Справа №2-182/2010

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      27 вересня 2010 року                          Путильський районний суд

                                                                    Чернівецької області

     у складі:

                                     судді       Дідуха Д.В.

                              секретаря      Мигирян Т.В.

        представника позивача      ОСОБА_1

    представника відповідача      ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Путила справу за позовною заявою   ОСОБА_6 до ОСОБА_4  про визнання договору дарування недійсним.

                                            В С Т А Н О В И В:

             Позивачка звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним,  зазначивши, що  після прийняття спадщини ,в травні 2004 року, вона дала дозвіл на проживання в її власному будинку подружжю  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Через деякий час ОСОБА_4 запропонував їй  викупити в неї цей житловий будинок  для того, щоб розібрати його і використати на будівельні матеріали для будівництва будинку на власній земельній ділянці.Вона погодилась  на продаж будинку  і отримала від ОСОБА_4 в якості попередньої плати 6 тисяч гривень. В майбутньому вона мала намір на належній їй земельній ділянці  в АДРЕСА_1 побудувати новий сучасний будинок.

          28 липня 2004 року вона оформила в Сергіївській сільській раді довіреність за №37 на ОСОБА_5, якою уповноважила  її оформити необхідні документи для дарування її земельної ділянки і будинку. В довіреності вона не зазначила точну адресу будинку, так як він не був збудований, а також не вказала кому подарувати, так як ще не визначилась. З ОСОБА_5 істотні умови договору дарування не обговорювала.

        Не зважаючи на це, ОСОБА_5, зловживаючи її довір?ям та не ставлячи її до відому про її дії, 16 серпня 2004 року отримала в Путильському КБТІ  витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно і продовжуючи зловживати її довірою, використовуючи недійсну довіреність, яку вона їй не давала, уклала від її імені договір дарування житлового будинку на свого чоловіка ОСОБА_4.  Про вчинення договору дарування їй стало відомо в лютому 2010 року, коли вона отримувала державні акти на право власності на земельні ділянки.

      Вважає, що строк позовної давності на оскарження договору дарування пропустила з поважних причин. Договір дарування вчинений ОСОБА_5 за довіреністю від 28.07.2007 року, виданою ОСОБА_6, а по паспортним даним  вона записана  "ОСОБА_6", тому вважає, що довіреність  видана не нею. Договір дарування вчинений внаслідок зловмисної домовленості її представника ОСОБА_5 з чоловіком ОСОБА_4 волевиявлення щодо укладення договору дарування  з відповідачем вона не виявляла, дій, щодо припинення права власності на житловий будинок не вчиняла. Договір  дарування у відповідності до ст.215 ч.1 ЦК України повинен бути визнаним недійсним. Договір підлягає скасуванню за відсутністю у довіреної особи необхідного обсягу повноважень, так як довіреність на підставі якої вчинявся правочин виданий неналежною особою. У її довіреності, яку вона видала  не зазначено конкретно якій особі вона мала намір подарувати належне їй майно.Просить суд задовільнити її позовні вимоги.

         В судовому засіданні   позивачка і її представник позовні вимоги підтримали посилаючись на викладені факти в позовній заяві.  

          Відповідач і його представник відповідача позов не визнали, подали до суду  заперечення на позов.

           Свідок ОСОБА_5 пояснила, що в 2004 році по сусідству з мамою в с.Сергії Путильського району вирішила купити будинок. Дізнались, що по сусідству  хоче продати будинок ОСОБА_6, з якою вона зв?язалась по телефону і домовилась зустрітись. В розмові з нею домовилась, що вона дасть їй доручення і вона виконає всі дії по договору дарування житлового будинку і земельної ділянки розміром 0,60 га. Для цього в Сергіївській сільській раді ОСОБА_6 склала від свого імені доручення для дарування  житлового будинку. Доручення виготовляла і реєструвала ОСОБА_7Після цього вона з ОСОБА_6 поїхала в  смт.Путилу до нотаріуса, щоб показати доручення, чи воно правильне і чи можна вчинити такі дії, як вказані в  ньому. Нотаріус їх повернула назад, так як необхідно було в дорученні вказати особу кому дарують житловий будинок. Вони з ОСОБА_6 повернулись до  сільської ради в с.Сергії, Путильського району і секретар сільської ради ОСОБА_7 цього ж дня  за цим же номером виготовила друге доручення, вписавши тільки  фамілію ОСОБА_4. Дане доручення підписала ОСОБА_6 і вона в той час знала, що будинок буде подарований ОСОБА_4 і ніяких заперечень не мала.  Після секретар ОСОБА_7 передзвонила до нотаріуса чи є така довіреність правильною. Вона отримала довіреність від секретаря сільради, а ОСОБА_8 дала їй інвентарну справу на будинок і ключі від будинку і лиш тоді в машині вона дала ОСОБА_6 6000 грн. Договір куплі-продажу не оформляли тому, що ОСОБА_6 сама предложила, так зробити, тому що вона живе в Глибоцькому районі на роботі і не мала часу ходити, всі ці документи по договору оформляти.В серпні 2004 року вона в Путильській  державній нотаріальній конторі оформила договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями. Після оформлення договору дарування вона дзвонила до ОСОБА_6, що договір дарування будинку вона оформила і необхідно оформити земельну ділянку, але ОСОБА_6 говорила пізніше, що не може приїхати, все відтягувала, щоб оформити на них земельну ділянку. Договір дарування склала пізніше в серпні місяці 2004 року тому, що не мала грошей,   необхідно було з КРБТІ вибрати витяги про реєстрацію права власності, за договір дарування в нотаріуса сплатити,   все це вона оплачувала сама за ОСОБА_6

           Свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює секретарем Сергіївської сільської ради і в 2004 році до неї звернулась ОСОБА_6 з ОСОБА_5, щоб скласти довіреність на ОСОБА_5 про те, що вона доручає їй подарувати житловий будинок і земельну ділянку. Дану довіреність вона виготовила і зареєструвала  під номером 37, ОСОБА_6 розписалась. Після вони поїхали до нотаріуса в смт.Путила, яка їх повернула і сказала, щоб переробити довіреність, в якій необхідно вказати  прізвище особи,  кому дарувати житловий будинок. Тоді вона виготовила таке саме доручення під цим самим регістраційним номером від ОСОБА_6  в якому  вписала лише фамілію ОСОБА_4. Дане доручення прочитала і підписала ОСОБА_6 і  те, що будинок дарується  по дорученню ОСОБА_4 вона ніяких притензій не висловлювала, що будинок по довіреності буде подарований ОСОБА_4 Коли виготовляла друге доручення то  допустила помилку при написанні по батькові замість "ОСОБА_6", написала "ОСОБА_6".При підписанні цього доручення ОСОБА_6 читала його і притензій щодо неправильності написання не висловлювала. Після виготовлення довіреності вона особисто дзвонила нотаріусу чи правильно написала друге доручення, яка підтвердила правильність його.

     Свідок ОСОБА_9 пояснила, що дала телефон ОСОБА_5 до своєї сестри ОСОБА_6.в с.Кам?янку Глибоцького району, яка хотіла продати будинок в с.Сергії Путильського району. При складанні довіреності на  ОСОБА_5 вона  не була присутня. Будинок продала за 1000 доларів США. Коли вона їй запитала за продаж будинку то сестра сказала, що вона землю не продавала, їй за землю даже не заплатили. Вона ходила разом із сестрою до нотаріуса в смт.Путила, але вона чекала на неї в коридорі.

       Свідок ОСОБА_10 показала, що вона дійсно склала і завірила договір дарування від 16 серпня 2010 року. Спочатку до неї прийшла ОСОБА_5 з довіреністю на право подарувати житловий будинок, але в ній не було вказано особі якій необхідно подарувати житловий будинок. Тому вона повернула до сільської ради, щоб правильно виготовили довіреність. При складанні договору дарування їй було надано весь пакет документів згідно чинниого законодавства, витяги про реєстрацію права власності. Те, що в довіреності неправильно написано по батькові "ОСОБА_6" замість "ОСОБА_6", вважає це технічною помилкою секретаря сільської ради. Якщо нотаріальна дія яку виконувала секретар ОСОБА_7 по видачі довіреності і вона здійснюється в один день, то це можна робити під одним номером, лиш необхідно було поставити в реєстер виготовлену другу довіреність.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, суд вважає, що позов без- підставний і  не підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

          Судом встановлено, що   28 липня 2004 року  позивачка в Сергіївській сільській раді   оформила довіреність за реєстровим номером 37 на ОСОБА_5. Даною довіреністю вона уповноважувала ОСОБА_5 подарувати належний їй на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку розміром 0,60 га. На підставі довіреності ОСОБА_5 мала право подавати від імені позивачки заяви у відповідні установи, одержувати необхідні документи, оформити договір-дарування, розписуватись за неї, а також виконувати всі інші дії пов?язані з цим дорученням.

          Звернувшись того дня до Путильської державної нотаріальної контори приватний нотаріус ОСОБА_10 повернула їх, щоб склали іншу довіреність, в якій необхідно було вказати прізвище і ім?я по батькові того кому дарують будинок і земельну ділянку.

          Того ж дня в Сергіївській сільській раді в присутності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 секретарем ОСОБА_7 була напечатана інша довіреність в якій вказувалось, що  житловий будинок і земельна ділянка по довіреності дарується ОСОБА_4 Дана довіреність була підписана ОСОБА_6 і вже в той час вона знала кому буде подароване майно по довіреності. Посилання в позові на те, що вона дізналась про договір дарування житлового будинку ОСОБА_4 тільки 10 лютого 2010 року є безпідставними. При складанні другої довіреності в сільській раді в якій було відмічено, що житловий будинок підлягає даруванню ОСОБА_4 ОСОБА_6 про це було відомо, тому що вона підписувала  довіреність і заперечень не мала. Після оформлення договору дарування  свідок ОСОБА_5 підтвердила в показах, що неодноразово дзвонила до ОСОБА_6 про те, що необхідно оформити право власності на земельну ділянку. Також є безпідставним те що ОСОБА_5 зловмисно діяла по відношенню до неї, із-за того, що подарувала житловий будинок ОСОБА_4 і вона на це її не уповноважувала.

          Писилання позивачки на те, що вона довіреності не давала, так як в одній довіреності по батькові "ОСОБА_6", а в другій "ОСОБА_6" також є безпідставним. Ці доводи позивачки спростовуються показами свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5 і на пропозицію суду довести, що вона її не підписувала, позивачка від проведення почеркознавчої експертизи відмовилась.

         16 серпня 2004 року ОСОБА_5 в Путильській державній нотаріальній конторі оформила договір дарування житлового будинку на свого чоловіка ОСОБА_4    

 Також є безпідставним посилання позивачки в позові на те, що вона не зазначила точну адресу будинку, так як він був ще не збудуваний і  в довіреності не вказувала точно кому дарувати, так як з цим не визначилась. Але як встановлено під час судового розгляду справи, що при складанні другої довіреності було внесено фамілію ОСОБА_4 і притензій в той час ОСОБА_6 не висловлювала, що в довіреність внесена фамілія ОСОБА_4

  Згідно довідки Сергіївської сільської ради більше іншого майна крім цього житлового будинку із земельними ділянками на території села за ОСОБА_6 зареєстрованим не значиться.

      Безпідставним є також посилання позивачки, що ОСОБА_5 зловмисно діяла по відношенню до неї, із-за того, що подарувала житловий будинок ОСОБА_4 і вона на це її не уповноважувала. Всі ці доводи спростовані під час судового розгляду. Позивачкою не доведено в чому проявилась зловмисніть ОСОБА_5, яка мала довіреність від ОСОБА_6 на виконання певних дій і виконала їх у відповідності з чинним законодавством і повноваженнями, які були оговорені в довіреності.

           З приводу посилання позивачки на те, що вона не давала довіреності в якій вказана вже особа, якій необхідно подарувати будинок, так як в довіреності зазначено по батькові "ОСОБА_6", а не "ОСОБА_6", то суд вважає, що це є технічною помилкою секретаря ОСОБА_7  Крім того, слова "ОСОБА_6" і "ОСОБА_6" є співзвучними і коли ОСОБА_6 підписувала цю довіреність, то згідно закону повинна читати, що підписує  то у неї в той момент зауважень до довіреності не було.

           Щодо поновлення строків позовної давності то суд не знаходить підстав для їх поновлення. Посилання позивачки на те, що вона дізналась про договір дарування тільки в лютому 2010 року  спростовано в судовому засіданні під час розгляду справи показами свідків і самими діями позивачки, які вона вчинила в 2004 році, а саме надала довіреність ОСОБА_5, якою уповноважила її подарувати житловий будинок і земельну ділянку.

 Посилання позивачки і її представника на то, що договір дарування є фіктивним, поскільки було вчинено насправді договір куплі –продажі з метою уникнення сплати податків, то зазначене судом не береться до уваги, так як на такі дії підштовхнула сама позивачка ОСОБА_6, поскільки сама запропонувала скласти договір дарування, але житловий будинок і земельну ділянку вимагала плати  6000 грн.

             Керуючись ст.ст. 202,203,209,717,727 ЦК України, ст.ст.10,11, 60, 213-215, 223 ЦПК України, суд-

                                                   В И Р І Ш И В:

         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним відмовити за їх безпідставністю.

        Рішення набирає законної сили після десяти днів з дня закінчення строку подачі  апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернівецької області через районний суд.

  Суддя