Справа №938/513/21

Провадження № 3/938/257/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       08 вересня 2021 року                                                селище Верховина

       Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М.,розглянувши матеріали, які надійшли від Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за  ч.1 ст.173-2  Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП),

якому роз`яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-

В С Т АН О В И В:

11.06.2021 року біля 07.00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме шарпав ОСОБА_2 та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Зокрема судовий виклик на 27.08.2021 року він отримав 17.08.2021 року (а.с.16). судовий виклик на 08.09.2021 року він отримав 30.08.2021 року (а.с. 19).

У ч. 1 ст. 268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Також відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Зокрема судовий виклик на 27.08.2021 року вона отримала 17.08.2021 року (а.с.15), судовий виклик на 08.09.2021 року вона отримала 02.09.2021 року (а.с. 19), у матеріалах справи наявна її заява про розгляд даної справи у її відсутності (а.с.8).

Суддя вважає, що винність  ОСОБА_1  у вчиненому підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, повідомлення зі служби 102 від 11.06.2021 року, письмовими поясненнями а також іншими матеріалами справи в їх сукупності, які досліджені в судовому засіданні

Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №535131 від 11.06.2021 року (а.с. 1), 11.06.2021 року біля 07.00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме шарпав ОСОБА_2 та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою офіцером поліції Верховинського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.

Також, вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний без  будь-яких зауважень щодо його змісту особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді.

При цьому ОСОБА_1 виклав власноручно пояснення: «Свою вину визнаю та обіцяю, що в майбутньому подібне не повториться» (а.с.1).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена також  такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:

-рапортом старшого інспектора-чергового Верховинського РВП ГУНП в Івано-Фрнаківській області Віндик О. (а.с.2), відповідно до якого 11.06.2021 року о 08.06. год. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 , про те, що 11.06.2021 року о 08:04 год. її співмешканець ОСОБА_1 виламав двері до будинку та вчиняв фізичне насильство відносно неї

-заявою ОСОБА_2 (а.с.8), в якій вона просить притягнути свого співмешканця ОСОБА_1 до відповідальності за те, що він 11.06.2021 року близько 7 год. за місцем їх спільного проживання вчини домашній конфлікт, під час якого виламав двері, шарпав її, ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Диспозиція ч.1  ст.173-2 КУпАП  передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка чинила насильство в сім`ї.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В силу ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється на подружжя та  осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Під психологічним насильством в сім`ї слід розуміти насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров`ю.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за  ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєїспівмешканки ОСОБА_2 яке виразилось у шарпанні за одяг, образах нецензурною лайкою внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

З урахуванням викладеного суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Санкція  ч.1 ст. 173-2 КУпАП  передбачає відповідальність за вчинення правопорушення шляхом накладення штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

       При таких обставинах, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання ним вини, щире каяття суддя вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

       Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

       Тому з  ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 454 грн.

       На підставі викладеного, керуючись ст.283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2  Кодексу України про адміністративні правопорушення,  та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.

       Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

       Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

       Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

        Суддя:                                                                 Чекан Н.М.