Справа №1-153/2010 р.

В и р о к

І м е н е м   У к р а ї н и

   14 липня 2010 року                                   Новобузький   районний   суд    Миколаївської області

в складі: головуючого судді                                                                                                   Бібік М.В.

                при секретарі                                                                                                Слюсаренко А.І.

з участю: прокурора                                                                                                      Морозова Д.М.

                 потерпілого                                                                                                      ОСОБА_1

                 підсудної                                                                                                        ОСОБА_2

                 адвоката                                                                                                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Миколаївської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, проживаючої по АДРЕСА_1, Миколаївської області, засудженої 28.11.2008 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

В с т а н о в и в:

     10 квітня 2010 року близько 15 год. між ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_1, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, під час знаходження у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2, Миколаївської області, де останні проживали однією сім'єю, виникла сварка з приводу пляшки горілки, яку ОСОБА_1 разом з приятелем випили до приходу ОСОБА_2, тому остання заявила, що піде і купить собі пляшку горілки, що не сподобалося ОСОБА_1, який після застосування до ОСОБА_2 фізичного насильства відібрав у останньої з кишені її штанів частину грошових коштів.    

  Виявивши при перерахунку, що вилучена сума грошових коштів є замалою, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, яка стояла біля столу, і протиправно, обхопивши своєю рукою із-за спини шию останньої, став нишпорити по кишенях її штанів в пошуках грошових коштів. Усвідомлюючи свою неспроможність фізично здолати ОСОБА_1 та намагаючись звільнитися від його захвату, ОСОБА_2 схопила зі столу ніж і утримуючи його правою рукою махом вліво нанесла ним удар в нижню ліву частину тулубу потерпілого, внаслідок чого останньому було заподіяно тяжке тілесне ушкодження.                    

                                        Викладене підтверджується такими доказами:

-       показаннями підсудної ОСОБА_2, яка визнала себе винною у пред’явленому обвинуваченні частково, з яких вбачається, що дійсно 10.04.2010 року близько 15 год.  в процесі сварки з співмешканцем ОСОБА_1 за місцем їх спільного проживання ударила ножем останнього в область нижньої частини тулубу, щиро кається у вчиненому, при цьому не згодна з обвинуваченням в частині наявності у неї умислу на позбавлення життя потерпілого, ударила ножем потерпілого тоді, коли він знаходячись позаду неї став здавлювати її шию рукою, тому в той момент не бачила іншого способу захисту від протиправних дій потерпілого;

-      показаннями потерпілого ОСОБА_1 з яких вбачається, що 1 0.04.2010 року близько 15 год. між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 під час знаходження у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2, де вони проживали однією сім'єю, виникла сварка з приводу пляшки горілки, яку він разом з приятелем випили до приходу ОСОБА_2, коли остання заявила, що піде і купить собі пляшку горілки, він вирішив відібрати в неї грошові кошти, застосувавши до останньої фізичне насильство з нанесенням їй ударів мобільним телефоном в область голови і утримуючи її ногою на дивані,  вилучив у останньої з кишені її штанів частину грошових коштів, при їх перерахунку виявив, що вилучена сума грошей є замалою, тому підійшовши із-за спини до ОСОБА_2, яка стояла біля столу, обхопив рукою шию останньої та став нишпорити по кишенях її штанів в пошуках грошових коштів і в цей час відчув удар в нижню частину тулубу, відпустивши шию співмешканки побачив, що остання тримає в руці кухонний ніж, який вона відразу кинула на підлогу та стала надавати йому медичну допомогу, а потім він був доставлений до лікарні, вважає що його дії по відношенню до співмешканки були неправомірними, цивільний позов не заявляв і намірів його заявляти не має;

-      протоколом огляду місця події від 12.07.2009 року (а.с.3-7);

-     висновком експерта за №77/32 від 12.05.2010 року з якого вбачається, що у ОСОБА_1 малося ушкодження в виді рани в поясничній області зліва над підвздушною кісткою, з раневим каналом, що йде від неї і проникає в черевну порожнину; 200 мл рідкої крові в черевній порожнині; пошкодження черева; гематома поза черевного простору. Інших ушкоджень внутрішніх органів немає. Вказана рана в історії хвороби описана не повністю, тому встановити її характер і характер травмуючого предмета не представляється можливим. Однак, в історії хвороби маються посилання на “ножове”, “колото-різане” поранення. Зазначене ушкодження могло бути заподіяне у строк і при обставинах вказаних в постанові. По критерію небезпеки для життя зазначене ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Локалізація рани свідчить про те, що в момент її заподіяння потерпілий, найбільш вірогідно, був звернений до особи, що заподіювала ушкодження, задньою поверхнею тіла (а.с.65-190);

-     актом судово-медичного дослідження за №82/33 від 19.05.2010 року з якого видно, що у ОСОБА_2 малися ушкодження в виді забою м'яких тканин потиличної області і лобної області справа. Ці ушкодження заподіяні в результаті ударних впливів яких-то тупих твердих предметів (предмета) і являються легкими тілесними ушкодженнями. Виставлений діагноз “забій вушної раковини зліва” в облік не приймається, так як не підтверджений об'єктивними медичними даними (а.с.104-105);

-    протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.06.2010 року та таблиці зображень до нього (а.с.134-137);

-    протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.06.2010 року та таблиці зображень до нього (а.с.138-142).

 Сукупність досліджених доказів вказує на те, що підсудна ОСОБА_2 при умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_1 удару столовим ножем в поясничну область тулубу не ставила собі за мету позбавлення його життя чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а ударила ножем потерпілого тоді, коли він безпричинно і протиправно застосував до неї насильство, якому вона за своїми фізичними даними не могла протистояти. Проте,  захищаючись від протиправних дій потерпілого, який утримував її рукою за шию, вона  обрала такий засіб оборони, який явно не відповідав небезпечності посягання. Для підсудної ОСОБА_2 було очевидним, що потерпілий ОСОБА_1 вчинюючи протиправні дії, не застосовував до неї будь-які предмети з метою підсилення своїх дій, а лише утримував її за шию і намагався витягнути з кишені її штанів грошові кошти. Таким чином, захищаючись від протиправних дій потерпілого, підсудна ОСОБА_2 перевищила межі необхідної оборони і без необхідності застосувала ніж, яким заподіяла потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, тому суд перекваліфіковує дії підсудної з ч.1 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ст.124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.    

  При призначенні підсудній ОСОБА_2 покарання за вчинене, суд враховує її щире каяття.

 Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

  Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин невеликої тяжкості), особу підсудної ОСОБА_2, яка не вперше притягається до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, має судимість, яка не погашена і не знята у встановленому законом порядку, вчинила злочин в період відбуття іспитового строку, визначеного попереднім вироком від 28.11.2008 року, а також враховуючи обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд визначає підсудній покарання у виді арешту, що є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

  Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З а с у д и в:

  ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України і призначити їй покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

   Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 28.11.2008 року і за правилами, визначеними ст.72 КК України, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

  Строк покарання засудженій ОСОБА_2 обчислювати з 12 квітня 2010 року, тобто з моменту її затримання.  

  Запобіжний захід стосовно засудженої ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тим же, - тримання під вартою.

  Речові докази: ніж кухонний, светр, шматки хустки, змив плями бурого кольору, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Новобузького РВ УМВС, - знищити.

   На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а для засудженої ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

                                                                                                              Суддя