ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2050/21 Справа № 204/7632/20 Суддя у 1-й інстанції - Мащук В. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року                Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого         -        Лаченкової О.В.

суддів         -        Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі         -        Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року

по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору недійсним.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дрозда Романа Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору недійсним– задоволено частково.

Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

В іншій частині заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» просить скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року просить апеляційну скаргу товариства залишити без задоволення, а ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 листопада 2020 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Терехова І.Д. звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору недійсним.

13 листопада 2020 року разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої представник, діючи в інтересах позивача, просив суд винести ухвалу, якою накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, а саме, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначає, що продаж ТОВ «Діджи Фінанс» будинку з господарськими будівлями та спорудами призведе до ускладнення чи утруднення виконання можливого рішення суду, зокрема позивачу потрібно буде витребовувати такий будинок від покупця. Крім того, незабезпечення позову призведе до порушень прав покупця, оскільки будинок з господарськими будівлями та спорудами у подальшому може бути витребувано її власником.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, та інших осіб, права яких можуть буди порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №232131512, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», на підставі договору купівлі – продажу.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 17154 ОСОБА_1 (уповноважений власник) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить ухилення від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, суд першої інстанції дійшов до правильного та висновку про те, що оскільки між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тому дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мотивував висновок про те, яким чином невжиття заходів забезпечення позову, а саме розпорядження квартирою може утруднити чи зробити неможливим рішення суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції було досліджено та враховано всі обставини справи при постановлені оскаржуваної ухвали суду.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині – не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року – залишити без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» - залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова