Справа  № 2-570/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           01 липня 2010  року    Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі  судового засідання - Кукумань В.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

за участю відповідача – ОСОБА_2,

за участю представника третьої особи – Горшколепа М.І.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю і скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

19.08.2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив визнати недійсним державний акт на право власності на землю від 26 вересня 1994 року, реєстраційний номер 1792, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та скасувати його державу реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у судовому засіданні вказував, що є власником земельної ділянки, загальною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 06.02.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1907. Позивач вказував, що у грудні 2007 року вирішив розпорядитися своєю земельною ділянкою та звернувся до управління держкомзему в м. Миколаєві із питанням надання довідки про присвоєння кадастрового номеру, але йому було відмовлено у зв’язку із тим, що за зазначеною земельною ділянкою зареєстрований ще один державний акт на ім’я ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 та після його смерті єдиним спадкоємцем є його донька ОСОБА_2 – відповідач по справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.  

Відповідач в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.

Представник третьої особи – Управління держкомзему м. Миколаєва – в судовому засіданні позов підтримав, не заперечував проти його задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання.                                                                                            

          Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України.  Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України,  право власності на землю гарантується. Це право набувається та реалізується громадянами,  юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 11 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування належить до відання районних Рад народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а згідно ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Так ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Окрім того, пп. д ч. З ст. 152 ЗК України встановлено застосування інших способів захисту права власності на земельну ділянку. Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 378 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, запис № 1782 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю – скасувати.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю і скасування його державної реєстрації – задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю від 26 вересня 1994 року, реєстраційний номер 1792, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та скасувати його державу реєстрацію.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

            СУДДЯ                                 /підпис/                                   В.В.Безпрозванний

Копія вірна.

Рішення набуло законної сили 13.07.2010 року.

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-570/2010 р. в архіві Корабельного районного суду м. Миколаєва.

СУДДЯ                             В.В. Безпрозванний