Справа  № 2-325/2010 р.

   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 липня 2010  року   Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого  по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Кукумань В.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

           ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міськради про визнання недійсним  Свідоцтва  про право власності на житло,

В С Т А Н О В И В :

 В травні 2009 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила в изнати розпорядження органу приватизації № 2042 від 21.08.2006 року недійсним та зобов'язати Управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради його скасувати; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житло, видане 21.08.2006 року Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що з 02 липня 1994 року перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 та від цього шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, 1994р.н., ОСОБА_11, 1994 р.н., та ОСОБА_10, 2000 р.н. Починаючи з 21.11.1996 року позивач разом з доньками ОСОБА_9, 1994 року народження, та ОСОБА_11, 1994 року народження, були зареєстровані та мешкали в квартирі АДРЕСА_1., а син – ОСОБА_10 був зареєстрований в зазначеній квартирі з 15.02.2000 року. Позивач стверджувала, що вона разом і діти постійно проживали з відповідачами однією сім'єю до червня 2008 року.

В 2001 році відповідачі попросили позивача разом з малолітніми дітьми знятись з реєстраційного обліку з спірної квартири та запропонували зареєструватися в належному ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_2, обґрунтовуючи тим, що платежі за комунальні послуги по обслуговуванню квартири є надмірно великими. Позивач вказувала, що той час вона знаходилась у відпустці по догляду за дитиною, а її чоловік ОСОБА_3 – відповідач по справі, не надавав їй матеріальної допомоги, тому вони дійсно не мали можливості сплачувати комунальні платежі, у зв’язку із чим позивач разом з дітьми знялася з реєстрації, зареєструвалась в зазначеному будинку, але залишилась проживати у спірній квартирі.

21 серпня 2006 року спірна квартира була приватизована, а неповнолітні діти позивача були позбавлені права власності на житло.  Власниками квартири  зазначено лише відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали не заперечували проти задоволення позову.

Представник відповідача – Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради – в судовому засіданні заявлений позов визнала, вказувала, що в матеріалах справи достатньо доказів про проживання позивачів у спірній квартирі позивачів, а тому право на приватизацію останніх порушено та підлягає відновленню.

    Представник третьої особи - Служби у справах дітей адміністрації Корабельного району – в судовому засіданні позов підтримала, вказувала на порушення прав неповнолітніх та необхідності задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    При цьому суд також враховує, що рішення сторонами прийнято з усвідомленням його наслідків.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ст. ст. З, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї. До членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі. Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймачу видаються житлові чеки. Право на приватизацію квартир державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах.

Факт постійного проживання дітей в спірній квартирі на момент приватизації підтверджується актом про проживання, довідками дитячого садочка, школи та лікарні.

Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на майно. Батьки не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав та інш.

Таким чином,  суд вважає,  що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи,  дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд        

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міськради про визнання недійсним  Свідоцтва  про право власності на житло  - задовольнити.

Визнати розпорядження органу приватизації № 2042 від 21.08.2006 року недійсним та зобов'язати Управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради його скасувати.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житло, видане 21.08.2006 року Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                        СУДДЯ                                 /підпис/                                   В.В.Безпрозванний

Копія вірна.

Рішення набуло законної сили 20.07.2010 року.

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-325/2010 р. в архіві Корабельного районного суду м. Миколаєва.

СУДДЯ                             В.В. Безпрозванний