Справа № 2 - 4990/10/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого – судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні майном, зняття з реєстрації, позбавлення права користування квартирою, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять визнати, що відповідач ОСОБА_3 перешкоджає користуватися позивачці ОСОБА_1 власним майном - квартирою АДРЕСА_1, а також визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаною квартирою та зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області зняти відповідача ОСОБА_3 з реєстрації по зазначеній адресі.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, 06.02.2008 р. після продажу ОСОБА_3 належної йому квартири, позивачка ОСОБА_2 прописала відповідача в свою квартиру. З моменту, коли відповідач був прописаний в квартирі, він не сплачує за комунальні послуги, веде паразитичний образ життя, двічі притягувався до кримінальної відповідальності, не підтримує свою бабусю – позивачку ОСОБА_2, між ними виникають конфлікти, під час яких відповідач пригрожував ОСОБА_2, застосовував фізичну силу, що змусило ОСОБА_2 звертатись до правоохоронних органів. 07.05.2010 р. позивачка ОСОБА_2 уклала Договір довічного утримання з позивачкою ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 оформила право власності на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2 З моменту, коли ОСОБА_1, стала власником квартири, вона не укладала з відповідачем будь-яких угод на користування квартирою, тому він не є наймачем по відношенню до позивачки ОСОБА_1 і не має прав користуватись спірною квартирою. Позивачка ОСОБА_1, як власник квартири, заперечує, щоб у її квартирі мешкала стороння особа – відповідач ОСОБА_3 Проте відповідач всупереч волі позивачів приходить та інколи залишається в квартирі, посилаючись як на підставу подальшого проживання на факт його реєстрації, що порушує право власності ОСОБА_1 на квартиру, оскільки позбавляє можливості в повній мірі використовувати об’єкт права власності. Крім того, позивачка ОСОБА_1 побоюється, що після подання заяви до суду щось може трапитись з нею, утворює загрозу не тільки майну позивачки ОСОБА_1, а й життю та здоров’ю позивачки ОСОБА_2 Згідно Договору довічного утримання зобов’язання ОСОБА_1 не обмежуються грошовим еквівалентом, а полягають також в турботі та доглядом за ОСОБА_2, яка є людиною похилого віку. Саме вік та хвороби позивачки ОСОБА_2 може викликати потребу залишитись з нею на ніч або більш тривалий час у квартирі. Але присутність відповідача в квартирі не дає можливості це зробити, в зв’язку з чим позивачі звернулись до суду.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2, представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, не заперечує проти того, що продав належну його квартиру по АДРЕСА_2, після чого мешкав у дівчини, а 06.02.2008 р. зареєструвався у своєї бабусі ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, де проживає до теперішнього часу. Вважає, що підстави для зняття його з реєстрації по місту проживання відсутні, тому в задоволені позову просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.05.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір довічного утримання, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 (а.с.7-10).
Згідно зазначеного договору ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 належну їй квартиру АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_1 зобов’язується забезпечувати ОСОБА_2 утриманням довічно.
Наявність відповідача ОСОБА_3 в квартирі, заважає ОСОБА_1 виконувати умови договору довічного утримання щодо турботи та доглядом за ОСОБА_2, 1930 р.н., яка потребує сторонньої допомоги, в зв’язку з неможливістю відвідувати квартиру та залишатись в квартирі на ніч та більш тривалий час, в зв’язку з тим, що квартира двокімнатна і в ній не можуть проживати окремо три дорослі особи, враховуючи також те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склались неприязні стосунки, виникають суперечки і сварки, в зв’язку з чим ОСОБА_2 24.11.2009 р. та 18.03.2010 р. в зв’язку з неправомірною поведінкою ОСОБА_3 зверталась із заявами в міліцію.
Як вбачається з постанов органу дізнання від 26.11.2009 р. та від 23.03.2010 р. про відмову в порушення кримінальної справи, 24.11.2009 р. та 18.03.2010 р. позивачка ОСОБА_2 зверталась в органи міліції із заявами за фактами сварки та конфліктів, що виникають між сторонами, в зв’язку з неправомірною поведінкою відповідача ОСОБА_3 (а.с.13, 14).
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що відповідач ОСОБА_3 не надає допомоги позивачці ОСОБА_2, яка потребує сторонньої допомоги, в зв’язку з чим сусіди піклувались за нею, прибирали квартиру, виносили сміття, купували продукти, доглядали за ОСОБА_2, коли вона через хворобу була прикута до ліжка.
Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб.
Новий власник квартири позивачка ОСОБА_1 заперечує проти проживання в квартирі відповідача ОСОБА_3, не давала згоди на користування ним кімнатою в належній їй квартирі.
Проживання відповідача ОСОБА_3 в квартирі, що належить позивачці ОСОБА_1, заважає, їй в повній мірі здійснювати право користування та розпоряджання її майном, а також виконувати умови договору довічного утримання від 07.05.2010 р.
У відповідність до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і слід усунути перешкоди здійснення позивачкою ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнавши відповідача ОСОБА_3, таким що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, та зобов’язавши відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 за вказаною адресою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 383, 387, 391 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, таким що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ