Справа № 2-15182/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Яремчука В.І., при секретарі – Новаковій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання діяльності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
В С Т А Н О В И В:
Позивач 03.08.2010 р. звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання діяльності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по по 31.12.2009 р., в якому зазначив, що він відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус “Дитина війни” та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з’явився, позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу за його відсутності, про що надав письмову заяву.
Представник відповідача на розгляд справи не з’явився, просив розглядати справу за його відсутності, у задоволенні позову відмовити, про що надав письмову заяву.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус “Дитина війни” та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Ці обставини підтверджуються посвідченням позивача, з відміткою про надання йому статусу “Дитина війни” (а.с.6).
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно довідки про фактично виплачені суми щомісячного підвищення до пенсії, позивачу у 2007р. виплата цього підвищення до пенсії не проводилася, з 2008 року позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп2007 року визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008р. положення ст. 67 розділу 1 пунктів 2-4,6-8.10-18. пунктів 7,19,20-22,24-34, пунктів 1-6,8-12,35,36-100 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р» та п.41 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 ст. 71 ЗУ “Про державний бюджет України” ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Законом України “Про державний бюджет на 2009 рік” дію ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 ЗУ “Про Державний бюджет на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” та провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на відповідача за місцем проживання позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 87 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008р., ст. ст. 15-17 ЦК України, ст. ст. 46,64,152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,79,81,88,197 ч.2, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання діяльності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», задовольнити.
Визнати діяльність Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, за відрахуванням фактично нарахованого і сплаченого підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за цей період.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя (Яремчук В.І.)