала в повному обсязі і показала суду, що неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_3 11 липня 2017 року в сумі 15000 гривень та 10 серпня 2017 року в сумі 30000 гривень вона не отримувала, відповідно вказаний злочин не скоювала. Обвинувачена ОСОБА_1 разом із своїм захисником Кузьонним О.І. просять винести щодо неї виправдувальний вирок, оскільки в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, аргументуючи, що відносно обвинуваченої була провокація злочину та недопустимістю зібраних стороною обвинувачення доказів. Також обвинувачена надала суду свої письмові покази, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

Доказуючи провину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, прокурором були надані суду в якості доказів наступні документи та докази, які були досліджені в судовому засіданні:

- витяг із ЄРДР, із якого вбачається що внесені відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою (а.к.п. 143 том 1);

- рапорт старшого оперуповноваженого 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковника Тесленко В. про надання дозволу керівника на спрямування матеріалів перевірки до прокуратури Одеської області (а.к.п. 144 том 1);

- заява ОСОБА_3 на ім`я заступника начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. про прийняття мір до Захарівського селищного голови ОСОБА_1 , яка вимагає в нього 40 тисяч доларів США (а.к.п. 145 том 1);

- заява ОСОБА_3 на ім`я заступника начальника управління по розслідуванню кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури і процесуального керівництва Прокуратури Одеської області Костенку С.К. про прийняття мір до Захарівського селищного голови ОСОБА_1 , яка вимагає в нього неправомірну вигоду в сумі один мільйон гривень за вирішення певного питання (а.к.п. 146 том 1);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) який складений 03.02.2017 року з 18 години 50 хвилин до 19 години 15 хвилин, старшим слідчим першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніковим М.І., з якого вбачається, що гр. ОСОБА_3 заявив про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Із протоколу вбачається, що ОСОБА_3 показав, як та за яких обставин в нього вимагає неправомірну вигоду Захарівський селищний голова ОСОБА_1 у сумі один мільйон гривень (а.к.п. 147-149 том 1);

- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2017 року про дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, які займає Захарівська селищна рада з метою відшукання грошових коштів та інших предметів, здобутих в результаті вчинення злочину (а.к.п. 150 том 1);

- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України з якого вбачається, що старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І. дає доручення заступнику начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. провести певні слідчі дії (а.к.п. 151-152 том 1);

- протокол обшуку приміщення Захарівської селищної ради від 10 серпня 2017 року та додаток до протоколу обшуку, із якого вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 04 серпня 2017 року проводився обшук приміщення Захарівської селищної ради та під час обшуку вилучено: щоденник синього кольору, печатка, паперовий конверт з написом СФГ «Земля» в якому містилися грошові кошти в сумі 10800 гривень, особову справу ОСОБА_1 , копію рішення, протокол пленарного засідання, результати відкритого поіменного голосування від 07.07.2017 року, рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розробку документального плану, проєкт рішення про надання дозволу, заява ОСОБА_6 , журнал звернень громадян (а.к.п. 153-159 том 1);

- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2017 року про дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, які займає Захарівська районна державна адміністрація з метою відшукання грошових коштів та інших предметів, здобутих в результаті вчинення злочину (а.к.п. 160 том 1);

- протокол обшуку приміщення Захарівської районної державної адміністрації від 10 серпня 2017 року та додаток до протоколу обшуку, із якого вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 04 серпня 2017 року проводився обшук приміщення Захарівської районної державної адміністрації та під час обшуку вилучено: склад та зміст детального плану території, копія завдання на розробку детального плану території для будівництва магазину, копія рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розробку документального плану, копія заяви ОСОБА_6 , копія рішення № 55 від 10.07.2017 року, виписка з реєстру, копія трудового договору, копія рішення про надання дозволу на розробку документального плану, викопіювання земельної ділянки, відповідь на лист, печатка відділу архітектури та містобудування Фрунзівської РДА, журнал вхідної документації відділу містобудування (а.к.п. 161-166 том 1);

- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2017 року про дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку, який належить ОСОБА_1 з метою відшукання грошових коштів та інших предметів, здобутих в результаті вчинення злочину (а.к.п. 167 том 1);

- протокол огляду місця події та компактдисками (ч.ч.1, 2), а саме житлового будинку, який належить ОСОБА_1 від 10 серпня 2017 року із якого вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 04 серпня 2017 року проводився обшук житлового будинку, який належить ОСОБА_1 та в ході огляду в гостинній кімнаті на поверхні столу ОСОБА_1 вказала на газету з назвою «7Я» № 31(869)1-7 августа 2017 року між сторінками якої виявлено та вилучено грошові кошти купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 60 штук на загальну суму 30 000 гривень. Крім того, в ході обшуку в спальній кімнаті, в шафі було виявлено та вилучено грошові кошти купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 91 штука на загальну суму 45 500 гривень. Також виявлено та вилучено товаро-транспортну накладну на 1 аркуші. Крім того, в ході обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти на суму 830 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 8 штук, одна купюра номіналом 20 доларів США та одна купюра номіналом 10 доларів США. В подальшому в ході огляду також виявлено та вилучено: документи стосовно ФОП « ОСОБА_7 » на 16 арк.; мобільний телефон Samsung Duos; мобільний телефон Айфон 5 білого кольору; планшет Samsung білого кольору (а.к.п. 168-176, 182 том 1);

- постанова про доручення проведення досудового розслідування, з якої вбачається, що заступник прокурора Одеської області старший радник юстиції А.Добросердов дає доручення слідчим першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області здійнити досудове розслідування у кримінальному провадженні, а також внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань(а.к.п. 203-204 том 1);

- доручення про проведення досудового розслідування з якого вбачається, що Виконуючий обов`язки начальника першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ю.Чернецький дає доручення про проведення досудового розслідування старшому слідчому першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Нікову М.І.(а.к.п. 205 том 1);

- повідомлення про початок досудового розслідування з якого вбачається, що старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І.повідомляє ОСОБА_3 про початок досудового розслідування (а.к.п. 206 том 1);

- повідомлення про початок досудового розслідування з якого вбачається, що старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І.повідомляє заступника начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. про початок досудового розслідування (а.к.п. 207 том 1);

- повідомлення про початок досудового розслідування з якого вбачається, що старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І.повідомляє заступника прокурора Одеської області старшого радника юстиції А.Добросердовапро початок досудового розслідування (а.к.п. 208 том 1);

- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України з якого вбачається, що старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І. дає доручення заступнику начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. провести певні слідчі дії (а.к.п. 209 том 1);

- лист щодо виконання доручення, з якого вбачається, що заступник начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. повідомляє начальника управління прокуратури Одеської області Костенко С.К. про те, що Захарівський селищний голова ОСОБА_1 використовує певні номери телефону (а.к.п. 210 том 1);

- лист щодо виконання доручення, з якого вбачається, що заступник начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. повідомляє старшого слідчого першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Нікова М.І. про можливу причетність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.к.п. 211 том 1);

- постанова про створення слідчої групи, з якої вбачається, що виконуючий обов`язки начальника першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ю.А. Чернецький створив слідчу групу (а.к.п. 212-213 том 1);

- лист щодо виконання доручення, з якого вбачається, що заступник начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. повідомляє старшого слідчого першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Нікова М.І. щодо фігурантів провадження, а саме: реєстрації їх нерухомого майна та фактичного місця проживання з доданими інформаційними довідками (а.к.п. 214-218 том 1);

- клопотання про проведення обшуку 20.07.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017160000000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.02.2017 року, згідно якого старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І. звертається на адресу слідчого судді Приморського районного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку в приміщеннях, які займає Захарівська селищна рада (а.к.п. 219-221 том 1);

- клопотання про проведення обшуку 20.07.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017160000000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.02.2017 року, згідно якого старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І. звертається на адресу слідчого судді Приморського районного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку в приміщеннях, які займає Захарівська районна державна адміністрація (а.к.п. 222-224 том 1);

- клопотання про проведення обшуку 20.07.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017160000000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.02.2017 року, згідно якого старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І. звертається на адресу слідчого судді Приморського районного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку в житловому будинку з господарчими будівлями та спорудами, що належать ОСОБА_1 (а.к.п. 225-227 том 1);

- постанова про проведення освідування особи від 09 серпня 2017 року, з якої вбачається, що прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області Р.В.Чередник постановив провести освідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.к.п. 3 том 2);

- відповідно до протоколу освідування особи від 10.08.2017 року, старший слідчий першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Ніков М.І., в присутності понятих провів освідування ОСОБА_1 . Під час освідування оперативним працівником за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням здійснено просвічення почергово долонь та пальців рук ОСОБА_1 за результатами чого встановлені додаткові світлення жовто-зеленого кольору на обох долонях. В подальшому здійснено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1 , які поміщені у відповідні пакети та опечатані (а.к.п. 4-6 том 2);

- з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.08.2017 року вбачається про затримання старшим слідчим першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніковим М.І. - ОСОБА_1 (а.к.п. 7-11 том 2);

- з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо, відеоконтроль особи від 22.09.2017 року вбачається його складення старшим оперуповноваженим 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області за ухвалами від 13.06.2017 року № 4444т та № 4445т слідчого судді апеляційного суду Одеської області про проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 про те, що в ході його проведення 22.09.2017 року отримані фактичні дані про злочин та особу, які згідно ч. 1 ст. 256 КПК України можуть мати доказове значення за кримінальним провадженням. 11.07.2017 року шляхом здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, зафіксовано розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 . Матеріали негласного розшукового заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному диску DVD-R №65/4-871т від 10.07.2017 року, який також був проглянутий в судовому засіданні (а.к.п. 12-17, 104 том 2);

- з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо, відеоконтроль особи від 23.09.2017 року вбачається його складення старшим оперуповноваженим 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області за ухвалами від 13.06.2017 року № 4444т та № 4445т слідчого судді апеляційного суду Одеської області про проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 про те, що в ході його проведення 06.07.2017 року отримані фактичні дані про злочин та особу, які згідно ч. 1 ст. 256 КПК України можуть мати доказове значення за кримінальним провадженням. 06.07.2017 року шляхом здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, зафіксовано розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Матеріали негласного розшукового заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному диску DVD-R №65/4-824т від 26.06.2017 року, який не був наданий суду стороною обвинувачення та відповідно не був переглянутий в судовому засіданні (а.к.п. 18-25 том 2);

- як вбачається з протоколу вилучення грошових коштів від 09.07.2017 року старший оперуповноважений по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Одеській області на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, в присутності двох понятих, а також заявника ОСОБА_3 , склав даний протокол про вилучення грошових коштів. Метою дії являється вилучення у ОСОБА_3 грошових купюр, необхідних для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 , яка вимагає неправомірну вигоду у розмірі 15000 гривень від суб`єкта підприємницької діяльності за погодження питання виділення земельної ділянки. Вилучені грошові кошти на загальну суму 15000 гривень номіналом по 500 гривень в кількості 30 купюр за номерами: ВД 9324488, BЗ 9870783, ГТ 0172950, ЛИ 2789651, ЗБ 2949414, ЗГ 4844239, ВБ 3034748, ЛВ 5237310, ВХ 4928178, ЗД 7814338, ВЖ 2553714, ВЕ 5065810, ВА 8458807, ВД 5020049, МА 9337810, БТ 4488113, ЛЗ 8349661, ВХ 1251821, ГК 1111690, МБ 5249454, ЛА 1002761, БР 4620735, БТ 3109461, ЗЗ 4563387, ЗИ 5115071, ЗЗ 6280874, ВЕ 4023266, ЛА 9228378, ВГ 6026602, ЛБ 6682595, вилучені у ОСОБА_3 для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 (а.к.п. 26-27 том 2);

- згідно протоколу огляду грошових коштів від 09.07.2017 року старший оперуповноважений по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Одеській області в присутності заступника начальника зазначеного відділу, на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, склав протокол про огляд грошових коштів. Оглядом встановлено: купюри є банкноти номіналом по 500 гривень в кількості 30 купюр з серійними номерами: ВД 9324488, BЗ 9870783, ГТ 0172950, ЛИ 2789651, ЗБ 2949414, ЗГ 4844239, ВБ 3034748, ЛВ 5237310, ВХ 4928178, ЗД 7814338, ВЖ 2553714, ВЕ 5065810, ВА 8458807, ВД 5020049, МА 9337810, БТ 4488113, ЛЗ 8349661, ВХ 1251821, ГК 1111690, МБ 5249454, ЛА 1002761, БР 4620735, БТ 3109461, ЗЗ 4563387, ЗИ 5115071, ЗЗ 6280874, ВЕ 4023266, ЛА 9228378, ВГ 6026602, ЛБ 6682595, на загальну суму 15000 гривень. В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено вісім аркушів копій всіх купюр. Вказані грошові кошти належать ОСОБА_3 та будуть вручені йому для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 (а.к.п. 28-29 том 2);

- відповідно до протоколу вручення грошових коштів від 09.07.2017 року та восьми аркушів копій всіх купюр старший оперуповноважений по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Одеській області в присутності заступника начальника зазначеного відділу, на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, в присутності двох понятих, а також заявника ОСОБА_3 , склав даний протокол про вручення грошових коштів. Заздалегідь оглянуті грошові кошти в загальній сумі 15000 гривень номіналом по 500 гривень в кількості 30 купюр, а саме: ВД 9324488, BЗ 9870783, ГТ 0172950, ЛИ 2789651, ЗБ 2949414, ЗГ 4844239, ВБ 3034748, ЛВ 5237310, ВХ 4928178, ЗД 7814338, ВЖ 2553714, ВЕ 5065810, ВА 8458807, ВД 5020049, МА 9337810, БТ 4488113, ЛЗ 8349661, ВХ 1251821, ГК 1111690, МБ 5249454, ЛА 1002761, БР 4620735, БТ 3109461, ЗЗ 4563387, ЗИ 5115071, ЗЗ 6280874, ВЕ 4023266, ЛА 9228378, ВГ 6026602, ЛБ 6682595, вручені ОСОБА_3 для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 , яка вимагає неправомірну вигоду у розмірі 15000 гривень від суб`єкта підприємницької діяльності за погодження питання виділення земельної ділянки (а.к.п. 30-39 том 2);

- як вбачається з протоколу вилучення грошових коштів від 09.08.2017 року старший оперуповноважений по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Одеській області на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину № 15/3930т від 09.08.2017 року у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, в присутності двох понятих, а також заявника ОСОБА_3 , склав даний протокол про вилучення грошових коштів. Метою дії являється вилучення у ОСОБА_3 грошових купюр, необхідних для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 , яка вимагає неправомірну вигоду у розмірі 30000 гривень від суб`єкта підприємницької діяльності за погодження питання виділення земельної ділянки. Вилучені грошові кошти на загальну суму 30000 гривень номіналом по 500 гривень в кількості 60 купюр за серійними номерами: ЛА 1281423; ВЖ 5079636; СБ 1725563; ВД 3825001; ЗФ 4941538; ЛА 0132295; АА 6072328; ФЗ 2180104; ГТ 1346479; СГ 7877795; ВИ 8254178; МА 5556386; ВГ 9514906; ЗЗ 6242007; ЗГ 0648124; ВИ 2984276; СБ 3344729; ВВ 7273030; ЗД 5383344; ВА 9578837; ГК 3676730; БР 5545873; ЗД 7013742; ВХ 8856506; ЗГ 2833357; ВЕ 7835719; ВХ 825555; ВХ 6066841; ЛВ 0902869; АА 7834352; ЗД 2062928; ВГ 4110725; МБ 4318742; ЛГ 4196306; ЗБ 5914694; СБ 5824063; ВГ 2928675; ВА 5740421; МБ 4484040; БТ 7677560; СД 7074471; ВД 7903071; ВЕ 9051985; УИ 8032990; ВД 3140455; ЗГ 7740260; ВВ 0688914; БР 3505398; ЛВ 4436600; СЗ 4476677; БТ 6192860; ЗЗ 4825324; МА 4644194; ЛБ 8789341; ЗЗ 8425454; ЛИ 9604603; СГ 2999969; МВ 7413811; ВФ 3974051; ЗИ 9776450, вилучені у ОСОБА_3 для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 (а.к.п. 40-41 том 2);

- відповідно до протоколу вручення грошових коштів від 09.07.2017 року старший оперуповноважений головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Одеській області в присутності заступника начальника зазначеного відділу, на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину № 15/3930т від 09.08.2017 року у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, в присутності двох понятих, а також заявника ОСОБА_3 , склав даний протокол про вручення грошових коштів. Заздалегідь оглянуті грошові кошти в загальній сумі 30000 гривень номіналом по 500 гривень в кількості 60 купюр, а саме з серійними номерами: ЛА 1281423; ВЖ 5079636; СБ 1725563; ВД 3825001; ЗФ 4941538; ЛА 0132295; АА 6072328; ФЗ 2180104; ГТ 1346479; СГ 7877795; ВИ 8254178; МА 5556386; ВГ 9514906; ЗЗ 6242007; ЗГ 0648124; ВИ 2984276; СБ 3344729; ВВ 7273030; ЗД 5383344; ВА 9578837; ГК 3676730; БР 5545873; ЗД 7013742; ВХ 8856506; ЗГ 2833357; ВЕ 7835719; ВХ 825555; ВХ 6066841; ЛВ 0902869; АА 7834352; ЗД 2062928; ВГ 4110725; МБ 4318742; ЛГ 4196306; ЗБ 5914694; СБ 5824063; ВГ 2928675; ВА 5740421; МБ 4484040; БТ 7677560; СД 7074471; ВД 7903071; ВЕ 9051985; УИ 8032990; ВД 3140455; ЗГ 7740260; ВВ 0688914; БР 3505398; ЛВ 4436600; СЗ 4476677; БТ 6192860; ЗЗ 4825324; МА 4644194; ЛБ 8789341; ЗЗ 8425454; ЛИ 9604603; СГ 2999969; МВ 7413811; ВФ 3974051; ЗИ 9776450, вручені ОСОБА_3 для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 , яка вимагає неправомірну вигоду у розмірі 30000 гривень від суб`єкта підприємницької діяльності за погодження питання виділення земельної ділянки (а.к.п. 42-43 том 2);

- відповідно до протоколу огляду та помітки грошових коштів від 09.07.2017 року та п`ятнадцяти аркушів копій всіх купюр старший оперуповноважений головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Одеській області в присутності заступника начальника зазначеного відділу, на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину № 15/3930т від 09.08.2017 року у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, склав даний протокол про огляд грошових коштів. Оглядом встановлено: грошові кошти в загальній сумі 30000 гривень номіналом по 500 гривень в кількості 60 купюр, а саме з серійними номерами: ЛА 1281423; ВЖ 5079636; СБ 1725563; ВД 3825001; ЗФ 4941538; ЛА 0132295; АА 6072328; ФЗ 2180104; ГТ 1346479; СГ 7877795; ВИ 8254178; МА 5556386; ВГ 9514906; ЗЗ 6242007; ЗГ 0648124; ВИ 2984276; СБ 3344729; ВВ 7273030; ЗД 5383344; ВА 9578837; ГК 3676730; БР 5545873; ЗД 7013742; ВХ 8856506; ЗГ 2833357; ВЕ 7835719; ВХ 825555; ВХ 6066841; ЛВ 0902869; АА 7834352; ЗД 2062928; ВГ 4110725; МБ 4318742; ЛГ 4196306; ЗБ 5914694; СБ 5824063; ВГ 2928675; ВА 5740421; МБ 4484040; БТ 7677560; СД 7074471; ВД 7903071; ВЕ 9051985; УИ 8032990; ВД 3140455; ЗГ 7740260; ВВ 0688914; БР 3505398; ЛВ 4436600; СЗ 4476677; БТ 6192860; ЗЗ 4825324; МА 4644194; ЛБ 8789341; ЗЗ 8425454; ЛИ 9604603; СГ 2999969; МВ 7413811; ВФ 3974051; ЗИ 9776450. В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено п`ятнадцять аркушів копій всіх купюр. Грошові кошти в розмірі 30000 гривень помічені спеціальним препаратом «Промінь-1». Зразок препарату поміщено в поліетиленовий файл, який знаходиться в конверті білого кольору; конверт опечатано печаткою № __ «Для пакетів УСБУ в Одеській області». Вказані грошові кошти належать ОСОБА_3 та будуть вручені йому для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди головою Захарівської селищної ради ОСОБА_1 , яка вимагає неправомірну вигоду у розмірі 30000 гривень від суб`єкта підприємницької діяльності за погодження питання виділення земельної ділянки (а.к.п. 44-60 том 2);

- згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 02.10.2017 року вбачається його складення старшим оперуповноваженим першого відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області на виконання доручення прокуратури Одеської області вих. № 15-707т від 10.02.2017 року в рамках даного кримінального провадження, на підставі постанов про проведення контролю за вчиненням злочину №15-705т від 10.02.2017 року, про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів № 15-706т від 10.02.2017 року в рамках кримінального провадження складено протокол про результати контролю за вчиненням злочину. Зазначено, що згідно попередньо досягнутої домовленості, 10.07.2017 року ОСОБА_1 , зустрівшись із ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 15000 гривень за позитивне вирішення його питання. 09.07.2017 року старшим оперуповноваженим першого відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області було проведено ідентифікацію (огляд) грошових коштів, які були використані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 273 КПК України. В подальшому в присутності заявника ОСОБА_3 та понятих було проведено вручення грошових коштів в розмірі 15000 гривень (а.к.п. 61-62 том 2);

- згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 02.10.2017 року вбачається його складення старшим оперуповноваженим першого відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області на виконання доручень прокуратури Одеської області вих. № 17/1/1-2276-17 від 09.08.2017 року в рамках кримінального провадження, на підставі постанов про проведення контролю за вчиненням злочину № 3928т від 09.08.2017 року, а також про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів № 3929т від 09.08.2017 року в рамках кримінального провадження складено протокол про результати контролю за вчиненням злочину. Зазначено, що згідно попередньо досягнутої домовленості, 10.08.2017 року ОСОБА_1 , зустрівшись із ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , намагалася отримати від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 30000 гривень за підписання завдання на виготовлення детального плану території для подальшого надання в оренду земельної ділянки. 09.07.2017 року старшим оперуповноваженим першого відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області було проведено ідентифікацію (огляд) грошових коштів, які були використані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 273 КПК України. В подальшому в присутності заявника ОСОБА_3 та понятих було проведено вручення грошових коштів в розмірі 30000 гривень (а.к.п. 63-64 том 2);

- як вбачається з протоколу огляду речей, вилучених під час проведення обшуків по матеріалам кримінального провадження, від 24.11.2017 року, старшим слідчим першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Ніков М.І. проведений огляд речей, вилучених під час проведення 10.08.2017 року обшуків об`єктів за наступними адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Об`єктами огляду є наступні речі та документи: поліетиленовий пакет сірого кольору, який опечатаний та скріплений печаткою для пакетів, підписами слідчого та учасників обшуку, в якому містяться наступні документи, речі та грошові кошти, які вилучено у ході обшуку приміщень Захарівської селищної ради за адресою: Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, вул. Одеська, 59; печатка Фрунзівської сільської ради код 04378772 - 1 шт.; паперовий конверт з написом «СФГ Земля», в якому знаходяться грошові кошти у сумі 10 800 (десять тисяч вісімсот) гривень купюрами номіналом по 200 гривень кожна з наступними серійними номерами: ЕБ 2548153; АГ 7386524; ВЧ 8165774; УЕ 1360003; ЄГ 0908326; ЕЖ 6396221; ЕЕ 4936570; ГЗ 5195483; ЄЄ 7453506; МБ 4914942; 33 6948532; ЕХ 4369619; ПЕ 0354213; ПА 6449003; ТЄ 2483306; ЄЄ 2107279; ВА 3339393; ЄД 9594161; МА 9874003; ВХ 1428677; КЗ 0940515; ЄШ 0145160; ЄД 9862004; ЄФ 0830516; ЄЗ 0146293; КА 1414166; КМ 5038180; КЗ 3021248; СА 0795130; ЕГ 4121468; ЄВ 3470867; ЕЧ 9556160; ХГ 6726044; КВ 9351512; ПВ 1181385; УМ 1597312; ТЖ 1697311; КЛ 1995154; ЄХ 5133676; АЄ 4454312; ЄЮ 7053768; ВЖ 9885552; ЗА 0475848; ЕА 6921457; ПЕ 5210894; ЕЕ 3400038; ЄЗ 4367567; ЕЧ 4907588; УН 2876684; ЄА 6014837; КК 5241444; УБ 7241779; особова справа ОСОБА_1 в 1 томі на 70 арк.; копія рішення про затвердження регламенту Фрунзівської селищної ради на 1 арк.; протокол пленарного засідання сімнадцятої сесії Захарівської селищної ради на 29 арк.; результати відкритого поіменного голосування від 07.07.2017 на 9 арк.; рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт Захарівка на 2 арк.; проект рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка на 2 арк.; заява ФОП ОСОБА_6 про внесення змін до генерального плану смт. Захарівка на 1 арк.; виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 4 арк.; журнал звернень громадян з земельних питань Фрунзівської селищної ради в 1 томі на 164 арк. Поліетиленовий пакет сірого кольору, який опечатаний та скріплений печаткою для пакетів, підписами слідчого та учасників обшуку, в якому містяться наступні документи та речі, які вилучено у ході обшуку приміщень Захарівської РДА за адресою: АДРЕСА_4 : склад та зміст детального плану території на 12 арк.; копія завдання про розроблення детального плану території для будівництва магазину на земельній ділянці по АДРЕСА_4 на 3 арк.; копія рішення про надання дозволу на розробку детального плану території в смт. Захарівка на 2 арк.; копія заяви ОСОБА_2 про розгляд та погодження на розроблення детального плану території на 1 арк.; копія рішення № 55 від 10.07.2017 про замовлення детального плану території для будівництва магазину на 1 арк.; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань на 4 арк.; копія трудового договору від 03.07.17 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_15 з додатком на 4 арк.; копія заяви ОСОБА_2 вд 05.07.17 про внесення змін до генерального плану смт. Захарівка на 10 арк.; супровідний лист голови Захарівської селищної ради ОСОБА_1 про розгляд та погодження завдання та розроблення детального плану території по АДРЕСА_4 на 1 арк.; копія рішення про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захаріва на 2 арк.; викопіювання земельної ділянки, яка надається в оренду ФОП ОСОБА_2 ; відповідь на лист від 13.11.2013 № 0401128/2355 на 1 арк.; печатка відділу архітектури та містобудування Фрунзівської РДА; журнал вхідної документації відділу містобудування (а.к.п. 65-67 том 2);

- постанова про доручення проведення експертизи від 26.10.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017160000000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.02.2017 року, згідно якої старший слідчий першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Ніков М.І. призначив судово-криміналістичну експертизу і до проведення якої залучив експертів ОНДІСЕ (а.к.п. 68-71 том 2);

- згідно висновку № 17-5196 судово-технічної експертизи документів по матеріалах досудового розслідування та наданих для дослідження грошових коштів у сумі 30000 гривень, а саме на 60 купюрах номіналом по 500 гривень, кожна, а саме серій: МА 4644194, ЗИ 9776450, ЗЗ 8425454, ВВ7273030, ВИ 2984276, ВА 9578837, ВД 3825001, АА 6072328, ВД 7903071, СБ3344729, МВ 7413811, УИ 8032990, ВЕ 9051985, ЛБ 8789341, ВФ 3974051, ЗФ 4941538, ВИ 8254178, СГ 2999969, ЗД 5383344, МА 5556386, ФЗ 2180104, ГТ 1346479, БР 3505398, ВВ 0688914, ЗГ 7740260, ЗГ 0648124, ЗЗ 6242007, ЗЗ 4825324, ВД 3140455, БТ 6192860, ВГ 9514906, СЗ 4476677, ЛА 1281423, ЛА0132295, ЛВ4436600, ЛИ 9604603, ВГ 4110725, СБ 1725563, АА 7834352, ВХ 6066841, ВХ 8235555, ВХ 8856506, ВЕ 7835719, ЗД 7013742, СБ 5824063, МБ 4318742, ЗБ 5914694, ВА 5740421, БТ 7677560, ВГ 2928675, МБ 4484040, СД7074471, ВЖ 5079636, ЗГ 2833357, СГ 7877795, ЗД 2062928, ГК 3676730, БР5545873, ЛГ 4196306, ЛВ 0902869, виготовлені кожна на Банкнотно-монетному дворі НБУ і є грошовими банкнотами Національного банку України (а.к.п. 73-76 том 2);

- згідно висновку № 17-5196 криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин по матеріалах досудового розслідування та наданих для дослідження грошових коштів у сумі 30000 гривень, а саме на 60 купюрах номіналом по 500 гривень, кожна, а саме серій: МА 4644194, ЗИ 9776450, ЗЗ 8425454, ВВ7273030, ВИ 2984276, ВА 9578837, ВД 3825001, АА 6072328, ВД 7903071, СБ3344729, МВ 7413811, УИ 8032990, ВЕ 9051985, ЛБ 8789341, ВФ 3974051, ЗФ 4941538, ВИ 8254178, СГ 2999969, ЗД 5383344, МА 5556386, ФЗ 2180104, ГТ 1346479, БР 3505398, ВВ 0688914, ЗГ 7740260, ЗГ 0648124, ЗЗ 6242007, ЗЗ 4825324, ВД 3140455, БТ 6192860, ВГ 9514906, СЗ 4476677, ЛА 1281423, ЛА0132295, ЛВ4436600, ЛИ 9604603, ВГ 4110725, СБ 1725563, АА 7834352, ВХ 6066841, ВХ 8235555, ВХ 8856506, ВЕ 7835719, ЗД 7013742, СБ 5824063, МБ 4318742, ЗБ 5914694, ВА 5740421, БТ 7677560, ВГ 2928675, МБ 4484040, СД7074471, ВЖ 5079636, ЗГ 2833357, СГ 7877795, ЗД 2062928, ГК 3676730, БР5545873, ЛГ 4196306, ЛВ 0902869, та на газеті «7я» № 31(869) є спецбарвник - люмінесцентний порошок та сліди спецбарвника (люмінесцентного порошка), відповідно, які мають загальнородову приналежність між собою та зі зразком спецбарвника (люмінесцентного порошку), наданим для порівняльного дослідження. На наданих для дослідження ватних тампонах зі змивами з пальців рук ОСОБА_1 , на момент дослідження є сліди люмінесцюючої речовини. Визначити чи є дана речовина спецбарвником - люмінесцентним порошком, чи має вона загальну родову приналежність з спецбарвником (люмінесцентним порошком), сліди якого виявлені на грошових купюрах, на газеті №7я» № 31 (869) та зі зразком спецбарвника, наданим для порівняльного дослідження, не уявляється можливим по причині, яка зазначена в синтезуючій частині висновку (а.к.п. 77-82 том 2);

- з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо, відеоконтроль особи від 10.04.2017 року вбачається його складення старшим оперуповноваженим 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області за ухвалою від 07.02.2017 року № 913т слідчого судді апеляційного суду Одеської області про проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1 про те, що в ході його проведення 21.02.2017 року отримані фактичні дані про злочин та особу, які згідно ч. 1 ст. 256 КПК України можуть мати доказове значення за кримінальним провадженням. 21.02.2017 року шляхом здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, зафіксовано розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 . Матеріали негласного розшукового заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному диску DVD-R №65/4-155т від 17.02.2017 року, який також був проглянутий в судовому засіданні (а.к.п. 99-103 том 2);

- з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо, відеоконтроль особи від 21.09.2017 року вбачається його складення старшим оперуповноваженим 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області за ухвалами від 13.06.2017 року № 4444т та № 4445т слідчого судді апеляційного суду Одеської області про проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 про те, що в ході його проведення 10.08.2017 року отримані фактичні дані про злочин та особу, які згідно ч. 1 ст. 256 КПК України можуть мати доказове значення за кримінальним провадженням. 10.08.2017 року шляхом здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, зафіксовано розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 . Матеріали негласного розшукового заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному диску DVD-R №65/4-1020т від 10.08.2017 року, який також був прослуханий в судовому засіданні (а.к.п. 105-108 том 2);

- ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 07.02.2017 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно якої слідчим суддею надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно громадянина України ОСОБА_3 , шляхом здійснення аудіо та відеоконтролюна строк два місяці, тобто до 05.04.2017 року (а.к.п. 200-203 том 2);

- ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 07.02.2017 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно якої слідчим суддею надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно громадянки України ОСОБА_1 , шляхом здійснення аудіо та відеоконтролюна строк два місяці, тобто до 05.04.2017 року (а.к.п. 204-207 том 2);

- ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 14.04.2017 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно якої слідчим суддею надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно громадянки України ОСОБА_1 , шляхом здійснення аудіо та відеоконтролюна строк два місяці, тобто до 14.06.2017 року (а.к.п. 208-211 том 2);

- ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 14.04.2017 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно якої слідчим суддею надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно громадянина України ОСОБА_3 , шляхом здійснення аудіо та відеоконтролюна строк два місяці, тобто до 14.06.2017 року (а.к.п. 212-215 том 2);

- ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 13.06.2017 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно якої слідчим суддею надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно громадянина України ОСОБА_3 , шляхом здійснення аудіо та відеоконтролюна строк два місяці, тобто до 12.08.2017 року (а.к.п. 216-219 том 2);

- ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 13.06.2017 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно якої слідчим суддею надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно громадянки України ОСОБА_1 , шляхом здійснення аудіо та відеоконтролюна строк два місяці, тобто до 12.08.2017 року (а.к.п. 220-223 том 2);

- характеризуючі матеріали на обвинувачену ОСОБА_1 , з яких вбачається, що остання раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, проте справа була закрита (а.к.п. 1 том 4).

Усі наведені вище докази на думку державного обвинувача повністю підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_1 та вважає, що її дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням принципу змагальності сторін в кримінальному процесі, судом було також безпосередньо досліджено надані стороною захисту докази, а саме:

- копії вироків судів, з яких вбачається, що в якості потерпілого або свідка, що передавав грошові кошти посадовим особам, фігурує саме громадянин ОСОБА_3 (а.к.п. 34-112, 114-118, 123-162, 172-175, том 3);

- копія рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка у відповідності до якого вбачається, що функції замовника детального плану делеговані виконавчому комітету Захарівської селищної ради (а.к.п. 35-36 том 3);

- копія витягу з протоколу пленарного засідання Захарівської селищної ради з порядком денним про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка у відповідності до якого вбачається, що вказане вище питання вирішувалося на сесії Захарівської селищної ради (а.к.п. 37-39 том 4).

Сторона захисту, вважає, що прокурором не доведено вину ОСОБА_1 , під час здійснення досудового кримінального провадження стороною обвинувачення суттєво порушено порядок проведення негласних (розшукових) слідчих дій, передбачений КПК України, в зв`язку з чим, враховуючі принцип «плодів отруєного дерева», докази винуватості обвинуваченої відсутні, а тому ОСОБА_1 має бути виправдана.

Крім того, захисником заявлені клопотання про недопустимість доказів, які надані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого.

В своїх клопотаннях сторона захисту вважає, що усі докази сторони обвинувачення, отримані у цьому кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , є неналежними та недопустимими доказами, мотивуючи наступним.

Захисник зауважив, що в ході судового розгляду достеменно встановлено, що ОСОБА_3 фактично є позаштатним співробітником правоохоронних органів та оперативних служб, які за допомогою придбаних навичок ОСОБА_3 регулярно провокують службових осіб на скоєння посадових злочинів. До матеріалів кримінального провадження долучено ряд вироків судів першої інстанції, де ОСОБА_3 фігурує у якості свідка-заявника або потерпілого, який неодноразово провокував службових осіб на скоєння посадових злочинів, у ході яких від нього службові особи ніби то вимагали грошові кошти у якості неправомірної вигоди, що безумовно свідчить про неодмінну провокативність його дій відносно ОСОБА_1 , яка попри неодноразові намагання провокатора ОСОБА_3 , все ж злочин не скоїла. Аналізуючи поведінку ОСОБА_3 та його дії в інтересах правоохоронних органів до першої зустрічі з ОСОБА_1 , слід звернути увагу, що він мав неодноразовий досвід участі в таємних операціях, що підтверджується вироками місцевих судів. Таким чином, ОСОБА_3 співпрацював з правоохоронними органами на регулярній основі і його участь в негласній операції по справі відносно ОСОБА_1 не була випадковою, що також повинно бути враховано судом в сукупності із іншими доказами сторони обвинувачення. Існують всі підстави вважати, що ОСОБА_3 систематично співпрацював з правоохоронними органами та діяв активно за вказівкою правоохоронних органів, спрямовуючи свої дії на створення ситуації, в якій поведінку ОСОБА_1 можливо було б кваліфікувати, як злочин, при цьому були відсутні будь-які об`єктивні підозри про те, що ОСОБА_1 здійснювала кримінальну діяльність або була схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Саме на існування такої проблеми при визначенні наявності провокації звернув увагу Європейський Суд у справі «Носко та Нефьодов проти Росії»: «60. Європейський Суд також бере до уваги роль А. Не заперечується, що вона брала участь в негласній операції за пропозицією міліції. Як випливає з протоколу судового засідання, співробітник міліції, який відповідав за негласну операцію, повідомив, що А. брала участь в подібних операціях раніше, і його свідчення не були спростовані. Таким чином, можна припустити, що А. співпрацювала з міліцією на регулярній основі, її участь в негласній операції по справі заявниці не була випадковою, і влада Російської Федерації не довела протилежного». За вказаних підстав, дві письмові заяви ОСОБА_3 та протокол прийняття від нього заяви про вчинене кримінальне правопорушення, всі від 03.02.2017 року є недопустимими доказами, тим більше, що сам ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судові засідання не з`являвся без поважних причин, складання та підписання зазначених документів не підтвердив, рівно як і не підтвердив версію обвинувачення щодо інкримінованого ОСОБА_1 , злочину (а.к.п. 185-189 т. 3).

Так, згідно наступного клопотання захисник вказує, що відповідно до рукописних записів та відтиску штампів відділу режимно-секретної роботи Одеського апеляційного суду, які містяться на звороті останніх аркушів сторінок ухвал, з усіх шести ухвал слідчих суддів апеляційного суду Одеської області гриф секретності знято впродовж 19-27 лютого 2020 року, в той час, як обвинувальний акт було складено, затверджено та доправлено до суду 28 листопада 2017 року. Окрім того, ухвали слідчих суддів апеляційного суду Одеської області, в порушення вимог ст. 290 КПК України, належним чином не було відкрито стороні захисту не тільки на стадії досудового розслідування, а навіть і під час судового розгляду, тобто до моменту їх надання суду для долучення до матеріалів кримінального провадження. Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Великою Палатою Верховного Суду були сформульовані правові висновки щодо застосування норм права, передбачених ст. 290 КПК України. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 751/7557/15-к, акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України. Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду констатувала, якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України.

Всі чотири протоколи НСРД від 21, 22 та 23 вересня 2017 року та від 10 квітня 2017 року складено та самі НСРД проведено неуповноваженою особою без належного письмового доручення слідчого або прокурора; без належного процесуального залучення до НСРД ОСОБА_3 та без належного процесуального вручення ОСОБА_3 спеціальних технічних засобів аудіо, відеоконтролю. ОСОБА_3 на час проведення НСРД мав статус свідка по справі та не підлягав залученню до проведення НСРД. Окрім того, такий таємний захід, як аудіо -відеоспостереження в рамках НСРД, в порушення вимог КПК України, відповідно до даних, вказаних у трьох протоколах НСРД від 21, 22 та 23 вересня 2017 року, проведено відносно залученого до НСРД свідка ОСОБА_3 , а не відносно особи, яка мала вчиняти на думку правоохоронних органів протиправні діяння. Слід зазначити, що в ухвалі слідчого судді апеляційного суду Одеської області № 4444т від 13.06.2017 року, також в порушення вимог КПК України, дозвіл на проведення НСРД надано відносно ОСОБА_3 , а не щодо особи яка мала вчинити протиправні дії. Хоча ухвалою слідчого судді апеляційного суду Одеської області № 4445т від 13.06.2017 року дозвіл на проведення НСРД надано відносно ОСОБА_1 , та як вже зазначено, протоколи НСРД від 21, 22 та 23 вересня 2017 року складено, та самі НСРД, тобто аудіо -відеоконтроль, проведено не відносно ОСОБА_1 , а відносно залученого до негласної слідчої дії свідка ОСОБА_3 .

Таким чином, надання дозволу на аудіо -відеоконтроль свідка ОСОБА_3 та проведення НСРД відносно вказаного свідка, а не щодо особи, яка вірогідно мала вчинити злочин, свідчить про незаконність вказаної негласної слідчої дії та про недопустимість вказаного доказу. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення слідчого чи прокурора про залучення заявника ОСОБА_3 до здійснення НСРД, тобто його залучення до аудіо, -відео контролю ОСОБА_1 , та про надання (вручення) конкретно визначеній особі технічних засобів фіксації інформації згідно вимог ч. 6 ст. 246 КПК України, а саме проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч.3 ст. 110 КПК України).

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів (ч.2 ст. 252 КПК України).

Відсутність процесуального рішення слідчого чи прокурора у вигляді постанови та відповідного протоколу про залучення заявника ОСОБА_3 або іншої особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відсутність будь-якого процесуального документу про надання (вручення) заявнику ОСОБА_3 або іншій процесуально належній особі технічних засобів аудіо. -відео контролю ОСОБА_1 та послідуюче використання технічних засобів задля втручання у приватне спілкування і здійснення негласних слідчих (розшукових) дій також виключають можливість використання результатів НСРД в якості допустимих доказів у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки. Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи, у тому рахунку Національної поліції, органів безпеки.

Згідно ч. 5 ст. 36 КПК України також прокурор має право доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

В матеріалах кримінального провадження відсутні та не були відкриті стороні захисту у порядку вимог ст. 290 КПК України доручення слідчого або прокурора оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та складання протоколів НСРД, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та позбавляє можливості використання зазначених протоколів НСРД у якості допустимих доказів.

Окрім того, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, наданого до суду разом з обвинувальним актом, до початку участі в НСРД ОСОБА_3 було допитано у якості свідка по кримінальному провадженню, в рамках якого останнього було залучено до участі в НСРД, а до початку участі в НСРД 06.07.2017 року, 11.07.2017 року та 10.08.2017 року (протоколи НСРД від 21, 22 та 23 вересня 2017 року) ОСОБА_3 було чотири рази допитано у якості свідка, а саме 24.02.2017 року, 05.04.2017 року, 14.06.2017 року та 19.07.2017 року (пункти 6,8,9,10,11 розділу І. Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії Реєстру матеріалів досудового розслідування).

Відповідно до постанови ВС від 22.01.2019 року по справі №759/8398/15-к Перша судова палата ККС зазначила наступне: «... 14. Суд зазначає з самого початку, що суд першої інстанції визнав, що негласні слідчі дії - оперативні закупки були здійснені працівниками СБУ з порушенням закону,посилаючись на те, що вони проводилися особою, яка була допитана як свідок у кримінальному провадженні. Внаслідок цього суд визнав недопустимими доказами: складені працівниками СБУ протоколи огляду ОСОБА 8 для здійснення оперативної закупки наркотичних засобів від 04 та 13 березня 2015 року; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27 та 28 лютого 2015 року, та від 11 та 23 березня 2015 року.

Захисник зазначає, що протоколи НСРД проведено та складено з порушеннями кримінального процесуального закону, а саме: неуповноваженою особою без належного письмового доручення слідчого або прокурора відповідному оперативному підрозділу або особі; без належного процесуального залучення до НСРД ОСОБА_3 , який до того ж, на час проведення НСРД мав статус свідка по справі та не підлягав залученню до проведення НСРД. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні, не відкривались стороною обвинувачення в порядку вимог ст. 290 КПК України та не були безпосередньо досліджені судом доручення прокуратури Одеської області № 15-707т від 10.02.2017 року, постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину № 15-705т від 10.02.2017 року, постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів № 15- 706т від 10.02.2017 року, доручення прокуратури Одеської області № 17/1/1- 2276-17 та № 15/1/1 -3930т від 09.08.2017 року, постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину № 3928т від 09.08.2017 року, постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів № 3929т від 09.08.2017 року, на які є посилання в обох протоколах про результати контролю за вчиненням злочину від 02.10.2017 року, а також постанова прокурора Чередника Р. про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, постанова прокурора Чередника Р. про проведення контролю за вчиненням злочину № 15/3930т від 09.08.2017 року, на які є посилання у протоколах вилучення, вручення, огляду та помітки грошових купюр від 09.07.2017 року та 09.08.2017 року. У постанові ВС від 21.04.2021 по справі № 308/10533/16-к зазначено наступне: «Обов`язковим елементом порядку отримання доказів у результаті НС(Р)Д є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах. Здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту ставить їх під сумнів, є обов`язком суду, з чого випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, рішення про необхідність розсекречування яких, відповідно до ч. 1 ст. 255 КПК та п. 5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, приймає прокурор. Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину (а.к.п. 201-219 т.3).

В наступному клопотанні захисник вказує на те, що огляд місця події відбувся на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку в помешканні ОСОБА_1 , а саме у житловому будинку по АДРЕСА_5 . Такий доказ, як Протокол огляду місця події від 10 серпня 2017 року з додатками має бути визнаний недопустимим доказом, у зв`язку з тим, що зазначений доказ, отримано з використанням інших доказів, які є недопустимими, а також у результаті порушення права на захист. Так, у ході огляду місця події 10 серпня 2017 року, а фактично - обшуку, у житловому будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 , вилучено помічені грошові кошти у сумі 30 000 грн., які являлися об`єктом НСРД згідно протоколу вилучення грошових коштів від 09.08.2017 року, протоколу огляду та помітки грошових коштів та протоколу вручення грошових коштів від 09.08.2017 року, при цьому всі три зазначені протоколи НСРД є недопустимими доказами.

Так відповідно до постанови ВС від 17 лютого 2021 року у справі № 263/10353/16-к, зазначено наступне: «При цьому, відповідно до положень ст. 271 КПК України, така негласна слідча (розшукова) дія, як контроль за вчиненням злочину, може проводиться у формах контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок і тактика проведення яких визначається законодавством.

Матеріали кримінального провадження не містять постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, що, в свою чергу, позбавляє колегію суддів можливості встановити у межах якого виду негласної слідчої (розшукової) дії проводились огляд та вручення грошових коштів ОСОБА 5 та був складений протокол від 16 грудня 2015 року.

Згідно з доктриною «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.

У кримінальному процесуальному законі вказана доктрина має своє правове втілення у положеннях ч. 1 ст. 87 КПК України, згідно з якою недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У цій нормі закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими - їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині кримінального процесу іменують правилом про «плоди отруєного дерева», - здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Отже, докази за результатами проведення НСРД, зокрема, протокол огляду автомобіля ОСОБА 6 від 18 грудня 2015 року, під час якого були вилучені грошові кошти у сумі 36 258 грн та протокол обшуку від 18 грудня 2015 року ТОВ «Атік-Агро» ОРСП ринок «Азовський» за адресою: м.Маріуполь, вул.Купріна, 10, де були вилучені грошові кошти у сумі 23 742 грн, є недопустимими доказами за правилом «плодів отруєного дерева», оскільки вказані докази є похідними від протоколу огляду та вручення грошових коштівОСОБА_5 від 16 грудня 2015 року, тобто отримані з використанням доказу, який є недопустимим» (а.к.п. 228-236 т.3).

В наступному клопотанні захисник зазначає, що стороною обвинувачення було відкрито стороні захисту та надано доступ до протоколу огляду від 24 листопада 2017 року в ході якого були оглянуті речі та документи, вилучені 10.08.2017 року під час огляду домоволодіння АДРЕСА_5 (домоволодіння ОСОБА_1 ). Зазначений протокол не надано стороною обвинувачення до суду, але він, як і попередній протокол огляду, не містить фактичних даних, які б вказували або підтверджували факт скоєння ОСОБА_1 будь-якого кримінального правопорушення, однак слід зазначити, що в даному протоколі, процесуальному огляду не були піддані грошові коштиу сумі 30000 грн., які вилучені згідно Протоколу огляду місця події від 10 серпня 2017 року.В матеріалах кримінального провадження відсутній та не надавався судуна дослідження будь-який протокол огляду грошових коштів у сумі 30 000 грн., вилучених 10 серпня 2017 року під час огляду місця події, а також не надавалися судузадля безпосереднього дослідження самі грошові кошти у сумі 30 000 грн., місце їх зберігання не відоме.

Ухвали слідчих суддів стосовно дозволу на обшуки, клопотанняпро надання дозволу на обшуки, протоколи обшуківв Захарівській селищній раді та РДА, постановипро призначення експертиз, висновоксудово-технічної експертизи документів (грошових коштів) № 17-5196 від 16 листопада 2017 року, супровідні листидо протоколів НСРД, постановипро створення слідчої групи та про доручення проведення досудового розслідування, витяги з ЄРДРта інші типові та обов`язкові у кримінальних провадженнях процесуальні документи не містятьфактичних даних, які б вказували або підтверджували факт скоєння ОСОБА_1 будь-якого кримінального правопорушення. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , відсутня, не відкривалась стороні захистув порядку ст. 290 КПК України та не досліджувалась судомпостанова керівника органу прокуратури щодо визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, що безумовно тягне за собою визнаннявсіх зібранихна досудовому слідстві доказів недопустимими.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Об`єднана Палата В С ККС у постанові від 22.02.2021 по справі № 754/7061/15 сформулювала наступні правові висновки: «За змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора,який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень».

Доказом відсутностів матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 постановикерівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є копія опису матеріалів кримінального провадження в томі № 1 та томі № 2, які були відкриті стороні захисту під час виконання приписів ст. 290 КПК України та які долучені до наявного клопотання. Окрім того, відповідно до даних Реєстру матеріалів досудового розслідуванняу кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , доданих до обвинувального акту, вказівка на наявність (винесення, прийняття) вищезазначеної постанови керівника відповідного органу прокуратури також відсутня (а.к.п. 240-248 т.3).

Оцінивши досліджені докази на предмет належності, допустимості та достовірності в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, суд дійшов висновку, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України і вичерпані можливості їх отримання.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, згідно з ч. 2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановлені вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, визначених у ст. 374 КПК України.

За приписами ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Наведених вимог кримінального процесуального закону при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 органом досудового розслідування не дотримано.

Приписами ст. 84 КПК України встановлено, що докази - це фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Судовим розглядом встановлено, що до матеріалів кримінального провадження за клопотанням сторони захисту долучено ряд вироків судів першої інстанції, де ОСОБА_3 фігурує у якості свідка-заявника або потерпілого, який неодноразово провокував службових осіб на скоєння посадових злочинів, у ході яких від нього службові особи ніби то вимагали грошові кошти у якості неправомірної вигоди, що безумовно свідчить про неодмінну провокативність його дій відносно ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_3 мав неодноразовий та систематичний досвід участі в таємних операціях, що підтверджується вироками місцевих судів.

На існування такої проблеми при визначенні наявності провокації звернув увагу Європейський Суд у справі «Носко та Нефьодов проти Росії»: «60. Європейський Суд також бере до уваги роль А. Не заперечується, що вона брала участь в негласній операції за пропозицією міліції. Як випливає з протоколу судового засідання, співробітник міліції, який відповідав за негласну операцію, повідомив, що А. брала участь в подібних операціях раніше, і його свідчення не були спростовані. Таким чином, можна припустити, що А. співпрацювала з міліцією на регулярній основі, її участь в негласній операції по справі заявниці не була випадковою, і влада Російської Федерації не довела протилежного».

Таким чином, за вказаних підстав, дві письмові заяви ОСОБА_3 та протокол прийняття від нього заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.02.2017 року, є недопустимими доказами. Крім того, ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судові засідання не з`являвся без поважних причин, складання та підписання зазначених документів не підтвердив. Стороною обвинувачення також не забезпечена явка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судові засідання.

Як вже зазначалося, у відповідності до ч. 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються при розгляді справ як джерело права.

«Негласні операції», як зазначав у своїй прецедентній практиці ЄСПЛ, повинні проводитися істотно пасивним чином за відсутності чинення тиску на заявника для скоєння злочину за рахунок таких засобів, як перебирання на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянка фінансової винагороди або намагання викликати співчуття заявника.

В судовому засіданні обвинувачена та його захисник неодноразово зазначали, що з боку свідка ОСОБА_3 вчинялися дії щодо провокації ОСОБА_1 на вчинення злочину.

Перевіряючи такі аргументи сторони захисту, суд приймає до уваги висновки, зазначені у рішенні ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008р. Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що використання спеціальних слідчих методів, зокрема негласних заходів, саме по собі не може порушити право на справедливий судовий розгляд справи. Проте у зв`язку з тим, що при здійсненні цих заходів виникає ризик підбурювання з боку поліції, межі їх застосування мають бути чітко визначені (див. п. 55). Необхідно зазначити, що за змістом ст. 19 Конвенції, Суд контролює дотримання державами-сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань. Питання щодо допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (див. рішення від 23 квітня 1997 р. у справі «ВанМехелен та інші проти Нідерландів», № 21363/93, № 21364/93, № 21427/93 та № 22056/93, п. 50; рішення від 9 червня 1998 р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», № 25829/94, п. 34; ухвалу від 6 травня 2003 р. щодо неприйнятності справи «Секейра проти Португалії», № 73557/01; ухвалу від 6 квітня 2004 р. щодо неприйнятності справи «Шеннон проти Сполученого Королівства», № 67537/01). У такому випадку Суд зобов`язаний не визначати, чи певні докази було отримано незаконно, а перевіряти, чи така «незаконність» не спричинила порушення іншого права, гарантованого Конвенцією. Конвенцією не заборонено використовувати на стадії попереднього розслідування такі джерела, як анонімні інформатори, якщо це виправдано характером злочину. Однак використання надалі таких джерел інформації судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями (див. рішення від 26 жовтня 2006 р. у справі «Худобін проти Росії», № 59696/00, п. 135; рішення від 6 вересня 1978 р. у справі «Клаас та інші проти Німеччини», №?15473/89, пункти 52-56). Хоча зростання рівня організованої злочинності й потребує адекватного реагування, право на справедливий судовий розгляд справи, зокрема на належне здійснення правосуддя, поширюється на всіх осіб незалежно від тяжкості вчинених ними злочинів. Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства; ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (див. рішення від 17 січня 1970 р. у справі «Делькур проти Бельгії», № 2689/65 , п. 25). Крім того, якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (див. зазначені рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», пункти 35, 36; «Худобін проти Росії», п. 128; рішення від 15 грудня 2005 р. у справі «Ванян проти Росії», № 53203/99, пункти 46, 47). Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (див. зазначене рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», п. 38; з метою протиставлення див. ухвалу від 7 вересня 2008 р. щодо неприйнятності справи «Юрофінаком» проти Франції», № 58753/00) (п.п. 50-55). Крім того, якщо надана прокуратурою інформація не дає підстав для однозначного висновку, чи мало місце підбурювання заявника з боку правоохоронних органів, Суд повинен проаналізувати процедуру розгляду заяви про підбурювання у кожній конкретній справі, щоб переконатися, що національний суд належним чином дотримав право на захист, зокрема права на змагальність та рівність сторін (див. рішення від 27 жовтня 2004 р. у справі «Едвардс та Льюіс проти Сполученого Королівства» [ВП], № 39647/98 та № 40461/98, пункти 46-48; рішення від 16 лютого 2000 р. у справі «Джаспер проти Сполученого Королівства», № 27052/95, пункти 50 та 58) (п.61).

Суд вважає, що з боку свідка ОСОБА_3 була здійснена провокація (підбурювання) на вчинення ОСОБА_1 злочину щодо отримання нею неправомірної вигоди на загальну суму 45000 гривень.

Так, ОСОБА_3 , був представником ФОП « ОСОБА_2 » на представлення інтересів даного підприємства в органах влади та місцевого самоврядування по питанням, пов`язаним з отриманням в оренду земельної ділянки для розміщення об`єктів виробничого призначення. Однак, довіреність стороною обвинувачення надана не була. Аналіз вказаних обставин в їх сукупності дає підстави вважати суду, що з боку ОСОБА_3 під час здійснення контролю за вчиненням злочину, була провокація (підбурювання) ОСОБА_1 на вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки дії свідка були направлені на документування в ході досудового розслідування надання ним ОСОБА_1 грошових коштів, як неправомірної вигоди, а не вчинення дій за наданими йому повноваженнями, направленими на реалізацію здійснення комерційної діяльності.

Що стосується ухвал Одеського апеляційного суду, то гриф секретності знято з останніх впродовж 19-27 лютого 2020 року, в той час, як обвинувальний акт було складено, затверджено та доправлено до суду 13 грудня 2017 року. Окрім того, ухвали слідчих суддів апеляційного суду, в порушення вимог ст. 290 КПК України, належним чином не було відкрито стороні захисту на стадії досудового розслідування.

Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Великою Палатою Верховного Суду були сформульовані правові висновки щодо застосування норм права, передбачених ст. 290 КПК України.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 751/7557/15-к, акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України. Також Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України. У разі, коли відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акту до суду, то вона зобов`язана здійснити їх відкриття згідно з ч. 11 ст. 290 КПК України. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвали слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог ст. 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає.

Матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1 не містять даних про те, що стороною обвинувачення вживались будь-які заходи для своєчасного розсекречення ухвал слідчого судді апеляційного суду з метою надання їх стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України, і про те, що вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з поважних причин, які не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора.

Вказана правова позиція викладена також у постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 483/1992/14-к, якою скасовано ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 07.04.2020 року, призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції, а засудженого звільнено з-під варти. Надалі, у ході повторного апеляційного розгляду справи, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 січня 2021 року вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 червня 2019 року за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України скасовано, а провадження у справі закрите на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах ВС від 19.08.2020 року по справі № 369/10396/13-к та від 17.11.2020 року по справі № 335/4269/15-к.

Згідно правової позиції, яку раніше викладено у постанові ВСУ від 12 жовтня 2017 року у справі № 5-237кс(15)17 та відступу від якої касаційна інстанція не здійснила, зокрема зазначено, що відкриття в умовах публічного і гласного апеляційного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їх автоматичну допустимість, оскільки за КПК критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а і попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді (п.5 Постанови).

В контексті забезпечення права на справедливий суд, Суд зазначив, що доречно нагадати й акцент Європейського суду з прав людини на необхідності чіткого дотримання положень з питань допустимості доказів. І хоча Європейський суд у своїх рішеннях наголошує, що допустимість доказів є справою національних судів й він не має загальної компетенції вирішувати, чи припустилися національні суди помилок у застосуванні законодавства або оцінці фактів, він все ж покликаний перевіряти справедливість провадження («Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

Система справедливого судочинства має інтегруючий характер стосовно інших конвенційній: прав і гарантій та слугує своєрідним підґрунтям для існування ще принаймні кількох принципів - презумпції невинуватості, змагальності та принципу процесуальної рівності сторін. їх доказовий аспект з питань якості доказів, насамперед, стосується питання про те, чи була особа засуджена «відповідно до закону», з огляду на те у практиці Європейського суду сформульовані окремі положення щодо допустимості доказів у судовому провадженні.

Так, на необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004року, в якому зазначено, що, відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції, прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справі цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.

Також, відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. Це право було підтверджено у справі «Джаспере проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року. Таке правило стосується й матеріалів, які можуть викликати сумнів щодо доказів, наданих обвинувачем (п.6 Постанови).

У справі, що розглядалася, Суд вкотре констатував порушення права на захист у зв`язку порушенням вимог ст. 290 КПК України.

В даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 ухвали слідчих суддів апеляційного суду розсекречені більш ніж через два роки після направлення обвинувального акту до суду та надані на дослідження суду без відкриття стороні захисту і без повідомлення про поважність причин їх не відкриття на стадії досудового розслідування.

Незважаючи на те, що відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, частиною 12 ст. 290 КПК України категорично визначено - якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Положеннями частин 1-5 ст. 290 КПК України передбачено обов`язкове відкриття матеріалів іншій стороні на стадії завершення досудового розслідування.

Таким чином, відсутність змоги стороні захисту ознайомитися з ухвалами слідчих суддів Апеляційного суду Одеської області на стадії завершення досудового розслідування, не вжиття стороною обвинувачення необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, позбавляє суд можливості використати в якості допустимих доказів відомості та фактичні дані, відображені в протоколах НСРД, а також використати в якості допустимих доказів відомості та фактичні дані, відображені на аудіо -відео носіях, доданих до зазначених у клопотанні протоколів, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у тому рахунку порушенням права на захист, про що неодноразово зазначалось у наведених вище постановах Вищої судової інстанції.

Крім того, в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано процесуальне рішення слідчого чи прокурора про залучення заявника ОСОБА_3 до здійснення НСРД, тобто його залучення до аудіо, -відео контролю ОСОБА_1 , та про надання (вручення) конкретно визначеній особі технічних засобів фіксації інформації, згідно вимог ч. 6 ст. 246 КПК

України, а саме - проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 КПК України, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч.3 ст. 110 КПК України). Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів (ч.2 ст. 252 КПК України).

Відсутність процесуального рішення слідчого чи прокурора у вигляді постанови та відповідного протоколу про залучення заявника ОСОБА_3 або іншої особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відсутність будь-якого процесуального документу про надання (вручення) заявнику ОСОБА_3 або іншій процесуально належній особі технічних засобів аудіо. -відео контролю ОСОБА_1 та послідуюче використання технічних засобів задля втручання у приватне спілкування і здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - також виключають можливість використання результатів НСРД в якості допустимих доказів у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи, у тому числі Національної поліції, органів безпеки. Згідно ч. 5 ст. 36 КПК України також прокурор має право доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Служби безпеки України, органів доходів і зборів, Державної пенітенціарної служби України, Державної прикордонної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов`язковими до виконання оперативним підрозділом.

Відповідно до п. 3.2. Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року, (далі Інструкція), порядок надання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлюється цією Інструкцією.

Суб`єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, згідно п. 1.7. Інструкції, являються: слідчі органів прокуратури (на час дії п. 1 розділу XI "Перехідних положень" КПК України), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Згідно п. 3.3. Інструкції слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України).

Відповідно до п. 3.4.3. Інструкції керівник органу відповідно до відомчих нормативно-правових актів визначає виконавця - оперативний підрозділ (оперативні підрозділи).

Уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручення слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оперативно-технічні підрозділи (п. 3.8. Інструкції).

Згідно п. 3.12 Інструкції за результатами виконання доручення оперативний співробітник (працівник) складає рапорт із зазначенням результатів виконаного доручення, залучених при цьому сил і засобів, а також їх результатів.

Начальник уповноваженого оперативного підрозділу приймає рішення шляхом накладення резолюції на рапорті стосовно можливості направлення протоколу та додатків до нього прокурору чи вжиття заходів до належного виконання доручення. Протокол та додатки до нього не пізніше 24 годин після складання надаються прокурору, зазначеному в дорученні.

Відповідно до п. 4.1. Інструкції протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

Згідно 4.5. Інструкції конкретний виконавець щодо складання протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії визначається керівником уповноваженого оперативного підрозділу, який проводив такі дії на підставі доручення слідчого, прокурора.

Відповідно до п.п. 4.7., 4.7.1., 4.8. Інструкції до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію (ст. 105 КПК України). Фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії повинна здійснюватися таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів.

В матеріалах кримінального провадження відсутні та не були відкриті стороні захисту у порядку вимог ст. 290 КПК України доручення слідчого або прокурора оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та складання протоколів НСРД, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та позбавляє можливості використання зазначених протоколів НСРД у якості допустимих доказів.

В постанові ВС від 03.12.2019 року по справі №676/7748/14-к Суд зазначив: «Так, судом першої інстанції правильно визнано недопустимими докази, що зібрані з порушенням вимог ч. 6 ст. 246 КПК».

Також судом встановлено, що НСРД проведено та протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 02.10.2017 року, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 02.10. 2017 року, протокол вилучення грошових коштів від 09.07.2017 року, протокол огляду грошових коштів від 09.07.2017 року, протокол вручення грошових коштів від 09.07.2017 року, протокол вилучення грошових коштів від 09.08.2017 року, протокол огляду та помітки грошових коштів від 09.08.2017 року, протокол вручення грошових коштів від 09.08.2017 року складено з порушеннями кримінального процесуального закону, а саме: неуповноваженою особою без належного письмового доручення слідчого або прокурора відповідному оперативному підрозділу або особі; без належного процесуального залучення до НСРД ОСОБА_3, який на час проведення НСРД мав статус свідка по справі та не підлягав залученню до проведення НСРД. Крім того, не відкривались стороною обвинувачення в порядку вимог ст. 290 КПК України та не були безпосередньо досліджені судом доручення прокуратури Одеської області № 15-707т від 10.02.2017 року, постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину № 15-705т від 10.02.2017 року, постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів № 15- 706т від 10.02.2017 року, доручення прокуратури Одеської області № 17/1/1- 2276-17 та № 15/1/1-3930т від 09.08.2017 року, постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину №3928т від 09.08.2017 року, постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів № 3929т від 09.08.2017 року, на які є посилання в протоколах про результати контролю за вчиненням злочину від 02.10.2017 року, а також постанова прокурора Чередника Р. про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, постанова прокурора Чередника Р. про проведення контролю за вчиненням злочину № 15/3930т від 09.08.2017 року, на які є посилання у протоколах вилучення, вручення, огляду та помітки грошових купюр від 09.07.2017 року та 09.08.2017 року.

У постанові ВС від 21.04.2021 року по справі № 308/10533/16-к зазначено наступне: «Обов`язковим елементом порядку отримання доказів у результаті НС(Р)Д є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах. Здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту ставить їх під сумнів, є обов`язком суду, з чого випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, рішення про необхідність розсекречування яких, відповідно до ч. 1 ст. 255 КПК та п. 5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, приймає прокурор.

Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину.

В постанові ВС від 01.07.2020 року по справі № 643/10749/14-к зазначено: «Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК України прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.10.2019 року у справі 640/6847/15-к констатувала, що якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст.290 КПК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент відкриття матеріалів досудового розслідування, ухвал слідчого судді, які стали процесуальною підставою проведення НСРД, не було долучено до матеріалів кримінального провадження та їх не було відкрито стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України. Крім того, вони не були надані та відкриті стороні захисту і під час судового розгляду.

Окрім того, слід зазначити, що надання особисто заявником ОСОБА_3 належних йому на праві власності грошових коштів співробітникам оперативного підрозділу СБУ у загальній сумі 45 000 грн. задля подальшого викриття особи у скоєнні злочину, як це зазначено у вищевказаних протоколах НСРД, безсумнівно свідчить про зацікавленість ОСОБА_3 у досягненні бажаного для правоохоронних органів результату, необ`єктивності, упередженості та провокативності його дій відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, за вказаних процесуальних підстав результати негласних слідчих (розшукових) дій, які викладені у перелічених протоколах НСРД, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, у тому рахунку права особи на захист, а тому визнаються судом недопустимими доказами.

Що стосується протоколу огляду місця події від 10 серпня 2017 року у ході якого були вилучені грошові кошти у сумі 30000 грн., то судом встановлено наступне, що огляд місця події відбувся на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку в помешканні ОСОБА_1 , а саме у житловому будинку по АДРЕСА_5 , такий доказ, як протокол огляду місця події від 10 серпня 2017 року з додатками визнається судом недопустимим доказом, у зв`язку з тим, що зазначений доказ отримано з використанням інших доказів, які є недопустимими. Так, в ході огляду місця події від 10 серпня 2017 року у житловому будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 вилучено помічені грошові кошти у сумі 30000 грн., які являлися об`єктом НСРД згідно протоколу вилучення грошових коштів від 09.08.2017 року, протоколу огляду та помітки грошових коштів від 09.08.2017 року та протоколу вручення грошових коштів від 09.08.2017 року. При цьому всі три зазначені протоколи НСРД являються недопустимими доказами, з підстав, викладених у вироку вище.

Відповідно до постанови ВС від 17 лютого 2021 року у справі № 263/10353/16-к, зазначено наступне:

«При цьому, відповідно до положень ст. 271 КПК України, така негласна слідча (розшукова) дія, як контроль за вчиненням злочину, може проводиться у формах контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок і тактика проведення яких визначається законодавством.

Статтею 273 КПК України передбачено можливість використання заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення негласної слідчої дії за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора.

Слід зазначити, що використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів можливе лише при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 271 КПК України.

Згідно з доктриною «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів. визнаних недопустимими.

У кримінальному процесуальному законі вказана доктрина має своє правове втілення у положеннях ч. 1 ст. 87 КПК України, згідно з якою недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У цій нормі закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими - їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині криміначьного процесу іменують правилом про «плоди отруєного дерева», - здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Отже, докази за результатами проведення НСРД, зокрема, протокол огляду автомобіля ОСОБА 6 від 18 грудня 2015 року, під час якого були вилучені грошові кошти у сумі 36 258 грн та протокол обшуку від 18 грудня 2015 року ТОВ «Атік-Агро» ОРСП ринок «Азовський» за адресою: м.Маріуполь, вул.Купріна, 10, де були вилучені грошові кошти у сумі 23 742 грн, є недопустимими доказами за правилом «плодів отруєного дерева», оскільки вказані докази є похідними від протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_5 від 16 грудня 2015 року, тобто отримані з використанням доказу, який є недопустимим.

Стосовно доктрини «плодів отруєного дерева» неодноразово формувала свої висновки Велика Палата ВС, наприклад у постанові ВПВС від 29 квітня 2020 року у справі № 1-305/2009 року: «51. Велика Лапата має приділяти оцінці достатності сукупності доказів, що залишились після виключення з обсягу доказової бази доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також тих доказів, що були отримані завдяки інформації з таких джерел. Така позиція була висловлена і в постанові Великої Лапати від 13 листопада 2019 року у справі № 1-07/07.

52. Застосування доктрини «плодів отруєного дерева» вимагає здійснення логічних операцій щодо встановлення джерела походження інформації, завдяки якій було здобуто кожен доказ, яким обгрунтовується судове рішення, відділяючи докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотних порушень прав і свобод людини, встановлених рішенням ЄСЛЛ, від доказів, отриманих з джерел не пов`язаних а ні прямо, а ні опосередковано із такою інформацією, суд з повноваженнями касаційної інстанції здійснює перевірку правильності правової оцінки обставин та допустимості кожного окремого доказу».

Згідно постанови ВПВС від 13 листопада 2019 року у справі № 1-07/07: «38. Відповідно до сформованої практикою ЄСЛЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом».

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , відсутня, не надана в судовому засіданні та не відкривалась стороні захистув порядку ст. 290 КПК України та відповідно не досліджувалась судомпостанова керівника органу прокуратури щодо визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, що безумовно тягне за собою визнаннявсіх зібранихна досудовому слідстві доказів недопустимими.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Об`єднана Палата ВС ККС у постанові від 22.02.2021 по справі № 754/7061/15 сформулювала наступні правові висновки: «За змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора,який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень».

Доказом відсутностів матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 постановикерівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, є копія опису матеріалів кримінального провадження в томі № 1 та томі № 2, які були відкриті стороні захисту під час виконання приписів ст. 290 КПК України та які стороною захисту надані в судовому засіданні.

Окрім того, відповідно до даних Реєстру матеріалів досудового розслідуванняу кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , доданих до обвинувального акту, вказівка на наявність (винесення, прийняття) вищезазначеної постанови керівника відповідного органу прокуратури також відсутня.

Сторона захисту, в судових засіданнях послідовно проводила думку про провокацію скоєння злочину, шляхом надання відповідних доказів та приймаючи активну участь у дослідженні доказів і спростовуючи відповідні докази обвинувачення, як такі, що не викривають у вчиненому правопорушенні обвинувачену. Окрім того, самі докази під час їх дослідження об`єктивно та неупереджено доводили факт створення правопорушення у відношенні обвинуваченого штучним шляхом.

Враховуючи, що обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст.62 Конституції України та положенням ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, поєднуються з вимогами діючого кримінального процесуального законодавства, відповідно до якого ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, передбачених ст.17 ч.2 КПК України, суд приходить до висновку, що досудовим слідством не доведено, про те, що обвинувачена скоїла злочин, передбачений за ч.3 ст.368 КК України.

До вказаного висновку суд приходить виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року) в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних презумпцій, щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини)».

Суд, дотримуючись принципу змагальності сторін передбаченого ч.7 ст. 22 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов?язків, дослідивши надані докази, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, безпосередньо дослідивши та оцінивши кожен доказ окремо, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що під час судового провадження не здобуто та не надано суду безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 припинив свою дію 09.12.2017 року, тобто після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Враховуючи, що суд за пред`явленим обвинуваченням визнав ОСОБА_1 не винуватою, відповідно підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу не має.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

За вимогами ч. 4 чт.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Письмові докази та диски з відео та аудіозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати її в зв`язку з недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази, а саме:

-грошові кошти, які вилучені у ОСОБА_1 під час огляду місця події 10.08.2017 року у сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) гривень у кількості 60 (шістдесяти) штук з наступними серійними номерами: МА 4644194; ЗИ 9776450; 33 8425454; ВВ 7273030; ВИ 2984276; ВА 9578837; ВД 3825001; АА 6072328; ВД 7903071; СБ 3344729; MB 7413811; УИ 8032990; BE 9051985; ЛБ 8789341; ВФ 3974051; ЗФ 4941538; ВИ 8254178; СГ 2999969; ЗД 5383344; МА 5556386; ФЗ 2180104; ГТ 1346479; БР 3505398; ВВ 0688914; ЗГ 7740260; ЗГ 0648124; 33 6242007; 33 4825324; ВД 3140455; БТ 6192860; ВГ 9514906; СЗ 4476677; ЛА 1281423; ЛА 0132295; ЛВ 4436600; ЛИ 9604603; ВГ 4110725; СБ 1725563; АА 7834352; ВХ 6066841; ВХ 8235555; ВХ 8856506; BE 7835719; ЗД 7013742; СБ 5824063; МБ 4318742; ЗБ 5914694; ВА 5740421; БТ 7677560; ВГ 2928675; МБ 4484040; СД 7074471; ВЖ 5079636; ЗГ 2833357; СГ 7877793; ЗД 2062928; ГК 3676730; БР 5545873; ЛГ 4196306; ЛВ 0902869, які зберігаються у паперовому пакунку білого кольору, який опечатаний експертом ОНДІСЕ Захаровою Т.О. після проведення експертизи № 17-5196 та які зберігаються в камері зберігання речових доказів першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області - повернути свідку ОСОБА_3 ;

-змиви з лівої та правої руки ОСОБА_1 , які поміщені експертом ОНДІСЕ Пагурець О.Б. до двох паперових конвертів білого кольору після проведення експертизи № 17-5197, які зберігаються в камері зберігання речових доказів першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області - знищити;

-експериментальний зразок спеціального засобу, поміщений експертом ОНДІСЕ Пагурець О.Б. у паперовий конверт білого кольору після проведення експертизи № 17-5197, який зберігаються в камері зберігання речових доказів першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області - знищити;

-газета «7-я» № 31(869) поміщена експертом ОНДІСЕ Пагурець О.Б. у паперовий конверт білого кольору після проведення експертизи № 17-5197, який зберігається в камері зберігання речових доказів першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області - знищити.

-відеокасета «SONY» Premium Mini DV, відео-касета «PANASONIC» Mini DV, на яких містяться оригінали відео-файлів огляду місця події від 10.08.2017 року, які зберігаються в камері зберігання речових доказів першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області - знищити (а.к.п. 19-22 том 4).

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2017 року арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

- газету з назвою «7 Я» №31(869) 7 августа 2017, між сторінками якої виявлено грошові кошти купюрами номіналом по 500 гривень у кількості 60 (шістдесяти) штук на загальну суму 30000 (тридцять тисяч) гривень з наступними серійними номерами: МА 4644194; ЗИ 9776450; ЗЗ 8425454; ВВ7273030; ВИ 2984276; ВА 9578837; ВД 3825001; АА 6072328; ВД 7903071; СБ 3344729; МВ 7413811; УИ 8032990; ВЕ 9051985; ЛБ 8789341; ВФ 3974051; ЗФ 4941538; ВИ 8254178; СГ 2999969; ЗД 5383344; МА 5556386; ФЗ 2180104; ГТ 1346479; БР 3505398; ВВ 0688914; ЗГ 7740260; ЗГ 0648124; ЗЗ 6242007; ЗЗ 4825324; ВД 3140455; БТ 6192860; ВГ 9514906; СЗ 4476677; ЛА 1281423; ЛА 0132295; ЛВ 4436600; ЛИ 9604603; ВГ 4110725; СБ 1725563; АА 7834352; ВХ 6066841; ВХ 8235555; ВХ 8856506; ВЕ 7835719; ЗД 7013742; СБ 5824063; МБ 4318742; ЗБ 5914694; ВА 5740421; БТ 7677560; ВГ 2928675; МБ 4484040; СД 7074471; ВЖ 5079636; ЗГ 2833357; СГ 7877793; ЗД 2062928; ГК 3676730; БР 5545873; ЛГ 4196306; ЛВ 0902869;

- грошові кошти у сумі 45 500 (сорок пять тисяч пятсот) гривень номіналом по 500 (пятсот) гривень у кількості 91 (девяносто одна) купюра, які мають наступні серійні номери: ФД 6716521; УЗ 4881769; ВИ 1824521; ЗБ 6888794; ГК 5889865; МВ 3564166; ЗЗ 8021536; ЛБ 1180829; МВ 7727121; ЛИ 9171047; ЛБ 7776687; СЗ 4272385; ЗД 5939435; БИ 5197853; МБ 2661767; УЖ 1099779; УИ 6636789; ЛЗ 2968587; ФД 5015260; БТ 3570955; АА 4248274; ЛА 1877504; ЗД 6626373; СЗ 5967711; ЗБ 0896684; ВЖ 9753620; УИ 7199737; ФЗ 6718430; ЗБ 3462303; МБ 2736877; ЛВ 1867895; ВЗ 0645072; СД 5667593; ВГ 8893750; ВВ 5366833; ЗГ 4215918; СД 6119429; МВ 2113591; ВГ 7441161; БГ 6746855; ВЕ 3528155; БР 3771355; ЗГ 9998821; ВД 2259347; ЗГ 2991884; ЛИ 8415284; МА 5389900; ГК 3840207; МА 6853532; ВА 8629058; СЖ 5839712; ЛВ 1913621; ЗБ 6489579; ЛВ 3619214; УГ 1489726; БР 4063709; СЖ 1260887; УИ 8034994; ВВ 7068467; АА 2059178; ЛА 0393038; ВИ 8001559; УЖ 9911859; МБ 6828124; БР 5706801; ВХ 6312812; ЗБ 6597134; ВЖ 1948976; ВВ 9529075; СД 6561714; ВЕ 0255321; ЛГ 1269080; ВЕ 2469963; СБ 5881243; ЛГ 9842502; МГ 5730916; ЛЗ 6693004; МБ 1936294; УИ 5409864; СЖ 2391395; СЗ 6183419; ВГ 8069241; ВЖ 3395611; ЛГ 8806084; ВХ 7405666; СГ 2952247; ВВ 6309183; ЗИ 7808808; АА 6288905; ГН 1200653; ЗБ 7790155;

- товаро-транспортну накладну серії 12ААЕ №754288від 07.07.2017 на 1 арк.;

- грошові кошти на загальну суму 830 (вісімсот тридцять) доларів США, купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США: LL 90329226 C; LF 75659751 E; LB 25832041 L; LB 90822104 U; LD 50330327 C; LG 52827287 B; LL 60822941 I; LL 60822942 I; купюра номіналом 20 (двадцять) доларів США МЕ 995001 А; купюра номіналом 10 (десять) доларів США МF 57554501 B;

- документи стосовно ФОП « ОСОБА_7 » на 16 арк.;

- мобільний телефон Samsung Duos з IMEI №: НОМЕР_1 , з IMEI №: НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон Айфон 5 білого кольору з IMEI №: НОМЕР_3 ;

- планшет Samsung білого кольору S/N - R52G60CgN.

- склад та зміст детального плану території на 12 арк.;

- копію завдання про розроблення детального плану території для будівництва магазину на земельній ділянці по АДРЕСА_4 на 3 арк.;

- копію рішення про надання дозволу на розробку детального плану території в смт. Захарівка на 2 арк.;

- копію заяви ОСОБА_2 про розгляд та погодження на розроблення детального плану території на 1 арк.;

- копію рішення №55 від 10.07.2017 року про замовлення детального плану території для будівництва магазину на 1 арк.;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 4 арк.;

- копію трудового договору від 03.07.17 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_15 з додатком на 4 арк.;

- копію заяви ОСОБА_2 від 05.07.17 року про внесення змін до генерального плану смт. Захарівка на 10 арк.;

- супровідний лист голови Захарівської селищної ради ОСОБА_1 про розгляд та погодження завдання та розроблення детального плану території по вул. Центральна в смт. Захарівка на 1 арк.;

- копію рішення про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка на 2 арк.;

- викопіювання земельної ділянки, яка надається в оренду ФОП ОСОБА_2 ;

- відповідь на лист від 13.11.2013 року №0401128/2355 на 1 арк.;

- печатку відділу архітектури та містобудування Фрунзівської РДА;

- журнал вхідної документації відділу містобудування.

- щоденник синього кольору 1 шт.;

- печатку Фрунзівської сільської ради код 04378772 1 шт.;

- паперовий конверт з написом «СФГ Земля», в якому знаходяться грошові кошти у сумі 10800 (десять тисяч вісімсот) гривень купюрами номіналом по 200 гривень кожна з наступними серійними номерами: ЕБ 2548153; АГ 7386524; ВЧ 8165774; УЕ 1360003; ЄГ 0908326; ЕЖ 6396221; ЕЕ 4936570; ГЗ 5195483; ЄЄ 7453506; МБ 4914942; ЗЗ 6948532; ЕХ 4369619; ПЕ 0354213; ПА 6449003; ТЄ 2483306; СЄ 2107279; ВА 3339393; ЄД 9594161; МА 9874003; ВХ 1428677; КЗ 0940515; ЄШ 0145160; ЄД 9862004; ЄФ 0830516; ЄЗ 0146293; КА 1414166; КМ 5038180; КЗ 3021248; СА 0795130; ЕГ 4121468; ЄВ 3470867; ЕЧ 9556160; ХГ 6726044; КВ 9351512; ПВ 1181385; УМ 1597312; ТЖ 1697311; КЛ 1995154; ЄХ 5133676; АЄ 4454312; ЄЮ 7053768; ВЖ 9885552; ЗА 0475848; ЕА 6921457; ПЕ 5210894; ЕЕ 3400038; ЄЗ 4367567; ЕЧ 4907588; УН 2876684; ЄА 6014837; КК 5241444;УБ 7241779;

- особову справу ОСОБА_1 в 1 томі на 70 арк.;

- копію рішення про затвердження регламенту Фрунзівської селищної ради на 1 арк.;

- протокол пленарного засідання сімнадцятої сесії Захарівської селищної ради на 29 арк.;

- результати відкритого поіменного голосування від 07.07.2017 року на 9 арк.;

- рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт захарівка на 2 арк.;

- проект рішення Захарівської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в смт. Захарівка на 2 арк.;

- заяву ФОП ОСОБА_2 про внесення змін до генерального плану смт. Захарівка на 1 арк.;

- виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 4 арк.;

- журнал звернень громадян з земельних питань Фрунзівської селищної ради в 1 томі на 164 арк. (а.к.п. 11-18 том 4).

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2017 року арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на:

- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером: 5120685000:01:001:0388, площею 0,48 га, яка розташована за адресою: Одеська область Балтський район Оленівська сільська рада(а.к.п. 23-24 том 4).

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз, які складають 10523 гривні, віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: