Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15” жовтня 2007 р. Справа № 33/338-06
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді І. С. Карбань, судді Л.М. Бабакової, судді Т.В.Гончар,
при секретарі –Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача – Заварзіна Н.Н. за довіреністю № 48 від 15.02.2007р.,
1-го відповідача – не прибув,
2-го відповідача – Резніченко Н.Б. за довіреністю № 3235 від 15.10.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2554 Х/2-4) Чугуївської Квартирно- експлуатаційної частини району, м. Чугуїв, Харківська область на рішення господарського суду Харківської області від 19 червня 2007 р. по справі № 33/338-06
за позовом Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія», м. Харків
до 1. Військової частини А 4104, м. Чугуїв
2. Чугуївської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Чугуїв, Харківська область
про стягнення 84050,38 грн. -
встановила:
Міжгалузева регіональна корпорація «Теплоенергія», м. Харків подала позов та заяву про збільшення позовних вимог про стягнення солідарно з Військової частини А 4101 м. Чугуїв та Чугуївської квартирно-експлуатаційної 152629,42 грн., у тому числі: 122249,98 грн. основного боргу, 14734,59 грн. пені, 13101,29 грн. індекс інфляції, 2568,13 грн. 3% річних стоном на 01.04.2007р. Також позивач просив покласти на відповідачів судові витрати по веденню справи відповідно до ст.ст. 46,49 ГПК України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2007 р. по справі № 33/338-06 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково, з Військової частини А 4104 стягнено на користь Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія»52983,47 грн. боргу, 1962,31 грн. інфляційних. Стягнено солідарно з Військової частини А 4104 та Чугуївської квартирно-експлуатаційної частини району на користь Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія»69266,51 грн. боргу, 2334,60 грн. інфляційних, 1265,46 грн. витрат по сплаті державного мита та 97,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені та 3% річних позов залишено без розгляду, в частині стягнення 8804,38 грн. інфляційних в позові відмовлено.
Чугуївська квартирно-експлуатаційна частина району, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2007 р. по даній справі, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вказане рішення в частині стягнення солідарно з Військової частини А 4104 та Чугуївської квартирно-експлуатаційної частини району на користь Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія»69266,51 грн. боргу, 2334,60 грн. інфляційних, 1265,46 грн. витрат по сплаті державного мита та 97,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. РОбгрунтовуючи свої доводи апелянт стверджував, що споживання теплової енергії військовою частиною розподіляється на бюджетне споживання (об’єкти в/частини) та госпрозрахункове (гуртожиток). Згідно з даним законодавством гуртожитки Міноборони України утримуються за принципами самоокупність, тобто за рахунок оплати мешканців, які в них проживають. Військова частина отримує плату від мешканців до якої входить плата за комунальні послуги, заборгованість, яка утворилась є заборгованістю за теплопостачання гуртожитку в/частини А 4104 Чугуївська КЕЧ району, яка є бюджетною установою являється платником за теплопостачання тільки сфери в/ч А 4140, в межах наданих лімітів. У відповідності до Закону України від 05.10.2002р. № 2019-ПІ "Про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України»Чугуївська квартирно-експлуатаційна частина району входить до складу Міністерства оборони України та є бюджетною установою, своєї господарської діяльності не має і повністю фінансується із Державного бюджету України.
Апелянт стверджував що заборгованість станом на 01.03.2007р. складає: військова частина А 4140 - 29295,24 грн.; гуртожиток - 122954,63 грн. Також апелянт вказував що Чугуївською КЕЧ району станом на 01.06.2007р. бюджетна заборгованість за в/частину А 4104 погашена повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2007 р. по справі № 33/338-06 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, у зв’язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без, а рішення суду першої інстанції без змін. Спростовуючи заперечення апелянта щодо посилання на часткове виконання ним договірного зобов'язання, позивач вказував, що згідно змін внесених до договору додатковою угодою з січня 2006 р. саме 2-й відповідач здійснює розрахунки за теплову енергію, що споживається 1-им відповідачем. Тобто, зобов'язується з зазначеного моменту здійснювати розрахунки за весь обсяг спожитої теплової енергії у відповідності до переліку об'єктів. Відповідно до ст.ст. 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтями 651, 654 ЦК України встановлено, що зміни умов договору допускаються лише за згодою сторін, та що така угода має бути вчинена у такій самій формі, що і договір. Тобто, в даному випадку, у письмовій формі.
Позивач також зазначав, що 2-й відповідач не звертався до позивача з письмовою пропозицією внести зміни до договору на підставі зазначених у скарзі обставин, відповідно до яких би з переліку об'єктів, за споживання теплової енергії яких 2-й відповідач зобов'язаний сплачувати, було б виключено гуртожиток.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що 01.02.2004р. між Військовою частиною А 4104 та МРК «Тепло енергія»був укладений договір № 60 про постачання теплової енергії. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язувався постачати першому відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, згідно з переліком об'єктів постачання теплової енергії споживача, а відповідач (Споживач) зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених даним договором. В перелік об’єктів, що підпадають під дію цього договору входить гуртожиток.
В січні 2006р. між Військовою частиною А 4104, МРК «Теплоенергія»та Чугуївською КЕЧ (Платником) було укладено додаткову угоду до цього договору, за якою сторонами розділ 6 договору «Порядок розрахунків»викладено в наступній редакції: розрахунки за теплову енергію, що споживаються «Споживачем»здійснює «Платник»(Чугуївська КЕЧ) відповідно до встановлених тарифів, зазначено про те, що «Споживач» та «Платник»солідарно несуть відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за теплову енергію та інші платежі та внесено зміни до п.6.3 та 6.4 договору, слова «Споживач»замінено на «Платник». Додаткова угода не містить посилання на те, що її умови розповсюджується на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними цієї угоди, тому суд вважає, що на зобов'язання сторін, що виникли до її укладення, умови угоди не поширюються.
Матеріали справи свідчать, що у відповідності до умов договору позивачем було поставлено першому відповідачеві теплову енергію, але першим відповідачем, в порушення умов договору та вимог ст. 526 ЦК України, надані послуги не були оплачені в передбачений договором термін в повному обсязі, внаслідок чого за період з січня 2005р. по лютий 2007р. включно утворилась заборгованість, яка з урахуванням проведених оплат складає 122249,98 грн. і до цього часу не сплачена.
Враховуючи те, що другий відповідач лише в січні 2006р. на підставі додаткової угоди від січня 2006р. до договору № 60, взяв на себе зобов'язання здійснювати розрахунки та нести солідарну відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за тепло енергію та інші платежі, суд вважає, що відповідальність за невиконання договірних зобов'язань за період, що передує укладенню цієї додаткової угоди, має нести перший відповідач.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку позову борг за 2005 рік з теплової енергії складає 52983,47 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 52983,47 грн. підлягають частковому задоволенню та стягненню з першого відповідача.
Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
На підставі викладеного вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно решти боргу в розмірі 69266,51 грн., нарахованого з часу укладення додаткової угоди є законною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу.
Оскільки позивачем нараховані інфляційні за період з 2005р. по січень 2007р. в розмірі 13101,29 грн., проте матеріалами справи підтверджено їх розмір лише в сумі 4296,91 грн., стягненню підлягає з першого відповідача 1962,31 грн. інфляційних, нарахованих за 2005 р. Решта інфляційних в розмірі 2334,60грн., підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
За таких обставин, колегія суддів вважає, рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2007 р. по справі № 33/338-06 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідає матеріалам справи. Доводи апелянта є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 99,101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2007 р. по справі № 33/338-06 залишити без змін.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
Суддя Л.М. Бабакова.
Суддя Т.В. Гончар.