Справа № 2-а-3715/10

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:   Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №159021 від 20.08.2010 року, –

    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії №159021 від 20.08.2010 року, мотивуючи тим, що він не міг виконати вимогу дорожнього знаку 5.16 (д.1) ПДР України, оскільки це зробити йому заважала дорожня ситуація, а саме:  рухаючись правою смугою дороги він проїхав прямо, оскільки попереду нього рухався вантажний автомобіль, який обмежив видимість дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах», а тому у нього не було іншого виходу, як здійснити проїзд перехрестя в правій смузі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовільнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що позивача правомірно притягнено до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО1 №006530 ОСОБА_1 20.08.2010 р. о 11 год. 00 хв., в м. Тернополі по вул. Шептицького керуючи транспортним засобом, марки "Вольцваген", державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку "Напрямок руху по смугах", проїхавши з крайньої правої смуги руху прямо, при дозволеному русі лише направо, чим порушив вимоги п.5.16 (д.1) ПДР України. В письмових поясненнях, даних у вказаному протоколі, ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом не згоден, оскільки видимості дорожнього знаку перешкоджав вантажний автомобіль, що рухався попереду.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №159021 від 20.08.2010 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, оцінивши матеріали справи та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно розділу 33 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, інформаційно-вказівний дорожній знак п.5.16 (д.1) Правил дорожнього руху України показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачає за порушення вимог дорожнього знаку, відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В судовому засіданні позивач обґрунтовуючи свої вимоги та спростовуючи твердження працівника ДАІ зазначає наступне.

Рухаючись 20.08.2010 року близько 11 год 00 хв по вул. Шептицького, при проїзді перехрестя вул.Шептицького – вул.Живова, не міг виконати вимогу дорожнього знаку 5.16 (д.1) ПДР України, оскільки дорожня ситуація заважала йому це зробити, а саме:  рухаючись правою смугою дороги він проїхав перехрестя прямо, оскільки попереду нього рухався вантажний автомобіль, який обмежив видимість дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах», а тому він здійснив проїзд перехрестя в правій смузі.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, обов’язковими елементами складу адміністративного правопорушення, необхідними  для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення.

Аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази та норми чинного КУпАП, суд вважає, що протоколу про адміністративне правопорушення, який складений відносно ОСОБА_1 недостатньо для доведення вини останнього у порушенні п.5.16 (д.1) ПДР України, оскільки позивач вказав, що проїхав перехрестя у крайній правій смузі, оскільки видимість дорожнього знаку була обмежена іншим автомобілем.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, підтвердженні матеріалами справи та не спростовані належними доказами відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 252, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВО №159021 від 20.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у   вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                 Ю.І. Дзюбановський