Справа № 2а-4276/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р.
м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Галенко Р.В.,
за участі представника позивача Антоненка О.В.,
та представників відповідача Заболотної Я.В., Большак Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач Нафтосервіс» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
03.08.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмач Нафтосервіс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Бахмацька МДПІ) про визнання дій Бахмацької МДПІ протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000162310/0 від 20.04.2010, №0000162310/1 від 13.05.2010, №0000162310/2 від 22.07.2010; та №0000172310/0 від 20.04.2010, №0000172310/1 від 13.05.2010, № 0000172310/2 від 22.07.2010. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємством правомірно віднесено до податкового кредиту кошти, сплачені постачальникам маркетингових послуг на підставі первинних документів, а саме звітів про виконані роботи, актів виконаних робіт, платіжних доручень, податкових накладних та господарських договорів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі та зазначили, що позивачем до податкового кредиту включено витрати, які не пов’язані з господарською діяльністю підприємства, а отже порушено п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи зі змісту ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» повноваження державної податкової інспекції є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позивач зареєстрований Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 19.12.2006, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 54).
Бахмацькою МДПІ винесено наказ від 26.03.2010 № 62 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності відображення даних у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року. (а.с. 102).
Працівником Бахмацької МДПІ на підставі направлення № 35 від 26.03.2010 (а.с. 103), та п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності відображення даних у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року. Направлення на проведення виїзної документальної перевірки вручено 29.03.2010 під розписку головному бухгалтеру позивача.
За результатами перевірки складено акт від 15.04.2010 № 434/23/34721650 (а.с. 9-18), в якому відображено встановлені перевіркою порушення, а саме: п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за грудень 2009 року на суму 13 632,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за січень 2010 року на суму 20 057,00 грн. та завищено залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на суму 26 126,00 грн. Наслідком неправомірного завищення від’ємного значення попереднього звітного періоду (грудень 2009 року) та заниження позитивного значення звітного періоду (січень 2010 року) є заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2010 року в сумі 7 563,00 грн.
Також встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.12.2-5.12.4 п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, в результаті чого завищено розмір бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень 2010 року на 26 126,00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним актом, позивачем направлено до Бахмацької МДПІ заперечення до акту № 29 від 20.04.2010 (а.с.19). Однак дані заперечення Бахмацькою МДПІ не прийняті до уваги, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 20.04.2010 № 541/23-109 (а.с.20-21).
За наслідками розгляду даного акта перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем – 7 563,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2268,90 грн. (а.с. 98) та податкове повідомлення - рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 26 126,00 грн. (а.с. 100).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем направлено Бахмацькій МДПІ первинну скаргу від 29.04.2010 № 32 про перегляд податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0 та податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0. (а.с.22-23).
Однак рішенням Бахмацької МДПІ про результати розгляду первинної скарги від 13.05.2010 № 678/10/10-011 (а.с.24-25), залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, податкове повідомлення - рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0.
За результатами розгляду первинної скарги позивача Бахмацькою МДПІ винесені податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000162310/1 та податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000172310/1.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Бахмацької МДПІ, позивачем направлено на адресу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області повторну скаргу від 27.05.2010 № 40 (а.с.26-27) про перегляд рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.05.2010 № 678/10/10-011 та перегляд податкового повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000162310/1 (а.с. 99) (від 20.04.2010 № 0000162310/0) та податкового повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000172310/1 (а.с.101) (від 20.04.2010 № 0000172310/0).
Рішенням Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 22.07.2010 № 1277/10/25-020 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0, рішення Бахмацької МДПІ про результати розгляду первинної скарги від 13.05.2010 № 678/10/10-011 (від 13.05.2010 № 0000162310/1 та № 0000172310/1), а скаргу позивача - без задоволення. (а.с.28-30).
За результатами розгляду повторної скарги позивача Бахмацькою МДПІ винесені податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 № 0000162310/2 та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 № 0000172310/2.
Із зазначеними рішеннями суб’єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності своїх рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.
20.01.2010 позивачем подана до Бахмацької МДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року (а.с.75-76) та 19.02.2010 - податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Між позивачем та приватним виробничо-комерційним підприємством «Сталекс» 01.12.2009 укладено договорів про надання маркетингових послуг (а.с.31-32).
Згідно з п. 1 договору передбачено наступне: ..1.1. В порядку та на умовах, визначених цим договором Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника і які визначені у цьому Договорі; 1.2. Виконати ряд дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового реалізувати паливно-мастильні матеріали у відповідності до умов Замовника; 1.3 Виконати ряд дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію Замовника у відповідності до умов останнього. Продукція та умови продажу визначені Замовником у укладеному договорі поставки товарів між Замовником та покупцями; 1.4. Посприяти Замовнику в укладені договору поставки товарів між ним та покупцем.
Відповідно до п. 8 договору передбачено наступне: ..8.1 Замовник виплачує Виконавцю плату за надані послуги в розмірі 3,0% від загальної суми придбання та реалізації продукції.
Даний Договір скріплено печатками суб'єктів господарювання та підписами.
На виконання вказаного вище договору між позивачем та ПВКП «Сталекс» 30.12.2009 складено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.33) про те, що Виконавцем були проведені роботи (надані такі послуги) згідно Договору про надання маркетингових послуг від 01 грудня 2009 року, а саме реалізовано паливно – мастильних матеріалів у грудні 2009 року 471.2 тис.л. на суму 2726400,00 грн. Вартість послуг без ПДВ - 68158,33 грн., ПДВ – 13631,67 грн., загальна сума послуг складає 81790,00 грн.
До вказаного вище акту 30.12.2009 складено звіт до акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2009 року до Договору про надання маркетингових послуг від 01.12.2009 року (а.с.36), в якому відображено наступне: 1. виконавець на виконання Договору про надання маркетингових послуг від 01 грудня 2009 року знайшов покупців, готових придбати паливно - мастильні матеріали; 2. за період з 01 грудня 2009 року Виконавець реалізував паливно-мастильних матеріалів на суму 2 726 400,00 грн., 3. згідно п.п.8.1 п.8 Договору про надання маркетингових послуг від 01.12.2009 винагорода Виконавця складає 3,0 відсотки - 81790,00 грн., в тому числі податок на додану вартість (20 відсотків) - 13631,67 грн.
Також між позивачем та приватним виробничо-комерційним підприємством «Сталекс» 04.01.2010 укладено договорів про надання маркетингових послуг (а.с.34-35).
Згідно з п. 1 договору передбачено наступне: ..1.1. В порядку та на умовах, визначених цим договором Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника і які визначені у цьому Договорі; 1.2. Виконати ряд дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового реалізувати паливно-мастильні матеріали у відповідності до умов Замовника; 1.3 Виконати ряд дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію Замовника у відповідності до умов останнього. Продукція та умови продажу визначені Замовником у укладеному договорі поставки товарів між Замовником та покупцями; 1.4. Посприяти Замовнику в укладені договору поставки товарів між ним та покупцем.
Відповідно до п. 8 договору передбачено наступне: ..8.1 Замовник виплачує Виконавцю плату за надані послуги в розмірі 3,0% від загальної суми придбання та реалізації продукції.
Даний Договір скріплено печатками суб'єктів господарювання та підписами.
На виконання вказаного вище договору між позивачем та ПВКП «Сталекс» 29.01.2010 складено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.37) про те, що Виконавцем були проведені роботи (надані такі послуги) згідно Договору про надання маркетингових послуг від 04 січня 2010 року, а саме реалізовано і придбано паливно – мастильних матеріалів у січні 2010 року 689,6 тис.л. на суму 4011334,00 грн. Вартість послуг без ПДВ - 100283,33 грн., ПДВ – 20056,67 грн., загальна сума послуг складає 120340,00 грн.
До вказаного вище акту 29.01.2010 складено звіт до акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.01.2010 року до Договору про надання маркетингових послуг від 04.01.2010 року (а.с.38), в якому відображено наступне: 1. виконавець на виконання Договору про надання маркетингових послуг від 04 січня 2010 року знайшов покупців, готових придбати паливно - мастильні матеріали; 2. за період з 01.01.2010 по 29.01.2010 Виконавець реалізував паливно-мастильних матеріалів на суму 2 182 500,00 грн.; 3. виконавець на виконання Договору про надання маркетингових послуг від 04.01.2010 знайшов поставщиків паливно-мастильних матеріалів на умовах замовника; 4. за період з 04.01.2010 по 29.01.2010 придбано паливно-мастильних матеріалів на суму 1 828 800,00 грн.; 5. згідно п.п.8.1 п.8 Договору про надання маркетингових послуг від 04.01.2010 винагорода Виконавця складає 3,0 відсотки – 120 340,00 грн., в тому числі податок на додану вартість (20 відсотків) – 20 056,67 грн.
На підтвердження оплати маркетингових послуг за договорами від 01.12.2009 та 04.01.2010 в матеріалах справи наявні платіжні доручення № 16 від 12.01.2010 на суму 81790,00 грн. (а.с.85) та № 52 від 09.02.2010 на суму 120340,00 грн. (а.с.86) з призначенням платежу: «за маркетингові послуги».
Також в матеріалах справи наявні податкова накладна від 30.12.2009 № 55 на суму 81 790,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 13 631,67 грн. (а.с.96) та податкова накладна від 29.01.2010 № 9 на суму 120 340,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 20 056,67 грн. (а.с.97), які є розрахунковим документом, що підтверджує право на включення суми податку до податкового кредиту.
Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту Приватного виробничо-комерційного підприємства «Сталекс» (а.с.87-85), одним із основних видів діяльності підприємства є будь-яка фінансово-господарська діяльність, яка не суперечить чинному законодавству України.
05.08.2010 Державною податковою інспекцією в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку ПВКП «Сталекс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові наслідки з платником податків ТОВ «Бахмач Нафтосервіс» за період з 01.12.2009 по 31.01.2010, за результатами якої складено довідку від 05.08.2010 № 6216/23-6/21126952 (а.с.67-68).
Відповідно до вищезазначеної довідки ПВКП «Сталекс» є платником податку на додану вартість, що підтверджується виданим ДПІ у м. Суми Свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.07.2009 № 100234409.
Перевіркою ПВКП «Сталекс» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «Бахмач Нафтосервіс», який мав правові відносини з платником податків. Перевіркою ПВКП «Сталекс» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Бахмач Нафтосервіс», який мав правові відносини з платником податків.).
Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У представлених правочинах, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітах та податкових накладних наявні усі обов’язкові реквізити, зазначені у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Слід зазначити, що відповідно до положень п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Отже, отримавши податкову накладну, покупець товару (робіт, послуг) набув права на включення суми податку, вказаній у цій накладній, до податкового кредиту.
Суд зазначає, що діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг, тому для включення витрат на маркетинг до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, таким чином вищенаведені документи (договори про надання маркетингових послуг, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні) є такими документами, що підтверджують фактичне надання відповідних послуг.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні справи суд керується принципом законності, визначеним ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вищенаведених документів та виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підтвердженим належними та допустимими доказами і тому підлягає задоволенню, як такі, що доказані встановленим вище.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмач Нафтосервіс» до Бахмацька міжрайонна державна податкова інспекція - задовольнити повністю.
Визнати дії Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції щодо винесення податкових повідомлень – рішень № 0000162310/0 від 20.04.2010, № 0000162310/1 від 13.05.2010, № 0000162310/2 від 22.07.2010; та № 0000172310/0 від 20.04.2010, № 0000172310/1 від 13.05.2010, № 0000172310/2 від 22.07.2010 протиправними.
Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000162310/0 від 20.04.2010, № 0000162310/1 від 13.05.2010, № 0000162310/2 від 22.07.2010; та № 0000172310/0 від 20.04.2010, № 0000172310/1 від 13.05.2010, № 0000172310/2 від 22.07.2010.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 21.09.2010.
Суддя: підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Суддя: О.М. Тихоненко