копія
Справа № 2-200 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 жовтня 2010 року
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі головуючого - судді Романчук Р.В.
при секретарі Данилюку В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення 18 сесії 5 скликання від 11.07.2008 р. Якимівської сільської Ради Оратівського району Вінницької області, повернення незаконно привласненої земельної ділянки, визначення порядку користування земельними ділянками , -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення 18 сесії 5 скликання від 11.07.2008 р. Якимівської сільської Ради Оратівського району Вінницької області, повернення незаконно привласненої земельної ділянки, визначення порядку користування земельними ділянками.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що 13.АДРЕСА_1.2007 року придбала у власність житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1. Згідно п.1.3. договору купівлі - продажу будинку зазначено, що земельна ділянка не приватизована, державний акт на землю не видавався. Вона звернулась до сільської ради з відповідною заявою і 16 сесія 5 скликання Якимівської сільської ради своїм рішенням від 24.01.08 надала їй дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га в АДРЕСА_1. Їх сусід, що проживав за адресоюАДРЕСА_2, ОСОБА_4 теж звертався до сільської ради із відповідною заявою і рішенням 18 сесії 5 скликання Якимівської ради від 11.07.2008 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 в розмірах для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – 0,2500 га та для введення особистого селянського господарства – 0,0142 га по АДРЕСА_2. Вважає дане рішення сесії Якимівської сільської ради незаконним, оскільки при винесені даного рішення не було враховано, що межі належним чином погоджені не були, до неї з цим питанням ніхто не звертався, її підпису в акті встановлення меж немає. Сільською радою не було враховано правил добросусідства по користуванню загальним проїздом. В результаті таких дій сільської ради ОСОБА_4 незаконно було привласнено 0,02 га землі. Вона зверталася до землевпорядної організації у м. Вінниці, керівник цієї організації приїздив і оглядав земельну ділянку, однак сказав, що технічну документацію виготовити не можливо, так як немає під’їзду до будинку. Письмової відмови їй не надали. На даний час цієї організації не існує. Вона зверталася і до інших землевпорядних організацій, однак письмових відповідей їй не надали, відмовляли в усній формі. Також зверталася до сільської ради, щоб прийшов землевпорядник і провів заміри земельної ділянки, оскільки огорожа проходить близько до її будинку, чим порушуються санітарні норми. В той час, коли вона придбала будинок огорожі не було і заїзд, який зараз знаходиться на земельній ділянці, що належить відповідачу ОСОБА_3 був спільний на два двори. Після отримання Державного акту ОСОБА_3 поставили огорожу і позбавили її права користуватися загальним проїздом до її домоволодіння. Внаслідок цього вона не може під’їхати до гаража та до інших господарських споруд. З іншої сторони будинку вона немає можливості зробити проїзд, так як це вимагає фінансових затрат. Її не цікавить розмір земельної ділянки, однак вона хоче, щоб проїзд був спільним і вона могла ним користуватися. Оскільки, сільською радою допущені порушення в частині погодження меж земельної ділянки та надано дозвіл на приватизацію ОСОБА_4 загального проїзду, просить визнати незаконним рішення 18 сесії 5 скликання від 11.07.2008 р. Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області "Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвічують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4Т." в частині погодження меж земельної ділянки, повернути їй незаконно привласненні рішенням Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області 0.02 га та визначити порядок користування земельними ділянками по АДРЕСА_1 та 12, щоб вона могла вільно користуватися спільним проїздом.
Представник відповідача Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області сільський голова Гецко О.А. позов не визнав та суду пояснив, що 13.АДРЕСА_1.2007 р. позивач згідно договору купівлі-продажу придбала будинок по АДРЕСА_1. Землю позивач не придбавала, оскільки попередній власник ОСОБА_6 не скористався своїм правом та не виготовив Державний акт на право власності на земельну ділянку. Після продажу будинку відповідно до чинного законодавстві земля відійшла до земель запасу сільської ради. Позивач звернулася із заявою до сільської ради і відповідно до вимог законодавства рішенням 16 сесії 5 скликання Якимівської сільської ради Оратівського району від 24.01.2008 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га в АДРЕСА_1. Було рекомендовано ОСОБА_1 замовити в землевпорядній організації, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства і після відповідного погодження технічної документації із землеустрою подати її до сесії сільської ради на затвердження. Однак протягом двох років позивач не скористалася своїм правом, технічну документацію на затвердження не подала, вона не надала жодних доказів того, що зверталася до відповідних землевпорядних організацій і їй було відмовлено у виготовлені технічної документації. В 1993 р.- 1994 р. ОСОБА_6 і ОСОБА_4 зверталися до Якимівської сільської ради із заявами про передачу їм безоплатно у приватну власність земельних ділянок. Рішенням сільської ради їм були передані у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого господарства земельні ділянки по 0,25 га. Крім того, за ОСОБА_6 числилася земельна ділянка площею 0,12 га для ведення особистого господарства в іншому місці. Земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 рівні, прямокутної форми, посередині проходить межова лінія. Будинки по вулиці АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 належали колишнім власникам ОСОБА_6 та нині покійному ОСОБА_4 Оскільки вони були однією сім’єю то й користувалися заїздом спільно. Однак, на даний час це різні домогосподарства які належать різним власникам. Біля кожного будинку з фасадної сторони є подвір’я однакових розмірів, в позивача там знаходиться погріб, позивач має можливість зробити заїзд з іншої сторони будинку, однак хоче мати спільний проїзд з ОСОБА_3 Відповідно до рішення 18 сесії 5 скликання Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 11.07.2008 року, розглянувши заяву ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, сесія сільської ради вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 по вул. АДРЕСА_2 в с. Якимівка. Сільська рада діяла в межах чинного законодавства. Технічна документація пройшла всі необхідні експертизи і лише потім була затверджена на сесії сільської ради. На місце неодноразово виїздила комісія сільської ради для обстеження земельних ділянок і було встановлено, що межова лінія не порушена. Звинувачення позивача в тому, що сільською радою були привласнені 0,02 га безпідставні, 0,0142 га виділено ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, дана земельна ділянка знаходиться в кінці присадибної ділянки біля берега, позивач на неї не претендує. Вважає, що відповідач ОСОБА_3 на законних підставах набула право власності на земельну ділянку. Щодо вимог позивача спільно користуватися заїздом через двір ОСОБА_3, то сільська рада рекомендувала позивачу погоджувати це питання в добровільному порядку з ОСОБА_3 або ж звертатися за встановленням сервітуту. Просить в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона являється власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.06.2010 р., раніше будинок та земельна ділянка належали її батькові ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Батькові було передано у власність земельні ділянки 0,25 га та 0,0142 га, на які потім було виготовлено Державні акти. Будинки по вулиці Київський №АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 належали її матері та брату матері, оскільки це були рідні люди то був спільний двір і вони разом користувалися заїздом в двір. Однак, на даний час власником будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки є вона, власником будинком №АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 Оскільки це різні домогосподарства і чужі люди, то не може бути спільного заїзду. Коли ОСОБА_1 купляла даний будинок вона не цікавилася де межа, хоча на той час на місці межі стояла невисока огорожа. 0,0142 га надані для ведення особистого селянського господарства виділені в межах норми і знаходяться внизу присадибної ділянки, позивач на цю ділянку не претендує. Позивач може зробити заїзд з іншої сторони свого будинку. Земельна ділянка належить їй відповідно до Державного акту на право власності на землю, тому просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу будинку, ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_8 по довіреності, посвідченій ОСОБА_9, приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу 28.08.2007 р. по реєстру №847 та ОСОБА_1 уклали договір про те, що ОСОБА_8 в особі представника продав, а ОСОБА_1 купила один цілий житловий будинок з господарськими будівлями за номером АДРЕСА_1, який розташований в с. Якимівка Оратівського району Вінницької області. Договір посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу 13.АДРЕСА_1.2007 року та зареєстровано в реєстрі за №1023.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру правочинів від 13.АДРЕСА_1.2007 р. №4773082, даний договір 13.АДРЕСА_1.2007 р. зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.
Відповідно до рішення 16 сесії 5 скликання Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 24.01.2008 року, розглянувши заяву ОСОБА_1 про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, п. 12 перехідних положень цього кодексу, сесія сільської ради вирішила надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га в АДРЕСА_1. Рекомендувати ОСОБА_1 замовити в землевпорядній організації, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства. Після відповідного погодження технічної документації із землеустрою подати її до сесії сільської ради на затвердження.
Відповідно до рішення 18 сесії 5 скликання Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 11.07.2008 року, розглянувши заяву ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку розташовану на території Якимівської сільської ради, керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 118, 121, 125, 126 Земельного кодексу України, сесія сільської ради вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 по вул. АДРЕСА_2 в с. Якимівка Оратівського району. Внести часткові зміни у земельно-кадастрові документи в частині площі земельної ділянки, яка передається у власність відповідно до фактичних розмірів визначених в натурі, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – 0,2500 га по вул. АДРЕСА_2, для ведення особистого селянського господарства – 0,0142 га по вул. АДРЕСА_2. Посвідчити право власності на земельну ділянку державними актами на право власності на земельну ділянку у розмірах фактичного землеволодіння.
Як вбачається з Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №764251 від 08.09.2008 р. та серії ЯЖ №764252 виданого 08.09.2008 р. ОСОБА_4, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Якимівської сільської ради 18 сесії 5 скликання від 11.07.2008 р. є власником земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та земельної ділянки площею 0,0142 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по вул. Київська 12 в с. Якимівка Оратівського району.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії І-АМ №НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Якимівка Оратівського району Вінницької області.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 20.06.2010 р. спадкоємцем зазначеного в заповіті ОСОБА_4 майна є його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з земельних ділянок площею 0,2500 га та 0,0142 га, розташованих по вул. АДРЕСА_2 в с. Якимівка Оратівського району.
Як встановлено в судовому засіданні та відповідно до архівної виписки із рішення 15 сесії 21 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 21.12.1993 року «Про організацію передачі земельних ділянок в приватну власність», передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_4 в розмірі 0,25 га в одному місці.
Як вбачається з довідки Якимівської сільської ради від 27.07.2010 р. №177, рішенням сільської ради безоплатно передані у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого господарства ОСОБА_6 площею 0,25 га по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 площею 0,25 га по вул.. АДРЕСА_2. Окрім того, згідно записів земельно-облікової книги сільської ради за ОСОБА_6 числилася земельна ділянка площею 0,12 га для ведення особистого господарства, яка розташована в межах населеного пункту с. Якимівка біля кладовища.
З листа архівного відділу Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 15.09.2010 р. №01-14/609 вбачається, що в протоколах засідань правління та загальних зборів членів колгоспу «1 Травня» с. Якимівка Оратівського району за 1948 -1952 роки рішення про виділення ОСОБА_6 земельної ділянки під будівництво житлового будинку немає.
Із відповіді Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області від 27.10.2009 року №03-03-17/3268 на запит ОСОБА_1 вбачається, що спільний проїзд, про який йшла мова у звернення ОСОБА_1, увійшов у площу земельної ділянки, яка на праві власності передана ОСОБА_4 Акт погодження меж земельної ділянки, при виготовлені державного акту ОСОБА_4 нею підписаний не був.
Відповідно до акту від 13.02.2008 р., комісія в складі сільського голови Якимівської сільської ради Гецка О.А., землевпорядника сільської ради Петрук Л.Я., депутата сільської ради Лановенко Т.В., члена земельної комісії Полішученка Я.М. провели обстеження земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_1 При обстеженні встановлено, що порушень межової лінії не виявлено, а тому підстав для заборони у видачі державного акта на право приватної власності на присадибну ділянку ОСОБА_4 немає.
Згідно акту встановлення межі та здачі межових знаків на збереження ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) проведено погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4, яка знаходиться на території с. Якимівка, межі земельної ділянки закріплені стовпами та тинами по межах земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, рішення відповідача щодо земельних відносин повинні ґрунтуватися на законі, що регулює дані відносини. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України).
Вони регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно – правовими актами (ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України).
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин передбачені ст. 12 ЗК України.
За нормами ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно норм ч. 1 ст. 377 ЦК України право на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
З роз’яснень пп. г п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи спорудою, а інша необхідна для їх обслуговування.
В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що земельні ділянки попереднім власникам первісно надавалися рішенням Якимівської сільської ради у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого господарства ОСОБА_6 площею 0,25 га по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 площею 0,25 га по вул. АДРЕСА_2. Окрім того, згідно записів земельно-облікової книги сільської ради за ОСОБА_6 числилася земельна ділянка площею 0,12 га для ведення особистого господарства, яка розташована в межах населеного пункту с. Якимівка. Згідно договору купівлі-продажу будинку, ОСОБА_1 купила один цілий житловий будинок з господарськими будівлями за номером АДРЕСА_1, який розташований в с. Якимівка Оратівського району Вінницької області. Земельна ділянка нею не придбавалася.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, а саме, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Як встановлено в судовому засіданні та згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №764251 від 08.09.2008 р. та серії ЯЖ №764252 виданих 08.09.2008 р. ОСОБА_4, який проживає в с. Якимівка Оратівського району на підставі рішення Якимівської сільської ради 18 сесії 5 скликання від 11.07.2008 р. є власником земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та земельної ділянки площею 0,0142 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по вул. АДРЕСА_2 в с. Якимівка Оратівського району. Згідно із свідоцтвом про смерть серії І-АМ №НОМЕР_1ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Якимівка Оратівського району Вінницької області. Як вбачається із свідоцтв про право на спадщину за заповітом спадкоємцем зазначеного в заповіті ОСОБА_4 майна є його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з земельних ділянок площею 0,2500 га та площею 0,0142 га, розташованих по вул. АДРЕСА_2 в с. Якимівка Оратівського району. Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №764251 та серії ЯЖ №764252 долучено до свідоцтв про право на спадщину за заповітом. На державних актах про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчив свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зробив відмітку про відчуження земельних ділянок із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Позивачем в судовому засіданні не доведено факт порушення його прав, не надано суду належних доказів, які б свідчили про незаконність прийнятого сесією сільської ради рішення. Позивач просить визнати незаконним рішення від 11 липня 2008 року 18 сесії 5 скликання Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області в частині погодження меж. Однак, даним рішенням сесії було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 та внесено часткові зміни у земельно-кадастрові документи, питання щодо погодження меж не вирішувалися. Крім того, позивачу відповідно до рішення 16 сесії 5 скликання Якимівської сільської ради від 24.01.2008 року, було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га в АДРЕСА_1 та рекомендовано замовити в землевпорядній організації, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, розробку технічної документації із землеустрою і після відповідного погодження технічної документації із землеустрою подати її до сесії сільської ради на затвердження. Однак позивач своїм правом не скористався, не надав суду жодного доказу того, що він звертався до відповідних землевпорядних організації та що йому було відмовлено і з яких підстав. Відповідно питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку позивача на сесії Якимівської сільської ради не розглядалося. Позивач жодним чином не мотивує свою вимогу про те, чому саме він вважає незаконно привласненими рішенням Якимівської сільської ради саме 0,02 га.
Суд не вбачає порушень прав позивача відповідачем ОСОБА_3, оскільки як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених в судовому засіданні нею правомірно набуто право власності на земельну ділянку, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №764251 та серії ЯЖ №764252. Як вбачається з позовної заяви з вимогою про визнання недійсним державного акта позивач до суду не зверталася.
Що стосується позовної вимоги щодо визначення порядку користування земельними ділянками, як вбачається з пояснень позивача в судовому засіданні, її не цікавить розмір земельної ділянки, однак вона вимагає, щоб проїзд, який в даний час знаходиться на території домоволодіння відповідача ОСОБА_3 був спільним і вона могла ним користуватися. Однак, як встановлено в судовому засіданні земельна ділянка по вул. АДРЕСА_2 перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_3 Вимог про встановлення земельного сервітуту позивач не заявляє.
Статтею ч. 1 ст. 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин суд немає жодних підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено, підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 – 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення 18 сесії 5 скликання від 11.07.2008 р. Якимівської сільської Ради Оратівського району Вінницької області, повернення незаконно привласненої земельної ділянки, визначення порядку користування земельними ділянками - відмовити.
Судові витрати по справі понесені позивачем ОСОБА_1 залишити без відшкодування.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СУДДЯ підпис
Повне рішення складено 05.10.2010 р.
З оригіналом згідно.
Суддя Р.В. Романчук