ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/4820/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1     до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області        про визнання відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області, в якому просить: визнати відмову Великоолександрівської селищної ради Херсонської області у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною та зобов`язати Великоолександрівську селищну раду Херсонської області (74100, Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161, код ЄДРПОУ 26348568) прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою у частині відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) площею 1.9999 га, кадастровий номер земельної ділянки 6520984500:02:001:0051, для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Херсонської області.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.  

Пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В порушення вказаних норм, позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у позові, зокрема, щодо звернення до відповідача з проектом землеустрою про відведення земельної ділянки йому у власність. При цьому, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, на який позивач посилається у позові та копія якого додана до позову, не містить даних про розроблення цього проекту на замовлення позивача та для відведення земельної ділянки у власність саме позивачу. Крім того, проект розроблений у 2012 році, а строк дії висновку "про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 та іншим (всього 12 осіб) для ведення особистого селянського господарства загальною площею 23,1975 га із земель запасу, розташованих на території Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області" - 2 роки, тобто до 2014 року. Наявність проекту землеустрою, у затвердженні якого відповідачем відмовлено, не вбачається і з листа Великоолександрівської селищної ради від 26.04.2021 №02-22-681.

З наданих позивачем документів та наведених у позові обставин взагалі не вбачається існування спору між сторонами.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:  визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”, заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі “Голдер проти Сполученого Королівства”, згідно з якою саме “небезпідставність” доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом, позивач зобов`язаний додати до позову докази "небезпідставності" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду.

Таким чином, позивач звертаючись до суду з позовом не виконав обов`язку покладеного на нього нормами КАС України щодо надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивачем заявлено вимогу визнати протиправною відмову у затвердженні проекту землеустрою та зобов`язати прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою. Тобто, позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру, отже судовий збір становить 908 грн. (2270 грн. х 0,4).

Позивачем до позовної заяви долучено копію квитанції №56 від 23.07.2021 на суму 908,00 грн.

Однак, згідно інформації із Автоматизованої системи документообігу суду подана позивачем квитанція про сплату судового збору використовувалася у адміністративній справі №540/3771/21.

Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 було повернуто ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачену за квитанцією АТ "Ощадбанк" №56 від 23.07.2021 суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

З урахуванням наведеного, подання тієї ж квитанції, за якою вже було вирішено питання про повернення коштів, не може вважатися належною сплатою судового збору в межах адміністративної справи №540/4820/21.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду засвідчених копій письмових доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги (докази звернення до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, докази замовлення розробки проекту землеустрою, копію проекту землеустрою, розробленого саме на замовлення позивача, тощо), а також оригінал документу про сплату судового збору у сумі 908,00 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/4820/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя                                                                                                        А.С. Пекний