АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Декайла П.В.
Суддів - Кунця І.М., Вавріва І.З.
з участю:
прокурора – Гузіка Й.М.
захисника засудженого ОСОБА_1 -
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі 08 вересня 2010 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 01 червня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком засуджено :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого:
• вироком Тернопільського міськрайонного суду від 24 березня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком 3 роки;
• вироком Тернопільського міськрайонного суду від 20 жовтня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України, на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 24 березня 2006 року — 6 місяців позбавлення волі;
• постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 2 листопада 2009 року, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково, на невідбутий термін — 2 місяці 29 днів;
за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі,
• за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_1, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 24 березня 2006 року — 2 місяців позбавлення волі, визначено у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працює, не судимого в силу ст. 89 КК України,
за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язки не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися туди для реєстрації.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню — тримання під вартою, а ОСОБА_4 - підписку про невиїзд.
Вироком суду також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Згідно вироку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 13 грудня 2009 року близько 01 години, знаходячись у громадському місці, поблизу бару “Фея” по вулиці Січових Стрільців, 15 у м. Тернополі, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті норми моралі, елементарні правила поведінки та добропристойності, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, вчинили хуліганські дії стосовно потерпілого ОСОБА_5 Так, спочатку підсудний ОСОБА_4 умисно, безпричинно, наніс ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя, у подальшому до побиття потерпілого приєднався підсудний ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та ОСОБА_1 діючи спільно, умисно, безпричинно наносили ОСОБА_5 удари руками та ногами у різні частини тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рани на лівій половині чола та нижній губі за звичайним перебігом, які згідно висновку експерта належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я та синців, садна та крововиливів, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень. Таким чином в результаті злочинної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заподіяно значної шкоди громадському порядку, а також спричинено шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_5 та наданим Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.
Крім цього, засуджений ОСОБА_1 безпосередньо, після вчинення хуліганських дій стосовно потерпілого ОСОБА_5, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, повторно, викрав із сумочки, що знаходиться у потерпілого під курткою — належні йому гроші в сумі 7 600 гривень, бланк-книжку вартістю 10 гривень, посвідчення водія НОМЕР_1, талон попередженняНОМЕР_2, картку “Дельта банку” на ім'я ОСОБА_5, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять та з місця вчинення злочину скрився спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 7610 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити в частині призначеного йому покарання пом'якшивши його, оскільки судом не в повній мірі враховано визнання ним вини, щиросердечне каяття та те, що у потерпілого ОСОБА_5 немає до нього жодних претензій.
Заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, пояснення захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1, який підтримав апеляцію засудженого, думку прокурора, який вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію такою, що до задоволення не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Вирок суду першої інстанції щодо засудження ОСОБА_4 та в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 і щодо його вини у вчиненні злочинів, за який його засуджено, в апеляції не оскаржується.
Що стосується призначеної ОСОБА_1 міри покарання, то суд першої інстанції призначив її правильно, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, вчинив нові злочини відбуваючи покарання за інший злочин, суд першої інстанції правильно дійшов до переконання про необхідність призначення йому покарання в виді позбавлення волі.
Призначивши ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком покарання в розмірі 3 років 2 місяців позбавлення волі суд в повній мірі врахував дані щодо осаби ОСОБА_1 та сукупність обставин, що пом'якшують його відповідальність в тому числі і ті, на які посилається апелянт.
Підстав змінювати вирок суду та пом'якшувати покарання ОСОБА_3, як про це він просить в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Виходячи із наведеного керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 01 червня 2010 року, щодо нього - без зміни.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду І.М. Кунець